Рішення № 123147159, 31.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33731/24

Провадження № 2/761/9458/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2024 року до суду надійшла вказана позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 6 480,50 грн., 3% річних та інфляційну складову в розмірі 2 387,49 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» постачалась електроенергія до 01.01.2019 року.

3 01.01.2019 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу (ОСР), здійснює ліцензійну діяльність виключно щодо розподілу (передачі) електричної енергії та у своїй діяльності керується чинним законодавством України.

За результатами аналізу оплат з`ясовано, що відповідач користувався послугами, але не в повному обсязі виконує зобов`язання по сплаті заборгованості. Свої зобов`язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого існує заборгованість за спожиту електричну енергію, яка станом на 01.08.2024 року становить 6 480,50 грн.

Так, як відповідач своєчасно не сплачувала за спожиту електричну енергію, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України є законом передбачені підстави для стягнення з відповідача за період з 01.02.2022 року по 31.07.2024 року 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 2 387,49 грн.

Отже, оскільки відповідач у добровільному порядку борг не погашає, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність та просив задовольнити заявлені вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та ухвалити про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 05.10.2006 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - Енергопостачальник) та ОСОБА_1 (далі - Споживач) укладено договір №01004304102 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 вказаного договору встановлено, що за цим договором Енергопостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати Споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 7,4 кВт електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 28 Договору, цей договір укладається на три роки, набуває чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.

Відповідно до п. 29 договір може бути розірваний достроково у разі зміни Споживачем місця проживання та остаточного припинення користування електричною енергією.

Сторони не надали суду доказів, що договір був розірваний.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач постачав електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач не надала суду доказів на спростування зазначеного.

В той же час із наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 01.08.2024 року заборгованість відповідача за спожиту електроенергію становить 6 480,50 грн. (постачання послуг припинено в січні 2019 року).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, не надала доказів що сума заборгованості є меншою чи відсутня.

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачем надавались послуги, проте в порушення вимог діючого законодавства та договору відповідач не сплачувала за надані послуги, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 6 480,50 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, з 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію Російської Федерації проти України. Дані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30.12.2023 року, було внесено зміни до постанови від 05 березня 2022 року № 206 та викладено п. 1 в такій редакції:

«1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285)».

Тому, враховуючи викладене, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з простроченням оплати за спожиту електроенергію, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за період з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року 3% річних у розмірі 113,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 187,92 грн., що разом становить 301,37 грн.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підлягають частковому задоволенню.

Крім того, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3-5, 7, 8, 10-13, 17, 76-81, 89, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 274, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ 41946011, адреса: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за спожиту електроенергію станом на 01.08.2024 року в сумі 6 480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень 50 копійок, 3% річних та інфляційну складову боргу за період з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року в сумі 301 (триста одна) гривна 37 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 315,51 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г. Притула