Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 291/206/24
2-а/291/25/24
У К Р А Ї Н А
Ружинський районний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
19 листопада 2024 року
Ружинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Митюк О.В.,
при секретарі Герасимчук Н.П.
розглянувши за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м.Київ про скасування постанови ЕНА №1393660 від 07.02.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності,-
В С Т А Н О В И В:
21 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції м.Київ про скасування постанови ЕНА №1393660 від 07.02.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Посилався на те, що постановою інспектора роти УПП Першого батальону Управління патрульної поліції в м.Київ серія ЕНА №1393660 від 07.02.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.3 ст.121 КУпАП, за те, що 07.02.2024 року в м.Київ по вул.Академіка Глушкова керуючи транспортним засобом IVEKO DEILI, номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.31.3.б ПДР України.
Оскаржувану постанову відповідача вважає незаконною і такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому посилаючись на ці обставини просив про задоволення позову.
16 квітня 2024 року ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області, прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив мотивований відзив на позов, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесену уповноваженою посадовою особою, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, у позові просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1393660 від 07.02.2024 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., за те, що позивач 07.02.2024 року в м.Київ по вул.Академіка Глушкова керуючи транспортним засобом IVEKO DEILI, номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.31.3.б ПДР України.
Згідно з приписами статті 242 КАС України (законність і обґрунтованість судового рішення) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Системний аналіз наведених норм права дають підстави дійти висновку, що мотивованість судового рішення є однією з гарантій дотримання судами принципу верховенства права.
Приписами статті 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ (далі-Закон №580-УІІІ) визначені основні повноваження поліції, згідно з пунктом 11 частини першої цієї норми поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статей 32 і 35 Закону №580-УІІІ поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами статей 16, 35, 37 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-ХІІ визначені права та обов`язки водія транспортного засобу, обов`язкового технічного контролю і підстави заборони експлуатації транспортного засобу, відповідно до яких водій зобов`язаний своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов`язковому технічному контролю, на такий контроль.
Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов`язковому технічному контролю не підлягають: 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Зазначене кореспондується з пунктами 1.9, 31.3б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 26.07.2012 в пунктах «Тип ТЗ» зазначено «Вантажний малотоннажний фургон-В», «Повна маса» -3500 кг, «Рік випуску»-2005.
За таких обставин і вимог статей 16, 35, 37 Закону №3353-ХІІ транспортний засіб, яким керував позивач належить до вантажних зі строком експлуатації більше двох років, а відтак підлягає обов`язковому технічному контролю.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась в рішеннях Верховного Суду від 11.01.2019 справі №361/7761/15-а, 17.10.22019 справі №126/1030/17.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог не має, а постанова про накладення стягнення серії ЕНА №1393660 від 07.02.2024 року винесена працівником поліції у відповідності до вимог чинного законодавства.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У випадку відмови у задоволенні позову, витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕНА №1393660 від 07.02.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного протягом десяти днів.
Учасники по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста,3, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя О. В. Митюк.
Судове рішення № 123142781, Ружинський районний суд Житомирської області було прийнято 19.11.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 291/206/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: