Ухвала суду № 123109893, 11.11.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/851/22

Номер провадження 1-кп/298/45/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12021071130000127 від 20 липня 2021 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Тур`я Ремета Перечинського району Закарпатської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, працюючого помічником лісничого Турянського лісництва ДП "Ужгородське лісове господарство", не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 та її представника - ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 та її законного представника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №12021071130000127 від 20 липня 2021 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Вказане кримінальне провадження надійшло з Закарпатського апеляційного суду до Великоберезнянського районного суду 11квітня 2024 року разом з ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 березня 2024 року, якою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, передано на розгляд до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що приблизно о 15.30 год. 20.07.2021 водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , та рухаючись по вул.Ужгородській від центру м. Перечин Ужгородського району Закарпатської області в напрямку м. Ужгород, проїжджаючи навпроти будинків №№133-135, не стеживши за дорожньою обстановкою, проявив неуважність, змінив напрям руху з правої частини дороги ліворуч, грубо порушуючи чинні вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: Р.1 п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); Р.2 п.п. 2.3.6), д); Р. 10 п. 10.1; Р. 11 п. 11.3; Р. 12 п. 12.1., допустив зіткнення з автомобілем «Audi А4», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , яка виїжджала з правого віражу у смузі її руху та своїми односторонніми діями не мала технічної можливості зупинити керований нею транспортний засіб до місця зіткнення, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування і уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водіям обох автомобілів, а також пасажирам автомобіля «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , були заподіянні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_3 створив небезпеку для руху, під час руху, змінюючи його напрямок не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим його учасникам, не обрав безпечної в установлених межах швидкості, щоб мати можливість постійно контролювати рух керованого ним автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, не виконуючи при цьому будь-якого маневру, пов`язаного з обгоном або об`їздом перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини, в результаті чого такі дії призвели до зіткнення з автомобілем «Audi А4», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , яка виїжджала з правого віражу у смузі її руху та своїми односторонніми діями не мала технічної можливості зупинити керований нею транспортний засіб до місця зіткнення, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування і уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №35 від 17.02.2022, водій автомобіля «Audi А4», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді забоїв обох колінних суглобів, забою поперекового відділу хребта, забою гемартрозу лівого колінного суглобу, внутрішньосуглобового крайового перелому медіального виростку великогомілкової кістки, лоскутного розриву медіального меніску, радіального розриву тіла латерального меніску, розриву ПХЗ, пошкодження медіальної підтримуючої зв`язки надколінника з латералізацією надколінника, артрозу колінного суглобу, артрозу пателло-феморального суглобу, тендінозу сухожилку чотириголового м`язу стегна, які виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або удару об такі, якими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу, могли виникнути внаслідок вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди у вказаний час. Вказані травми відносять до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №37 від 23.02.2022, пасажир автомобіля «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки голови, забійних саден та гематом голови та верхніх і нижніх кінцівок, закритого відривного перелому акроміального кінця лівої ключиці, косого перелому верхньої третини діафізу 5-ої п`ясної кістки правої кисті, які виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу, могли виникнути внаслідок вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди у вказаний час. Вказані травми відносять до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Крім того, відповідно до Висновку додаткової судово-медичної експертизи №36 від 25.02.2022, пасажир автомобіля «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої променевої кістки, закритого перелому ребер 8 та 9 справа, компресійного перелому тіла та дужок 3 хребця поперекового відділу хребта, які виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу, могли виникнути внаслідок вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди у вказаний час. Вказані травми відносять до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 ККУкраїни, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Також вказав, що ОСОБА_3 у період перебігу строку давності іншого кримінального правопорушення не вчинив, у підтвердження чого надав суду довідку про судимість.

Судом було роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, право заперечувати проти закриття кримінального провадження та право наполягати на проведенні судового провадження у повному обсязі в загальному порядку, також роз`яснено, що кримінальне провадження в такому випадку закривається з нереабілітуючих підстав.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності, просив таке задовольнити, наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України. Повідомив, що наслідки закриття кримінального провадження із зазначеної підстави йому зрозумілі.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 не заперечувала проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності, вказавши на наявності законних підстав до цього, зазначивши, що з часу події кримінального правопорушення минуло три роки, а тому у розумінні ст.49 КК України строки давності по кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.286 КК України, спливли.

Потерпіла ОСОБА_5 та її представник - адвокат ОСОБА_6 не заперечували щодо закриття кримінального провадження, водночас потерпіла повідомила, що їй частково відшкодована спричинена шкода, зокрема, вона отримала 110000 грн., зазначила, що розуміє своє право на пред`явлення позову в порядку цивільного судочинства у разі закриття справи за строками давності.

Потерпіла ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 та її законний представник ОСОБА_9 просили закрити кримінальне провадження.

Суд, розглянувши клопотання про закриття кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечили щодо заявленого клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку давності, розглянувши матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом та долучені до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Правову позицію з цього приводу висловив Верховний Суд в постанові від 12.11.2019 у справі №566/554/16-к, наголосивши, що виходячи з положень пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 285, частини 4 статті 286, частини 3 статті 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених у статті 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке було скоєне 20 липня 2021 року.

Санкція ч.1 ст.286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Згідно класифікації кримінальних правопорушень, наведеній у ст. 12 КК України, діяння, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є нетяжким злочином.

Відповідно до положень ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, зокрема минуло 3 (три) роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. При цьому, вказані положення кримінального закону можуть бути застосовані у разі, якщо: протягом вказаного строку особа не вчинила нового злочину,за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, становить три роки.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту щодо ОСОБА_3 - 20 липня 2021 року. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час заявлення клопотання захисником обвинуваченого у даному кримінальному провадженні закінчився трьохрічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

Факт ухилення особи від досудового розслідування та суду є обставиною, що виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє строк, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України. Разом з тим, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 не ухилявся від досудового слідства та суду, перебіг строку давності, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України, щодо нього не зупинявся.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

В ході судового розгляду в даному кримінальному провадженні не встановлено обставин на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

З дослідженої в судовому засіданні вимоги про судимість ОСОБА_3 станом на 5 листопада 2024 року, слідує, що така містить відомості щодо наявного кримінального провадження за ч.1 ст.286 КК України, розпочатого 20 липня 2021 року.

Із врахуванням викладеного, оскільки з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, минуло більше трьох років, протягом строку давності перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, законом не встановлено заборону щодо застосування давності до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Так, 30.11.2023 потерпіла ОСОБА_5 пред`явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

Крім цього, суд звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

При цьому, слід зазначити, що закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК, тобто з нереабілітуючих підстав, не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею, і не позбавляє потерпілого права звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, суд звертає увагу потерпілої, що закриття кримінального провадження, у разі наявності у неї претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, не позбавляє потерпілу права звернутися із цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року по справі №345/2618/16-к.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві (потерпілій особі) його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

А тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався.

Питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує у порядку ст. 100, 124, 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 49, 286 КК України, ст.ст. 100, 124, 129, 174, 284-286, 288, 369-372, 376, 392-395, 532 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження №12021071130000127 від 20 липня 2021 року, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене 20 липня 2021 рокудо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071130000127 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Речові докази, а саме автомобіль марки «Дейво», р/н НОМЕР_1 , сірого кольору, - повернути власнику ОСОБА_7 ; автомобіль марки «Ауді А4», р/н Словацької Республіки НОМЕР_3 , сірого кольору, що знаходиться на спеціальному майданчику тимчасового тримання відділення поліції №1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 такій повернути; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , що зберігаються в органі досудового розслідування при матеріалах кримінального провадження №12021071130000127 повернути відповідно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

Процесуальні витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз №СЕ-19/107-21/8170-ІТ від 20 жовтня 2021 року, №СЕ-19/107-21/8171-ІТ від 21 жовтня 2021 року у розмірі по 1029 (одній тисячі двадцять дев`ять) грн 62 коп кожна, судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/107-21/8741-ІТ від 01 грудня 2021 року у розмірі 1029 (одній тисячі двадцять дев`ять) грн 72 коп, та судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/107-21/8169-ІТ від 22 жовтня 2021 року у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн 96 коп - всього 4461,92 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят одна гривня 92 копійки), стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2021 року у виді арешту майна - скасувати.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1