Ухвала суду № 123042052, 24.10.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 752/14183/24

Провадження №2/367/5877/2024

УХВАЛА

про залишення без руху

24 жовтня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», в інтересах якого діє представник адвокат Павленко С.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області з Голосіївського районного суду міста Києва за підсудністю надійшла справа № 752/14183/24 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», в інтересах якого діє представник адвокат Павленко С.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на підставі ухвали від 16.07.2024 року.

Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно доч.5ст.177ЦПК України,позивач зобов`язанийдодати допозовної заявивсі наявнів ньогодокази,що підтверджуютьобставини,на якихґрунтуються позовнівимоги (якщоподаються письмовічи електроннідокази позивачможе додатидо позовноїзаяви копіївідповідних доказів).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості у розмірі 68414,07 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 68414,07 грн. Відтак, вбачається, позивачем не завлено вимогу про стягнення з відповідача будь-якої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, чи пені за невиконання відповідачем своїх зобов`язань, оскільки відповідні нарахування відсутні.

Разом з тим, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, до позовної заяви було долучено довідку від 21.04.2024, згідно якої розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку відповідача становить лише 35000,00 грн.

Суд звертає увагу, що з наданого суду розрахунку заборгованості відповідача за договором № б/н від 05.10.2020 р., станом на 06.05.2024 року не вбачається за можливе належним чином перевірити обґрунтованість нарахування заявлених сум заборгованості за тілом кредиту, а сама позовна заява не містить будь-якого обґрунтування зміни сум кредитного ліміту, який було встановлено за рахунком відповідача, як і доказів на підтвердження такого обґрунтування, в тому числі, інформування відповідача про такі зміни.

Суд вважає за необхідне зауважити, що Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року, по справі № 278/2177/15-ц визначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, як зазначено у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Крім того, відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, ведуть на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Тож позивачу, наводячи обґрунтування зміни сум кредитного ліміту, який було встановлено за рахунком відповідача, а також надаючи докази на підтвердження такого обґрунтування, в тому числі, інформування відповідача про такі зміни, слід враховувати наведені вище положення.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно із ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд зауважує, що до позовної заяви було долучено прошитий пакет документів із зазначенням представником позивача вірності копій на останньому прошитому аркуші. Разом з тим, серед долучених до позову доказів наявна копія також паспорту відповідача, внаслідок чого, у суду виникають обґрунтовані сумніви, щодо наявності у позивача оригіналу такого документу.

Таким чином, всупереч вищезазначеним вимогам, позивачем належним чином не засвідчено відповідність всіх копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у нього.

Правова позиція щодо належного засвідчення висвітлена в постанові Верховного Суду України від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, а саме, що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі, і є підставою для скасування судового рішення (належне засвідчення: «Згідно з оригіналом», назва посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дата засвідчення копії).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», в інтересах якого діє представник адвокат Павленко С.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: навести обґрунтування зміни сум кредитного ліміту, який було встановлено за рахунком відповідача, та детальних нарахувань по тілу кредиту, а також, з урахуванням наведеного вище, надати докази на підтвердження такого обґрунтування, в тому числі, інформування відповідача про зміни сум встановленого кредитного ліміту; надати належним чином завірені копії всіх доказів, що знаходяться у позивача.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», в інтересах якого діє представник адвокат Павленко С.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Ю.В. Горбачова