Ухвала суду № 123028357, 22.10.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16088/15-ц

Провадження №: 2-р/755/7/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Гончарука В.П.

з секретарем Гриценко О,І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі № 755/16088/15-ц за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі № 755/16088/15-ц за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд роз`яснити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі № 755/16088/15-ц, а саме в частині: стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині рішення сума в іноземній валюті (99 960,67 доларів США) чи її еквівалент у гривні (2 557 798,12 грн.).

В судове засідання сторони не з`явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі № 755/16088/15-ц, позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 2И від 01.12.2006 року в розмірі 130 930,11 Доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.11.2016 року становить 3 350 245, 55 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по оплаті судового збору в розмірі по 25 126,84 грн., з кожного.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року. апеляційну скаргу ОСОБА_3 діючого в інтересах ОСОБА_4 задоволено частково, ріщення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі № 755/16088/15-ц - змінено, зменшено розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 2И від 01.12.2006 року з 130 930,11 Доларів США до 99 960,67 Доларів США, що за офіційним курсом становить 2 557 798,12 грн.

Зменшено стягнутий з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір з 25 126,84 грн., до 19 191,83 грн., з кожного.

Дане рішення набрало законної сили.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

З аналізу наведених процесуальних норм випливає, що роз`яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз`яснення пов`язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення.

Роз`ясненню підлягає судове рішення, яке підлягає виконанню як у добровільному порядку, так і примусово у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції Україниухвалюється судами іменем України і є обов`язковим до виконання на всій території України.

Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню. Крім того, відповідно до ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання".

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення".

Як встановлено судом, на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Япрослава Вікторовича перебуває виконавче провадження № 69539471 з примусового виконання виконавчого листа № 755/16088/15-ц виданого 10.01.2022 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 2И від 01.12.2006 року в розмірі 99 960,67 Доларів США, що за офіційним курсом становить 2 557 798,12 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по оплаті судового збору в розмірі по 19 191,83 грн., з кожного.

Таким чином, відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено обов`язок позичальника повернути позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті у правовідносинах, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України). У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Аналогічний висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц.

Рішення суду, зміст якого просить роз`яснити заявник є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, містить вичерпні, чіткі та такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.

В свою чергу, перерахування стягувачеві суми в національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена в резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі № 755/16088/15-ц за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки текст рішення є зрозумілим з конкретним зазначенням встановлених обставин, посиланням на відповідні правові норми, що були застосовані до спірних правовідносин та чітким викладом резолютивної частини із зазначенням висновку суду по суті позовних вимог

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260-261, 271 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі № 755/16088/15-ц за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Суддя: