Рішення № 123017418, 14.11.2024, Миронівський районний суд Київської області

14.11.2024 Єдиний унікальний № 371/935/24 провадження № 2-а/371/26/24

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/935/24

Провадження № 2-а /371/26/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області, поліцейського відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції Київської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в адміністративній справі,-

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із даним позовом та просив визнати протиправною і скасувати постанову інспектора СРПП відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області від 20 червня 2024 року серії ЕНА № 2437600 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, оскільки не здійснював маневрів, що тягнуть за собою необхідність увімкнення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом, передбачених п. 9.2.б ПДР.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував, свої заперечення обґрунтовував тим, що відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону. Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху. затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Законом України від 17 листопада 2008 року № 586-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» з 01 січня 2010 року передбачена обов`язкова реєстрація мопедів.

Таким чином, з 01 січня 2010 року в Україні встановлена реєстрація моторолерів як транспортних засобів та отримання посвідчення водія на їх керування, незалежно від їх користування чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у ст. 16 Закону України «Про дорожній рух». Так, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів, кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та давши їм оцінку прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що інспектором відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області Федоренком Олександром Васильовичем 20 червня 2024 року серії ЕНА № 2437600 винесена постанова, якою позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Ця постанова обґрунтована тим, що позивач 20 червня 2024 року о 13 годині 25 хвилині керуючи по вулиці Соборності, 70 м. Миронівка автомобілем Mercedes-Benz 124, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б Правил дорожнього руху.

Аналіз змісту норми п. 9.2.б Правил дорожнього руху дає підстави дійти до висновку, що ним передбачено три можливі дії транспортного засобу, а саме:

розворот;

поворот праворуч чи ліворуч;

перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу.

При цьому, розворот, поворот та перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу не є тотожними поняттями. Вони наповненні різним змістом, та утворюються від різних дій.

Поворот, це зміна руху транспортного засобу, як здійснюється шляхом обернення автомобіля навколо задньої осі, при якому змінюється напрямок руху цього автомобіля праворуч чи ліворуч.

Матеріали справи не містять доказів того, що автомобіль Mercedes-Benz 124, державний номерний знак НОМЕР_1 , 20 червня 2024 року о 13 годині 25 хвилині рухаючись по вулиці Соборності, 70 м. Миронівка здійснював обернення напрямку руху навколо своєї осі праворуч чи ліворуч, тобто здійснював саме поворот, як це вказано в оскаржуваній постанові.

Як наслідок суд приходить до висновку про те, що відомості, зазначені в оскаржуваній постанові щодо здійснення 20 червня 2024 року о 13 годині 25 хвилині позивачем на автомобілі Mercedes-Benz 124, державний номерний знак НОМЕР_1 повороту без увімкнення відповідного світлового покажчик повороту такими, що не відповідають дійсності.

За вказаних обставин, суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухвалена за неповного встановлення обставин справи.

Крім того, з огляду на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, сформульовану в постанові від 15 листопада 2018 року (справа № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901 /1403/17), суд не бере до уваги надіслані представником відповідача відеозаписи, оскільки як вбачається із оскаржуваної постанови ці відеозаписи не враховувалися під час її винесення, зважаючи на наступне:

У відповідності до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Проте в супереч вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався)

Більш того, графа «7 До постанови додаються» оскаржуваної постанови, не містить відомостей, що до неї додавалися будь-які відеозаписи, тобто надані відповідачем відеозаписи не були об`єктом дослідження поліцейських під час винесення оскаржуваної постанови.

Крім того, ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, одним із завдань судового контролю під час розгляду адміністративної справи щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, у даному випадку постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. ст. 210-1 КУпАП є з`ясування того, чи не було порушено під час його прийняття права позивача на участь у процесі його прийняття.

Частиною 1 ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Аналіз змісту положень ст. 268 КУпАП дає підстави для висновку, що справа про адміністративне правопорушення, у тому числі передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у даному випадку ОСОБА_1 . Розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у даному випадку ОСОБА_1 можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 278 КУпАП посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого вирішує питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (п. 3).

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.

Матеріали справи не містять доказів того, що працівником поліції, як того вимагає норма ст. 268 КУпАП, 20 червня 2024 року здійснювався розгляд справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за його присутності чи за умови його своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Таким чином суд приходить до висновку, що під час розгляду 20 червня 2024 року поліцейським Федоренком О.В. справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови було порушено обов`язок повідомити позивача про час та місце розгляду справи, було порушено обов`язок перевірити чи був позивач належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (п. 3 ст. 278 КУпАП), як наслідок його право на участь в розгляді справи, а також право на захист, гарантовані ст. 268 КУпАП, аналогічно як і одне із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме: вирішення справи в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП) було порушено, що за нормою ст. 7 КУпАП унеможливлює притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так як був порушений порядок цього притягнення, передбачений вищезазначеними нормами закону України.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.

Тобто судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова поліцейським Федоренком О.В. прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст. ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Постанову старшого інспектора відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області Федоренка О.В. від 20 червня 2024 року серії ЕНА № 2437600, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, визнати протиправною та скасувати, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення.

3.Стягнути із Головного управління Національної поліції в Київській області, ЄДРПОУ: 40108616, юридична адреса: вул. Володимирська, 15, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

4.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук