Рішення № 123142967, 29.10.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4177/24

Провадження № 2-а/346/55/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретарів Романчук Л.І., Копильців І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в зaлі Кoлoмийcькoгo міcькpaйoннoгo cуду Івaнo-Фpaнківcькoї oблacті aдмініcтpaтивну cпpaву за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що інспектором роти № 2 взводу № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Варою Андрієм Олександровичем неправомірно винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення від 15.03.2024 серії БАД №750210 за ч.1 ст. 122 КУПАП і накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн.

Зазначив, що оскаржувана постанова виносилась без його участі та без повідомлення про розгляд справи, не відомо де і не відомо за яких обставин. Про існування цієї постанови він, позивач, довідався 22.07.2024 в сервісному центрі МВС при спробі переоформити автомобіль, в чому йому було відмовлено із посиланням на наявність виконавчого провадження.

В гр.5 оскаржуваної постанови зазначено, що начебто позивач «... перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більш як на 20 км 200, а саме рухався зі швидкістю 102 км/год. Швидкість вимірювалася лазерним приладом TRUCAM LTI 20/20 TC000742, чим порушив п. 12.4 ПДР».

При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями позивач начебто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУПАП - «Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину ...», яке передбачає накладення штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена протиправно та підлягає скасуванню, із-за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки в момент фіксації автомобіль позивача перебував за межами населеного пункту і їхав з дозволеною швидкістю; інспектори умисно здійснювали фіксацію з місця на території населеного пункту автомобілів, які були в процесі заїзду в населений пункт, та фактично ці автомобілі ще перебували за межами населеного пункту і на них поширювались нормативи швидкості як для доріг поза населеними пунктами; TRUCAM не був закріплений на одному із чітко визначених законодавством місць, а знаходився у руках інспектора, а тому вимірювання в такий спосіб швидкості прямо суперечить закону та спотворює результати вимірювання швидкості, а отже не може тягнути за собою правових наслідків, які порушують права громадян; оскаржувану постанову винесено без проведення розгляду справи, без участі позивача, не відомо де та не відомо за яких обставин, тобто з грубим порушенням встановленого порядку розгляду справи; в порушення ч.1 ст. 38 КУпАП оскаржувана постанова винесена у строк понад 2 місяці від дати вчинення ймовірного правопорушення, що є безумовною підставою для її скасування.

Позивач вказує, що про існування цієї постанови він довідався 22.07.2024 в сервісному центрі МВС при спробі переоформити автомобіль. В цей же день він,позивач, відвідав відділ виконавчої служби, де подав письмову заяву 22.07.2024 про ознайомлення з матеріалами справи. Цього ж дня 22.07.2024, керівник відділу виконавчої служби наклав резолюцію про погодження надати матеріали справи на ознайомлення. Під час ознайомлення 22.07.2024 у виконавчій службі з матеріалами справи виявив оскаржувану постанову від 15.03.2024 серії БАД №750210 про накладення адміністративного стягнення. Отже, з урахуванням фактичних обставин, 10-денний строк права на оскарження від дати, коли позивач дізнався про оскаржувану постанову (22.07.2024) - припадає на 01.08.2024.

Просить поновити строк звернення до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2024 серії БАД №750210; скасувати постанову від 15.03.2024 серії БАД №750210 про накладення адміністративного стягнення, винесену Інспектором роти N?2 взводу N?2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Варою Андрієм Олександровичем, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУПАП і накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн; стягнути на користь його, ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Заперечуючи проти позову, представник Департаменту патрульної поліції подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

05.08.2023 року близько 16 год. 23 хв. екіпажем Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції під час несення служби на автодорозі Н-10 «Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига», на 120 км - с. Одаї, Івано-Франківської області, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000742) виявлено порушення Правил дорожного руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N? 1306, а саме: водій транспортного засобу MAZDA 6 д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 102 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більш як на 50 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог пункту 12.4 ПДР за яке передбачена відповідальність частиною четвертою статті 122 КУпАП, інспектором після розгляду адміністративної справи винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7466518 від 05.08.2023 з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

11.08.2023 року позивач звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7466518 від 05.08.2023.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.11.2023 у справі № 346/4508/23 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

11.12.2023 позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.11.2023 у справі №346/4508/23.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі № 346/4508/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в справі № 346/4508/22 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АС № 7466518 від 05 серпня 2023 року та направлено справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі № 346/4508/23 надійшла на адресу Департаменту патрульної поліції - 15.02.2024; на адресу УПП в Івано-Франківській області ДПП - 19.02.2024.

21 лютого 2024 року за вих. УПП № 2851/41/20-2024 було надіслано повідомлення позивачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , про те що розгляд справи щодо вчиненого ним адміністративного правопорушення відбудеться 28 лютого 2024 року о 11 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 .

Однак, в призначений час позивач ОСОБА_1 не з?явився. Згідно поштового відправлення № 0600090615057 повідомлення повернулося у зв?язку із закінченням встановленого терміну зберігання, оскільки ОСОБА_1 не з?явився до відділення поштового зв?язку для одержання відправлення.

28 лютого 2024 року за вих. УПП № 3165/41/20-2024 надіслано повторне повідомлення про те, що розгляд справи відкладено на 07 березня 2024 року о 11 год. 00 хв.

В призначений час позивач ОСОБА_1 повторно не з?явився. Згідно поштового відправлення № 0600093483895 повідомлення повернуто у зв?язку із закінченням встановленого терміну зберігання, оскільки ОСОБА_1 не з?явився до відділення поштового зв?язку для одержання відправлення.

Виконуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі від 07.02.2024 у справі №346/4508/23 позивача ОСОБА_1 належним чином повідомлено про новий розгляд справи про адміністративне правопорушення в Управлінні патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, в м. Івано-Франківськ по вул. Юності, 23.

Встановивши всі обставини, інспектором прийнято рішення притягнути позивача до адміністративної відповідальності, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 750210 від 15.03.2024.

Представник зазначив, що на дані правовідносини щодо нового розгляду справи, положення частини першої статті 38 КУпАП не можуть застосовуватись, оскільки стосуються виявлення правопорушення та первинного притягнення особи до адміністративної відповідальності.

18 березня 2024 року копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 750210 від 15.03.2024 направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом за вих. УПП №4099; номер поштового відправлення № 0600099784331.

08.04.2024 року поштове відправлення № 0600099784331 повернулося на адресу УПП в Івано-Франківській області ДПП у зв?язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Щодо лазерного вимірювача, представник зазначив, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCAM LTI 20/20 з серійним номером ТС000742 пройшов періодичну повірку, свідоцтво про яку було чинне станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та даний прилад може використовуватися в ручному режимі.

Зокрема, представник зазначив, що 08.04.2024 постанова набрала законної сили. Термін оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності сплив 18.04.2024. Проте позивач звернувся із позовною заявою до суду лише 30.07.2024, обгрунтовуючи це тим, що дізнався про постанову 22.07.2024 у сервісному центрі МВС У країни. Тому вважає причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови неповажними.

Просить залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , у зв?язку із пропущенням термінів оскарження постанови, на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вказав, що відповідач неправдиво вказує, що начебто надсилав позивачу запрошення на розгляд справи. Однак по вказаних штрих-кодах на сайті Укрпошти зазначено, що таких відправлень не існує. У будь кому випадку відповідач при відсутності документального підтвердження щодо повідомлення позивача про розгляд справи не мав права проводити розгляд справи без участі позивача. Для цього він повинен був як мінімум прибути за адресою місця проживання позивача та провести розгляд справи за присутності позивача.

Твердження відповідача про те, що строк потрібно обчислювати з дати винесення постанови, не зважаючи на фактичне отримання постанови, є лише суб?єктивними думками позивача. При цьому, представник відповідача не долучив жодних доказів отримання постанови позивачем.

Крім того, всупереч нормам закону, оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення винесено не на місці ймовірного вчинення правопорушення (с.Одаї, Тисменицький район), а за місцем знаходження управління поліції за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Юності, 23, тобто на відстані орієнтовно 20 км від місця ймовірного правопорушення, чим порушено вимоги стаття 258 КУпАП та пункту 4 Інструкції №1395.

Справу про адміністративне правопорушення розглянуто за територіальним місцем, в якому відповідно до закону розгляд справи не може проводитися., тому такий розгляд не тягне за собою жодних правових наслідків і винесена за таких обставин постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити з підстав викладених у позові.

Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з?явився, про дату та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши викладені в письмових заявах пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі «Правила дорожнього руху»).

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно п. 8.1 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією (п. 8.2 Правил дорожнього руху).

Згідно з п. 8.4 Правил дорожнього руху однією із груп дорожніх знаків є інформаційно-вказівні знаки:

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

Одними із видів інформаційно-вказівних знаків є знаки 5.45 та 5.46:

5.45 «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

5.46 «Кінець населеного пункту». Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також «КУпАП») перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

Встановлено, що 05 серпня 2023 року інспектором взводу 2 роти 2 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Варою Андрієм Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіяЕАС №7466518, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.(а.с.18).

Дану постанову позивачем було оскаржено в судовому порядку, та згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в справі №346/4508/23 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7466518 від 05 серпня 2023 року та направлено справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с.19-24).

05 березня 2025 року інспектором взводу 2 роти 2 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Варою Андрієм Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №750210, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.(а.с.27).

Вищевказану постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАД №750210 від 05.03.2024 р. позивач ОСОБА_1 вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

Суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб`єкт владних повноважень повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.

Як зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №750210 від 15.03.2024 року, 05.08.2023 року о 17 год. 28 хв. в Тисменицькому районі, в с.Одаї, АД Н-10-120 км. водій ОСОБА_1 перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більше ніж на 20 км/год керуючи ТЗ Mazda н.з. НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 102 км/год. Швидкість вимірювалась на TruCAM LTI 20/20, ТС000742, чим порушив п.12.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП (а.с.27).

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Так, на наданій представником відповідача разом із відзивом на позов фотороздруківці із лазерного вимірювача (а.с.51) чітко видно фіксацію автомобіля позивача в межах відповідного населеного пункту (автодорога Н-10 120 км), а також зафіксовано швидкість цього автомобіля у 102 км/год.

Зокрема, зі змісту наданого разом з відзивом фотознімку, який виготовлений за допомогою приладу TruCam, на якому зображено автомобіль марки Mazda державний номерний знак НОМЕР_2 , вказано дату, час, координати та швидкість руху вказаного автомобіля 102 км/ год., зафіксовано приладом TruCam.

Зазначений доказ відповідає критеріям належності та допустимості, оскільки одержаний з дотриманням закону та, як зазначалось вище, містить інформацію про обставини, які мають значення для справи.

Позивачем факту того, що зафіксований на даній фотокартці транспортний засіб є тим автомобілем, яким він керував станом на час розгляду справи про адміністративне правопорушення, і за кермом даного автомобіля на той час перебував саме він, не заперечувалося.

Посилання позивача на некоректну роботу приладу TruCAM у зв`язку з тим, що на час вимірювання швидкості він перебував у руках інспектора поліції, а не в стаціонарно закріпленому стані, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки згідно відповідних методичних рекомендацій такий спосіб використання приладу TruCAM є законним.

Вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Слід зазначити, що прилад TruCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000742) згідно наданої технічної документації (а.с. 96-102), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач та має допустиму похибку при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах +- 2 км/год в діапазоні від 0 км/год до 100 км/год та +- 2 % в діапазоні понад 100 км/год до 320 км/год.

Тобто, відповідно до свідоцтва про повірку (а.с.55), допустима похибка при вимірюванні швидкості не змінюється незалежно від того, чи фіксування швидкості відбувається в ручному або автоматичному режимі.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації лазерним вимірювачем швидкості LTI 20/20 TruCam ІІ.

Отже, TruCAM LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, який введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, подальша експлуатація якого не обмежена чинним законодавством, відтак являється доказом в розумінні вище зазначеної статті 251 КупАП.

Стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021), регулює застосування працівниками поліції технічних приладів та технічних засобів.

Отже, безпідставними є твердження позивача, що дані зафіксовані пристроєм TruCAM LTI 20/20, за допомогою якого визначалася швидкість руху автомобіля позивача, є не допустимим доказом, так як на момент визначення швидкості TruCAM знаходився в руках поліцейського, оскільки він не є приладом, який може працювати тільки в стаціонарному режимі.

Представником відповідача також надано суду відповідні копії документів щодо сертифікації даного технічного приладу (а.с.53-55).

Відповідно до п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Про початок населеного пункту водій повинен бути обізнаний, окрім відповідного дорожнього знаку, і самою обстановкою навколо.

Разом з тим, в позовній заяві та в ході розгляду справи в судових засіданнях позивач покликався на порушення інспектором поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, не належне повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у строк понад 2 місяці від дати вчиненого ймовірного правопорушення.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд враховує, що в матеріалах справи міститься повідомлення про запрошення до підрозділу поліції від 21.02.2024 року (а.с.61) та повідомлення про запрошення до підрозділу поліції від 27.02.2024 року (а.с.66).

Нормами статті 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, матеріали справи не містять відомостей на підтвердження своєчасного сповіщення відповідачем позивача ОСОБА_1 , оскільки згідно наданих роздруківок трекінгу поштових відправлень «Укрпошта» №060090615057 (а.с.64-65), №0600093483895 (а.с.70-71), то рекомендовані листи повернуто з відміткою - повернуто «за закінченням встановленого терміну зберігання». А як слідує із скриншотів наданих позивачем, то такі відправлення не зареєстровані в системі «Укрпошти» (а.с.83,85), що позбавило позивача права на участь у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що інспектор поліції порушив право особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, на захист, внаслідок чого порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, за приписами ч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи дату вчинення правопорушення, зафіксовану у протоколі про адміністративне правопорушення - 05.08.2024, та дату розгляду справи відповідачем з ухваленням оскаржуваної постанови (15.03.2024), провадження у справі підлягало закриттю відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. З цього приводу суд погоджується із твердженнями сторони позивача.

Відтак, саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень в даній адміністративній справі, покладено обов`язок щодо доведення правомірності прийнятої постанови та, зокрема, дотримання інспектором поліції вимог чинного законодавства в частині процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд доходит висновку, що доводи позивача щодо допущених відповідачем процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не спростовані відповідачем за допомогою належних засобів доказування, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в частині дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд доходить висновку, що постанова серії БАД №750210 по справі про адміністративне правопорушення від 05.03.2024 року, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підлягає скасуванню.

Згідно з ч.3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно пункту 1 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У відповідності з положеннями статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, позивач покликався на те, що ним 22.07.2024 р. подана заява Начальнику Коломийського відділу ДВС, відповідно до якої позивач 22.07.2024 в сервісному центрі МВС дізнався що відносно нього відкрито виконавче провадження, тому просив надати для ознайомлення з виконавчим провадженням (а.с.25), яке відкрите на підставі постанови №750210, виданої 15.03.2024 року Управлінням патрульної поліції в Івано-Франківської, щодо стягнення із ОСОБА_1 680,00 грн. штрафу (а.с.26).

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи все вищезазначене в сукупності, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними та знаходить підстави для його поновлення.

Судові витрати у вигляді сплати судового збору 605,60 грн. слід стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 122 ч. 1, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 750210 від 15.03.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрати за сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Беркещук Б. Б.