Рішення № 123146508, 12.11.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5998/24

провадження № 2/753/5017/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Котвицького В.Л., за участі секретаря судового засідання Овчар В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" про повернення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В

Позивач у липні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ "Страхова компанія "Уніка" про повернення страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.07.2021 між ОСОБА_1 та ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 017087, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 .

14.10.2021 по вул. Гмирі, 5-А, у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, що був припаркований та автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2021 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 10.11.2021 звернувся до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» із заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9/1/3519-21 в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування, просив здійснити виплату страхового відшкодування, згідно рахунків, наявних у матеріалах справи.

ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» 01.12.2021 згідно з Договором страхування на підставі Заяви і Страхового акту № 11670 від 01.12.2021, виходячи з рахунку № ІСзС-0021823 від 20.10.2021, враховуючи дані Звіту про оцінку КТЗ№ 05-12/11 від 12.11.2021, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 12 693,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6189 від 07.12.2021.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Уніка» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 202210158, за яким останнє взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , особою відповідальність якої застрахована.

На підставі зазначеного, в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, позивач звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» із заявою про страхове відшкодування № 15/04/8/2/3041-21 від 15.12.2021 у розмірі матеріального збитку - 12 693,28 грн.

У відповідь на зазначений заяву, позивач отримав від ПАТ «Страхова компанія «Уніка» інформаційного листа вих. №88 від 14.01.2022, зі змісту якого слідує, що 20.10.2021 до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» відповідачем було надано заяву про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП 14.10.2021 та 29.10.2021 останній отримав страхове відшкодування від ПАТ «Страхова компанія «Уніка» у розмірі 6541,42 грн.

Отже, звертаючись до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», із заявою про виплату страхового відшкодування, відповідач умисно надав завідомо неправдиву інформацію, приховавши той факт, що страхове відшкодування за подію ДТП, яка мала місце 14.10.2021 за його участю та участю ОСОБА_2 , чия цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Уніка», ним, станом на день подання заяви, вже було отримано від страховика винуватця ДТП.

При зверненні до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», у заяві вх. № 15/04/9/1/3519-21 від 10.11.2021, відповідачем було вказано, що відшкодування збитків від третіх осіб ним не отримувалось, що є завідомо неправдивою інформацією та прямим порушенням п. 9.13 Договору страхування.

На підставі викладеного ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про повернення страхового відшкодування вих. № 15/04/8/2/0331-22 від 07.02.2022, у розмірі 12 693,28 грн., яку відповідач отримав особисто, проте виконати згадану вимогу відмовився.

У зв`язку з чим, позивач був змушений звернутись до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від09.04.2024 було відкрито провадження у вказаній справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. Однак, представником позивача подано до суду клопотання про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Третя особа у судове засідання також свого представника не направила, письмових пояснень щодо позовних вимог не надала.

Враховуючи викладене та вимоги ст.ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з`явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.07.2021 між ОСОБА_1 та ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 017087, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 .

14.10.2021 по вул. Гмирі, 5-А, у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, що був припаркований, та автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2021 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 10.11.2021 звернувся до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» із заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9/1/3519-21 в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування, просив здійснити виплату страхового відшкодування, згідно рахунків, наявних у матеріалах справи.

ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» 01.12.2021 згідно з Договором страхування на підставі Заяви і Страхового акту № 11670 від 01.12.2021, виходячи з рахунку № ІСзС-0021823 від 20.10.2021, враховуючи дані Звіту про оцінку КТЗ№ 05-12/11 від 12.11.2021, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 12 693,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6189 від 07.12.2021.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у в ПАТ «Страхова компанія «Уніка» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 202210158, за яким останнє взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , особою відповідальність якої застрахована.

На підставі зазначеного, в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, позивач звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» із заявою про страхове відшкодування № 15/04/8/2/3041-21 від 15.12.2021 у розмірі матеріального збитку - 12 693,28 грн.

У відповідь на зазначений заяву, позивач отримав від ПАТ «Страхова компанія «Уніка» інформаційного листа вих. №88 від 14.01.2022, зі змісту якого слідує, що 20.10.2021 до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» відповідачем було надано заяву про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП 14.10.2021 та 29.10.2021 останній отримав страхове відшкодування від ПАТ «Страхова компанія «Уніка» у розмірі 6541,42 грн.

Згідно зі ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або ішій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

З умовами Договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 017087 від 30.07.2021 та Правилами страхування Страхувальник - ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис у Договорі.

Відповідно до п. 7.2.20 Договору страхування, Страхувальник зобов`язаний повернути Страховикові протягом 30 (тридцяти) робочих днів від дня відправлення Страхувальникові претензії Страховика отримане страхове відшкодування у повному обсязі або частково, якщо протягом передбачених чинним законодавством України строків позовної давності були виявлені обставини, що відповідно до чинного законодавства України або умов цього договору повністю чи частково позбавляють Страхувальника (Вигодонабувача) права на страхове відшкодування.

Згідно до п. 7.3.10 Договору страхування Страховик має право вимагати від Страхувальника повернення виплаченого страхового відшкодування, якщо після його виплати з`ясується, що Страхувальник не мав права на отримання страхового відшкодування, в тому числі, якщо збитки за страховим випадком були відшкодовані іншими особами.

Пунктом 9.11 Договору страхування Страхувальник зобов`язаний інформувати Страховика про всі отримані від третіх осіб (в тому числі від осіб, відповідальних за заподіяний збиток та від інших страхових компаній) відшкодування збитків, які за умови цього Договору підлягають відшкодуванню Страховиком. Страхувальник, який одержав від зазначених осіб повне відшкодування збитків, втрачає право на одержання страхового відшкодування від Страховика.

Відповідно до п. 9.13 Договору страхування, у випадку одержання Страхувальником відшкодування збитку від особи, відповідальної за його заподіяння, після виплати страхового відшкодування, Страхувальник зобов`язаний повернути Страховику отримане страхове відшкодування протягом 10 днів з дати його одержання.

Отже, звертаючись до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», із заявою про виплату страхового відшкодування, відповідач умисно надав завідомо неправдиву інформацію, приховавши той факт, що страхове відшкодування за подію ДТП, яка мала місце 14.10.2021 за його участю та участю ОСОБА_2 , чия цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Уніка», ним, станом на день подання заяви, вже було отримано від страховика винуватця ДТП.

При зверненні до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», у заяві вх. № 15/04/9/1/3519-21 від 10.11.2021, відповідачем було вказано, що відшкодування збитків від третіх осіб ним не отримувалось, що е завідомо неправдивою інформацією та прямим порушенням п. 9.13 Договору страхування.

На підставі викладеного ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про повернення страхового відшкодування вих. № 15/04/8/2/0331-22 від 07.02.2022, у розмірі 12 693,28 гри., яку відповідач отримав особисто, проте у виконанні згаданої вимоги відмовився.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч 4. ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подачу позову до суду у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст.367,374,375,381-384 ЦПК України

В И Р І Ш И В

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" про повернення страхового відшкодування- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" (ЄДРПОУ 35429675) суму повернення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12 693,28 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складено 12.11.2024.

Суддя В.Л. Котвицький