Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №949/2523/23
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дубровицясправу запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Факторинговакомпанія "Укрглобал-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивачаТовариства зобмеженою відповідальністю"Факторинговакомпанія "Укрглобал-Фінанс" РуденкоК.В., звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 та просить стягнути з неї на користь позивача заборгованість за договором №2814549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14 січня 2022 року, станом на 28 червня 2023 року у розмірі 73873,44 грн. Одночасно позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати з оплати судового збору.
Позовні вимогиобгрунтовує тим,що 14 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (надалі первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачкою був укладений договір №2814549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого, відповідачка отримала у борг кредитні грошові кошти в розмірі 14400,00 грн., шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , яка емітована у АТ КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Вказаний кредитний договір був укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою за допомогою електронного цифрового підпис, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Первісний кредитор свої зобов`язання за умовами кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти. У свою чергу відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості.
28 червня 2023 року між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторинговакомпанія "Укрглобал-Фінанс" (надалі ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс") був укладений договір про відступлення права вимоги №28/06/23, у відповідності до умов якого, право вимоги за договором №2814549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14 січня 2022 року перейшло до ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс".
Через неналежне виконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором №2814549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 28 червня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 73873,44 грн., з яких: 14400,00 грн. заборгованість за кредитом; 59473,44 грн. заборгованість за нарахованими процентами, відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 14 січня 2022 року по 28 червня 2023 року включно. У зв`язку з чим, представник позивача просить задовольнити позов, стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та судові витрати.
До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про її виклик (а.с.86) в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 14 січня 2022 року між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою був укладений договір №2814549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого, відповідачка отримала у борг кредитні грошові кошти в розмірі 14400,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Вказаний кредитний договір був укладений в електронній формі та підписаний відповідачкою за допомогою електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором К812 (а.с.6-11).
Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 360 днів.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Окрім того, до матеріалів позову представником позивача було долучено додаток № 1 до договору про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту від14січня 2022року (а.с.12), Паспорт споживчого кредиту (а.с.13-14), які також підписані відповідачкою за допомогою Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором К812.
Зі змісту додатку № 1 до договору про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту вбачається, що кредит відповідачці надано на 12 місяців, сума кредиту - 14400,00 грн.; реальна річна процентна ставка - 12524,84 % річних; загальна вартість кредиту 117561,6 грн. (а.с.12).
Факт надходження кредитних коштів на банківську картку відповідачки 14 січня 2022 року НОМЕР_1 , підтверджується повідомленням iPay.ua за вих. №3545 від 30 листопада 2023 року (а.с.15), а також повідомленням АТ КБ «Приватбанк» про зарахування коштів на платіжна картку № НОМЕР_1 , яка є емітована у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 (а.с.66).
28 червня 2023 року між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс" був укладений договір про відступлення права вимоги №28/06/23, у відповідності до умов якого, право вимоги за договором №2814549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14 січня 2022 року, перейшло до ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс" (а.с31-32).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28 червня 2023 року до договору про відступлення права вимоги №28/06/23, ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс" набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 73873,44 грн., з яких: з яких: 14400,00 грн. заборгованість за кредитом; 59473,44 грн. заборгованість за нарахованими процентами (а.с.34).
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачка була належним чином повідомлена про всі умови кредитування, а саме: сукупну вартість кредитів, сплату відсотків та умови повернення кредитних коштів.
Судом встановлено, що позивач є фінансовою установою, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_2 від 22 жовтня 2020 року, видане національним Банком України (а.с.26).
Згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
У разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 ч.2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом із матеріалів справи встановлено, що первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти, відповідно до умов укладеного договору.
Проте, відповідно до розрахунку заборгованості договором №2814549 від 14 січня 2022 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 28 червня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 73873,44 грн., з яких: 14400,00 грн. заборгованість за кредитом; 59473,44 грн. заборгованість за нарахованими процентами (а.с.16-21).
Крім того, як вбачається з виписок з карткового рахунку про рух грошових коштів по платіжній картці № НОМЕР_1 , відповідачка активно користувалась вказаною платіжною карткою (а.с.60, 67).
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачкою спростовано не було. За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до положень статті 214 Цивільного процесуального кодексу України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Враховуючи, що всупереч умовам кредитного договору та наведеним нормам закону відповідачка порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитом, наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за кредитним договором, а отже, позовні вимоги слід задовольнити.
Що стосується позовних вимог щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East\West Alliance Limited проти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено наступне.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
-розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
-розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане на ім`я ОСОБА_2 (а.с.39).
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 03 липня 2023 року між адвокатом Руденком Костянтином Васильовичем та ТОВ "ФК"Укрглобал-Фінанс" було укладено договір про надання юридичних послуг № 03/07/2023 (а.с.37).
Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг №18 до договору № 03/07/2023 про надання юридичних послуг від 03 липня 2023 року, виконаного ФОП ОСОБА_2 , загальна вартість послуги з підготовки позовних заяв про стягнення заборгованості за боржниками ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс", згідно реєстру №1 від 03 жовтня 2023 року складає 55000,00 грн. (а.с.41).
Згідно витягу з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №18 до договору № 03/07/2023 про надання юридичних послуг від 03 липня 2023 року, вартість послуги з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09 січня 2023 року та клопотання про витребування доказів складає 5000,00 грн. (а.с.42).
27 листопада 2023 року ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс" перерахувало ОСОБА_2 55000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (а.с.43).
Аналізуючи докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, їх відповідності критерію реальності адвокатських послуг та співмірності складності справи, враховуючи, що розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому сама справа не є складною і з приводу спірних правовідносин існує усталена судова практика. Зважаючи на принцип співмірності, наданої адвокатом Руденком К.В. правничої допомоги із заявленим розміром судових витрат, витрачений адвокатом час на надання цієї допомоги, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягає розмір витрат по оплаті послуг за надання правничої допомоги частково у сумі 3000,00 грн.
Крім того, позивачем були понесені також витрати зі сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання позовної заяви.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи вищенаведене у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а також 2684,00 грн. судового збору.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 15, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями ст.ст. 4, 13, 81, 133, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимогиТовариства зобмеженою відповідальністю"Факторинговакомпанія "Укрглобал-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"Факторинговакомпанія "Укрглобал-Фінанс" заборгованість за договором №2814549 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14 січня 2022 року, станом на 28 червня 2023 року у розмірі 73873,44 грн. (сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 44 коп.), з яких: 14400,00 грн. заборгованість за кредитом; 59473,44 грн. заборгованість за нарахованими процентами, відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 14 січня 2022 року по 28 червня 2023 року включно.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс" сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс", місцезнаходження: вул. Василенко Миколи, буд.7, м. Київ, код ЄДРПОУ 41915308.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 02 січня 2013 року Радомишильським РС УГМС України в Житомирській області.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.
Судове рішення № 122959978, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 12.11.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 949/2523/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: