Ухвала суду № 123119199, 18.11.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 листопада 2024 рокусправа № 380/23096/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) в якому просить визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорта солдата ОСОБА_1 від 18.01.2024 р. щодо його звільнення з військової служби, та дії посадових осіб командування військової частини НОМЕР_1 та їх рішення без номера та дати щодо відмови в задоволенні такого рапорта, та зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 розглянути такий рапорт та подані документи та вчинити дії щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим КАС України з огляду на таке:

1) відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі Закон № 3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

За подання цього позову до суду ОСОБА_1 не сплатив судовий збір, до позовної заяви додав посвідчення учасника бойових серія НОМЕР_2 від 20.05.2015.

Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону Закон № 3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону № 3551-XII.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII, такий:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;

13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п`ятого року після закінчення будівництва.

16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

19) позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

21) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов`язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

22) учасникам бойових дій на території інших держав надається переважне право на вступ до закладів вищої, фахової передвищої освіти, право на позаконкурсний вступ до закладів професійної (професійно-технічної) освіти і на курси для одержання відповідних професій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».

Позивач звернувся до суду як військовослужбовець Збройних Сил України. Оскаржує бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду його рапорта від 18.01.2024 р. щодо його звільнення з військової служби. З огляду на підстави та предмет, позов позивача стосується питання нерозгляду рапорта та звільнення з військової служби та не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій.

Таким чином, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Підпунктом 1.2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1211,20 грн.).

Відповідно до заявлених позовних вимог такі є немайнового характеру та за подання цього позову позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі: рахунок: UA128999980313101206084013951, отримувач: ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101, код класифікації доходів бюджету: 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ): 38008294, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Ця інформація висвітлена на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір».

2) відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п`ятою цієї статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач відповіді на рапорт від 18.01.2024 року йому не надав, а при отриманні наклав резолюцію, яка, на думку позивача, не відповідає вимогам закону. При цьому позивач не зазначив, коли така резолюція була накладена або коли він дізнався про накладення такої резолюції на рапорт. Суд зазначає, що відсутність таких відомостей унеможливлює визначення судом початку перебігу строку звернення до суду.

Окрім цього, позивач зазначає, що пропустив строк звернення до суду та просить суд поновити такий. На обгрунтування поважності причин пропуску строку посилається на те, що весь час перебуває на військовій службі та не мав достатньо можливостей для укладення договору з адвокатом та своєчасного звернення до суду у зв`язку з тим, що в Україні діє військовий стан, військова частина давно переведена на бойові умови та позивач, як солдат, не може її самовільно залишати.

Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного строку суд звертає увагу на те, що факт введення воєнного стану не є безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Суд зазначає, що позивач не надав доказів того, що воєнний стан безпосередньо вплинув на можливість позивача звернутися до суду із цим позовом в межах встановленого частиною 5 статті 122 КАС України строку звернення до суду. Покликання позивача на введення воєнного стану, як причину пропуску строку звернення до суду, без посилання на конкретні обставини, які є об`єктивно непереборними та такими, що перешкоджали зверненню до суду, не можуть бути визнані судом поважними. Таким чином, позивачу слід зазначити дату, коли командир військової частини наклав резолюцію на рапорт та, у випадку пропуску строку звернення до суду, вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду, ніж ті, що наведені у позовній заяві.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб - скерувати суду шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему, підсистема «Електронний суд») або на адресу електронної пошти суду inbox@adm.lv.court.gov.ua заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:

- оригінал платіжного документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, а також докази на підтвердження викладених обставин (у випадку пропуску такого);

Якщо позивач буде скеровувати заяву про усунення недоліків поштою на паперових носіях, то повинен зробити це в семиденний строк з дати отримання копії цієї ухвали (десятиденний строк суд встановив для скерування такої заяви засобами електронного зв`язку).

Якщо для виконання вимог КАС України та цієї ухвали буде потрібно більше часу, позивач вправі звернутися до суду з клопотанням про продовження цього строку.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович