Ухвала суду № 122961043, 04.10.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6892/24

Провадження №: 1-кс/755/3204/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001371 від 19 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001371 від 19 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 186 КК, яке погоджено прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що 18 квітня 2024 року, приблизно о 22 годині 12 хвилин, ОСОБА_6 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на території АЗС «UPG» разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_10 . Так як на той момент ОСОБА_6 було відомо, що у потерпілого ОСОБА_10 при собі наявна велика сума грошових коштів, у нього виник злочинний умисел направлений на організацію відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, шляхом залучення до вчинення злочину виконавця неповнолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виконавця неповнолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , об`єднавши їх дії та зусилля. При цьому ОСОБА_6 , зателефонував неповнолітньому ОСОБА_11 , який на той момент знаходився із неповнолітнім ОСОБА_12 та викликаючи рішучість у неповнолітнього ОСОБА_11 та неповнолітнього ОСОБА_12 на вчинення протиправних дій та реалізації свого плану ОСОБА_6 повідомив неповнолітніх про отримання грошової винагороди у розмірі 200 доларів США, на що неповнолітні погодилися.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 23 год. 35 хв. 18 квітня 2024 року, та у невстановленому місці ОСОБА_6 зустрівся із неповнолітнім ОСОБА_11 та неповнолітнім ОСОБА_12 , де обговорили певний план дій, при цьому вступивши в злочинну змову із чітким розподіленням ролей.

В подальшому, ОСОБА_6 під час телефонної розмови повідомив неповнолітньому ОСОБА_12 та неповнолітньому ОСОБА_11 , що 18 квітня 2024 року, приблизно о 23 год. 45 хв., що за маршрутом від музичної школи в бік будинку АДРЕСА_3 , додому йде потерпілий ОСОБА_10 , у якого при собі наявний гаманець із документами, який необхідно забрати у останнього та передати ОСОБА_6 в обумовленому місці. При цьому ОСОБА_6 було зазначено ідентифікуючі ознаки потерпілого. Дотримуючись заздалегідь узгодженого плану в обумовлений час неповнолітній ОСОБА_11 та неповнолітній ОСОБА_12 прийшли до будинку АДРЕСА_3 , де й очікували на потерпілого, при цьому чітко розподіливши ролі між собою.

Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, приблизно о 23 год. 50 хв., коли ОСОБА_10 проходив поблизу вищевказаного житлового будинку, до нього наблизившись ОСОБА_12 намагався повалити потерпілого. Після чого, до потерпілого ОСОБА_10 позаду наблизився неповнолітній ОСОБА_11 , який почав утримувати потерпілого. Після чого, неповнолітнім ОСОБА_12 було нанесено рукою та коліном удари в область обличчя та голови ОСОБА_10 .

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на відкрите заволодіння майна потерпілого, ОСОБА_11 витягнув з лівої кишені куртки, в яку був одягнутий потерпілий гаманець чорного кольору марки «SNSA», в середині якого знаходилися грошові кошти, а саме: 1402 долари США (станом на 18.04.2024 згідно курсу НБУ становить 55 435 гривень 08 копійок), 100 євро (станом на 18.04.2024 року згідно курсу НБУ становить 4205 гривень 00 копійок) та 613 гривень, про що повідомив вигуком ОСОБА_12 .

Після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зберігаючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення втекли та направилися до визначеного місця, де їх мав очікувати ОСОБА_6 , з метою передачі останньому вище вказаного гаманця.

Однак, подальші дії ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були припиненні працівниками поліції, хоча останні мали реальну можливість розпорядитись майном потерпілого. Своїми діями ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , завдали потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 60 253 гривень 08 копійок.

23 липня 2024 року , ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва надано дозвіл на здійснення примусового приводу ОСОБА_6 , однак виконати привід останнього не представилося можливим, так як ОСОБА_6 на телефонні дзвінки не відповідав та за адресою проживання останнього жодного разу не було відчинено вхідні двері.

05 вересня 2024 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, а саме: протоколом огляду прийняття заяви, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 , протоколами допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом перегляду цифрового відеозапису, протоколами допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_11 , протоколами тимчасового доступу до речей та документів, повідомленнями про підозри.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_6 , будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки не одноразово скеровувалися повістки про виклик останнього, однак ОСОБА_6 було проігноровано та жодного разу останній не з`явився до органу досудового розслідування. Крім того, виконуючи доручення в порядку ст. 40 КПК України, співробітниками ВКП Дніпровського УП, неодноразово було здійснено вихід за адресою проживання ОСОБА_6 , однак жодного разу не було відчинено вхідні двері до квартири проживання останнього, за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_6 , може здійснювати спробу незаконно впливати на потерпілого, свідків та неповнолітніх підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні та він ознайомлений з матеріалами кримінального провадження та йому відомі анкетні дані інших учасників кримінального провадження, за п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_6 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так ОСОБА_6 протягом всього часу, ігноруючи виклики не з`являється до органу досудового розслідування, чим затягує строк досудового розслідування та перешкоджає у встановлені об`єктивної істини

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що ОСОБА_6 не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може вчиняти злочини або спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду і поза межами м. Києва. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України, однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді застави, пов`язана з тим, що у підозрюваного відсутній постійний заробіток.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він перебуваючи на свободі може впливати на потерпілого, свідків та неповнолітніх підозрюваних. Крім цього, у органу досудового розслідування на даний час відсутні об`єктивні переконання у тому, що підозрюваний буде належним чином виконувати обов`язки покладені на нього рішенням суду про застосування саме цього запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, а також на те, що на даний час існують перелічені вище ризики, у зв`язку з чим сторона обвинувачення вважає необхідним застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у організації вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, крім того в даному кримінальному провадженні є неповнолітній підозрюваний, якого ОСОБА_6 схилив до вчинення кримінального правопорушення.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім того, просив взяти на поруки останнього оскільки знає його як волонтера, який допомагав ліквідувати наслідки підриву Каховської ГЕС.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 зазначив, затримання ОСОБА_6 відбулося незаконно, оскільки клопотання про застосування запобіжного заходу датовано 03.10.2024 року, а саме затримання відбулося на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва у Дніпровському УП ГУНП у м. Києві куди добровільно прийшов ОСОБА_6 , затримання відбулося саме з метою обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім того, зазначив, що ризики наведені прокурором не обґрунтовані, просив обрати більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний з тримання під вартою, зокрема підтримав думку захисника ОСОБА_5 .

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисників.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом 19 квітня 2024 року внесені відомості про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001371.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

23 липня 2024 року, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва надано дозвіл на здійснення примусового приводу ОСОБА_6 , однак, виконати привід останнього не представилось можливим, так як ОСОБА_6 на телефонні дзвінки не відповідав та за адресою проживання останнього двері ніхто не відчиняв.

05 вересня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 186 КК України.

03 жовтня 2024 року о 13 год.10 хв. ОСОБА_6 затримано на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києві від 13.09.2024 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань ст. 2 КПК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 186 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: рапортом працівника поліції, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.04.2024 року, протоколом додаткового допиту потерпілого від 23.05.2024 року, протоколом перегляду цифрового відеозапису від 23.05.2024 року, протоколом допиту свідка від 26.06.2024 року, протоколом допиту неповнолітнього підозрюваного від 25.04.2024 року, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.07.2024 року, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києві від 13.09.2024 року, протоколом затримання особи на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання від 03.10.2024 року, протоколом обшуку затриманої особи від 03.10.2024 року, протоколом допиту підозрюваного від 03.10.2024 року, рапортами працівника поліції оперуповноваженого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 .

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв`язків, раніше не судимий.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість впливати на потерпілу чи свідків у кримінальному провадженні, можливість знищити, сховати або спотворити будь-який доказ чи документ та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.

Щодо клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про бажання взяти особу на поруки, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.

Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість слідчого судді в тому, що поручителі дійсно можуть впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.

Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та дослідженні у ході судового розгляду докази, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_5 заслуговує на особливу довіру, разом з тим, їх взаємовідносини з підозрюваним ОСОБА_6 не гарантують реальний вплив на поведінку підозрюваного, що значно ускладнить контроль за повним та своєчасним виконанням підозрюваним своїх процесуальних обов`язків і, як наслідок, не виключає наявних ризиків, зокрема ризику продовження чи повторення протиправної поведінки ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення заяви адвоката ОСОБА_5 про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на поруки.

Керуючись, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволені заяви захисника ОСОБА_5 про взяття ОСОБА_6 на особисту поруку адвокату ОСОБА_5 - відмовити.

клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 13 годин 10 хвилин 03 жовтня 2024 року.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 181 680 гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_6 прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: