Ухвала суду № 122978952, 12.11.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4943/24

Провадження № 2/461/2426/24

УХВАЛА

12.11.2024 року Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.

секретаря судового засідання Курилюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про направлення за підсудністю цивільної справи за позовомАкціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовомАкціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін в судове засідання.

11.11.2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Шмарова О.В. про передачу справи за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва, оскільки відповідач зареєстрована та проживає у Солом`янському районі м. Києва. Представник відповідача вказує, що кредитний договір не відноситься до тих договорів, виконувати які можна тільки в певному місці, оскільки повернення коштів може бути здійснене позичальником в будь-який спосіб. А тому, на його думку, відсутні підстави для застосування альтернативної підсудності за місцем виконання договору. З огляду на наведене, вказував, що підсудність вказаної цивільної справи повинна визначатись за загальними правилами, а саме за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про судове засідання. У позовній заяві, просить розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про проведення вказаного судового засідання без його участі..

Дослідивши матеріали справи суд приходить довисновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2022 року року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір№ R01.00607.009738563, за умовами якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 89444,67 грн. строком на 46 місяців, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентами.

Пунктом 5.5. вказаного кредитного договору передбачено, що договір виконується за місцем знаходження банку: 79008, м Львів, Галицький р-н, вул. Валова, 11.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підсудність це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

В той же час, поряд з даним загальним правилом, процесуальним законом передбачено альтернативний порядок визначення підсудності за вибором позивача, у визначених законодавцем випадках.

Стаття 28 ЦПК України встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений до одного з двох і більше судів.

Частиною 8 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року № 725/2910/19 (провадження № 61-8546св20) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна за місцезнаходженням цього майна;2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, за місцем здавання товару (майна) перевізникові;3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання;4) за грошовим зобов`язанням за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання;5) за іншим зобов`язанням за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договорута стягненнязаборгованостіз відповідача, яка є боржником за кредитним договором, на користь позивача, який набув статус кредитора на підставі договору факторингу, укладеного між ним та первісним кредитором.

Отже, вкредитному договорі№ Р51.13024.004118083 від 18 липня 2018 року зазначено місце виконання кредитного договору.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки в кредитному договоріR01.00607.009738563 від 27.09.2022 року зазначено місце його виконання, а саме,місце знаходження банку: АДРЕСА_1 , то підсудність даної справи з врахуванням вимог частини 8 статті 28 ЦПК України, може визначатися за правилами альтернативної підсудності, а не за правилами загальної підсудності.

Посилання представника відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 квітня 2018 року у справі №216/3976/15-ц (провадження №61-16190св18); від 06 квітня 2021 року в справі №344/16135/19 (провадження №61-1688св20); від 28 серпня 2023 року у справі №757/65151/21 (провадження №61-6791св22) є не релевантними, оскільки у вищевказаних справах місце виконання кредитних договорів не було передбачено у тексті таких договорів.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про направлення за підсудністю цивільної справи за позовомАкціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, - відмовити.

Ухвала суду остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Мироненко Л.Д.