Рішення № 12310293, 07.10.2010, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-2240/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

7 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Горейко М. Д.

секретаря: Гаврилюк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Плюс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №873.70003 від 26.09.2008 року в розмірі 150 919 грн. 62 коп., посилаючись на те, що відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 18 050 доларів США зі сплатою 13% річних, з погашенням кредиту та процентів щомісяця в розмірах визначених додатком №1 до кредитного договору. Внаслідок неналежної сплати відповідачем кредитних коштів та процентів за користування кредитом станом на 11.12.2009 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 18 896,84 доларів США, що еквівалентно 150 919 грн. 62 коп., в тому числі 17 623,93 доларів США кредит, 1 267,85 доларів США відсотки, 5,06 доларів США пеня, що еквівалентно 140 753 грн. 52 коп. - кредит, 10 125 грн. 69 коп. - проценти, 40 грн. 41 коп. - пеня. Кредитний договір забезпечений заставою. Умовами Договору застави транспортного засобу передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 197 ч. 2 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

26.09.2008 року між ВАТ “Плюс Банк" та відповідачем укладено кредитний договір №873.70003 (а. с. 6), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 18 050 доларів США для придбання транспортного засобу під його заставу та зобовязався повернути кредит до 26.09.2015 року згідно з графіком його погашення. Умовами п.5.2. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 13% річних за користування кредитом, а в разі прострочення повернення кредиту сплатити банку проценти за підвищеною відсотковою ставкою в розмірі 25% річних. При цьому проценти за вказаною ставкою нараховуються з першого дня прострочення по день повернення кредиту. Пунктом 5.5 Договору визначено розмір плати за кредитне обслуговування, що становить 0,53% в місяць від залишку кредиту. Згідно п. 3.4 Договору відповідач зобов'язався погашати кредит у валюті наданого кредиту щомісячно до 26 числа кожного місяця, вносячи платежі на позичковий рахунок у ВАТ “Плюс Банк". Разом з кредитом сплачувати проценти за користування кредитними коштами та плату за кредитне обслуговування.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач, належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №873.70003 від 26.09.2008 року (а. с. 4).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності п.7.1 та 7.2 кредитного договору (а. с. 6 зв.) за несвоєчасну чи неналежну сплату кредиту та процентів за користування кредитом банк має право стягнути з позичальника штрафні санкції та пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми кредиту за кожен день прострочення.

Згідно п.6.3.1 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, плати за кредитне обслуговування, збитків, пені і штрафних санкцій у випадку прострочення платежу з оплати чергового ануїтетного платежу більш ніж на 30 днів

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 11.12.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №873.70003 від 26.09.2008 року (а. с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача за кредитом в розмірі 18 896,84 доларів США, що еквівалентно 150 919 грн. 62 коп., в тому числі 17 623,93 доларів США кредит, 1 267,85 доларів США відсотки, 5,06 доларів США пеня, що еквівалентно 140 753 грн. 52 коп. - кредит, 10 125 грн. 69 коп. - проценти, 40 грн. 41 коп. - пеня.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором ним не представлено суду.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 26.09.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 9-10)

Згідно п. 1.2 Договору застави оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 82 180 грн. Відповідно до п.1.5 договору застави транспортного засобу у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.2 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Плюс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Путоївка Васильківського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ВАТ “Плюс Банк", місцезнаходження якого вул. Галицька,7 в м. Івано-Франківську на р/р 29090500033016.980 у ВАТ “Плюс Банк", МФО 336310, код ЄДРПОУ 19390819 150 919 грн. 62 коп.(сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 62 коп.), що еквівалентно 18 896,84 доларів США заборгованості за кредитним договором №873.70003 від 26.09.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Плюс Банк" та ОСОБА_1, станом на 07.10.2010 року та 1509 грн. 20 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Горейко М. Д.