Ухвала суду № 122951091, 05.11.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1756/24 Провадження № 1-кс/304/846/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071250000033 від 24 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Онок Виноградівського району Закарпатської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійною технічною освітою, неодруженого, фізичної особи-підприємця, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання,

У С Т А Н О В И Л А:

Прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, поданим на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071250000033 від 24 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 .

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , будучи зареєстрованим фізичною особою-підприємцем та здійснюючи торгівельну діяльність з роздрібної та гуртової торгівлі товарами побутової хімії, у тому числі, через мережу Інтернет, маючи на меті систематичне отримання незаконних доходів, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2024 року, розробив протиправний спосіб отримання прибутку за рахунок незаконного використання знаків для товарів і послуг торговельних марок « Ariel » (свідоцтво України № 15892 ), «Tide» (свідоцтво України № 15939 ) та «Fairy» (свідоцтво України № 188456 ), право на які належать компанії « The Procter & Gamble Company », а також знаків для товарів і послуг торговельної марки «Persil» (міжнародна реєстрація № 543344 ), право на яку належать компанії « Henkel AG&Co. KGaA », шляхом виробництва та реалізації товарів з нанесеними на них підробленими знаками для товарів і послуг вищенаведених торговельних марок.

Так, ОСОБА_4 , діючи з метою незаконного збагачення, всупереч Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та Закону України «Про захист прав споживачів», достовірно знаючи, що торговельні марки «Ariel», «Tide», «Fairy» та «Persil» як у словесному, так і зображувальному позначенні, відповідно до вимог міжнародних договорів та Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», знаходяться під правовою охороною на території України і реалізація фальсифікованої продукції та продукції з незаконно нанесеними на ній позначеннями вказаних торговельних марок є протиправною, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, але не пізніше січня 2024 року, облаштував приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для виготовлення, зберігання та продажу фальсифікованої продукції побутової хімії.

Зазначає, що ОСОБА_4 , здійснюючи діяльність з роздрібної та гуртової торгівлі товарами побутової хімії та розуміючи, що відомі торговельні марки є популярними серед споживачів товарів та послуг, володіючи відомостями про справжні ринкові ціни на оригінальні товари від виробників, переслідуючи умисел, спрямований на протиправне збагачення, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у період з січня 2024 року по 13 липня 2024 року здійснював придбання прального порошку, гелів для прання та засобів для миття посуду невідомого походження у різному вигляді та упакуваннях, а також здійснював придбання та виготовлення етикеток та упакувань із зображувальними позначеннями відомих торговельних марок. Після чого незаконно використовував знаки для товарів і послуг торговельних марок « Ariel », «Tide» та «Fairy», право на які належать компанії « The Procter & Gamble Company », а також знаки для товарів і послуг торговельної марки «Persil», право на яку належить компанії « Henkel AG&Co. KGaA », здійснюючи нанесення незаконно виготовлених етикеток із зображувальними позначеннями вказаних торговельних марок на товари побутової хімії, таким чином здійснював їх маркування торговельними марками компаній «The Procter & Gamble Company» та « Henkel AG&Co. KGaA ». Всі товари, які вже були готові для наступного пропонування до продажу, зберігав у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 .

У період з січня 2024 року по 13 липня 2024 року ОСОБА_4 з вище зазначеного приміщення здійснював роздрібний та гуртовий продаж, у тому числі через мережу Інтернет, фальсифікованої продукції побутової хімії з незаконно нанесеними знаками для товарів і послуг торговельних марок компаній «The Procter & Gamble Company» та « Henkel AG&Co. KGaA » невизначеному колу осіб. Також створив через мережу Інтернет на сервісі « OLX.ua » оголошення з продажу продукції побутової хімії, а саме продукції торговельних марок « Ariel » та «Fairy», право на які належать компанії « The Procter & Gamble Company », а також продукції торговельної марки «Persil», право на яку належить компанії « Henkel AG&Co. KGaA ». При цьому, ОСОБА_4 на вказаному сервісі оголошень зазначив свій номер мобільного телефону НОМЕР_5 та здійснював комунікацію із замовниками, вводячи в оману потенційних покупців в оригінальності товарів, що реалізуються через зазначені оголошення. Відповідно до висновку експерта розмір матеріальної шкоди (збитків) завданої компанії «The Procter & Gamble Company», внаслідок використання торговельних марок « Ariel » та «Fairy», на придбаній 17.04.2024 у ОСОБА_4 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, фальсифікованій продукції, становить 23 527, 32 гривень.

Також ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на протиправне отримання доходу за рахунок незаконного використанням знаків для товарів і послуг торговельних марок «Ariel», «Tide» та «Persil», шляхом роздрібного та гуртового продажу, в тому числі через мережу Інтернет, на внутрішній ринок України фальсифікованих товарів побутової хімії, маркованих торговими знаками наведених вище торговельних марок, достовірно знаючи, що йому не надано компанією-правовласником повноважень щодо здійснення будь-яких правочинів з продукцією зазначених торговельних марок, в порушення вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та Закону України «Про захист прав споживачів», зберігав фальсифіковану продукцію побутової хімії з незаконно нанесеними вищевказаними знаками для товарів і послуг торговельних марок компаній «The Procter & Gamble Company» та « Henkel AG&Co. KGaA », з метою подальшого її випуску у вільний обіг на територію України, а саме: пральний порошок у відрі «Ariel Actilift Touch of Lenor Fresh» масою 10,5 кг в кількості 60 штук, пральний порошок у картонній коробці «Ariel Aqua Puder Mountain Spring» масою 300 г в кількості 32 штуки, пральний порошок у картонній коробці «Tide Aqua Puder Alpine Freshness» масою 300 г в кількості 128 штук, гель для прання у пластиковій пляшці «Ariel Color» об`ємом 2,6 л в кількості 1 штука, а також пральний порошок у відрі з етикеткою «Persil Color» масою 10,5 кг в кількості 31 штука до 13 липня 2024 року (до моменту виявлення та вилучення працівниками правоохоронних органів) у приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до висновку експерта розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої компанії «The Procter & Gamble Company», внаслідок використання торговельних марок « Ariel » та «Tide», на вилученій 13 липня 2024 року в ході проведення обшуку в складському приміщені та прилеглої до нього території за вказаною вище адресою фальсифікованій продукції, становить 75 548, 55 гривень.

Відповідно до висновку експерта розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої компанії «Henkel AG&Co. KGaA» внаслідок використання торговельної марки «Persil» - становить 37 465, 05 гривень.

Таким чином, внаслідок вчинення протиправних дій ОСОБА_4 , що виразились у незаконному використанні знаків для товарів і послуг «Ariel», «Tide» та «Fairy», які є схожими та тотожними із зареєстрованими торговельним марками за свідоцтвами України № 15892 , № 15939 та № 188456 , право на які належить компанії «The Procter & Gamble Company», даній компанії завдано матеріальну шкоду на загальну суму 99 075, 87 гривень, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто у значному розмірі, а також у незаконному використанні знаків для товарів і послуг «Persil», які є схожими та тотожними із зареєстрованою торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 543344 , право на яку належить компанії « Henkel AG&Co. KGaA », якій завдано матеріальну шкоду на загальну суму 37 465, 05 гривень, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто у значному розмірі.

Прокурор також вказує, що ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок коштів, отриманих від незаконного використання знаків для товарів та послуг торговельних марок, право на які належить компанії «The Procter & Gamble Company» та « Henkel AG&Co. KGaA. », діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив протиправні дії, передбачені статтею 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», які спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та пов`язані із набуттям, володінням та використанням доходів одержаних злочинним шляхом, а також вчиненням фінансових операцій з доходами, одержаними злочинним шляхом.

Так ОСОБА_4 легалізував частину коштів у загальній сумі 50 286 гривень, які були одержані злочинним шляхом, в результаті незаконного використання знаків для товарів і послуг, на його розрахунковий рахунок як фізичної особи-підприємця № НОМЕР_6 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352), шляхом перерахування цих коштів на інші розрахункові рахунки.

Таким чином, отримання ОСОБА_4 коштів у загальній сумі 50 286 гривень на його ім`я, як фізичної особи-підприємця, відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» належать до доходів, одержаних злочинним шляхом, у результаті незаконного використання знаків для товарів та послуг. Відповідно до частини 1 статті 5 вищевказаного Закону зазначені дії належать до легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, оскільки пов`язані із набуттям, володінням та використанням доходів одержаних злочинним шляхом, а також вчиненням фінансових операцій з доходами, одержаними злочинним шляхом.

У вчиненні цих кримінальних правопорушеннях підозрюється ОСОБА_4 , якому 30 жовтня 2024 року за вказаними фактами повідомлено про підозру.

У клопотанні також вказано, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними доказами, а саме протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом обшуку, листами представників компаній «The Procter & Gamble Company» та « Henkel AG&Co. KGaA », висновками експертиз об`єктів інтелектуальної власності та економічних експертиз у сфері інтелектуальної власності, протоколом огляду мобільного телефону, протоколом огляду інформації щодо руху коштів, протоколом огляду веб-сайту «OLX.ua», протоколами допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.

В органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, це підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (у кримінальному провадженні на теперішній час ще не встановлені та не допитані як свідки всі особи, яким ОСОБА_4 здійснював продаж фальсифікованої продукції побутової хімії), а тому сторона обвинувачення не виключає можливості вчинення ним безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності, спроб незаконного впливу на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого для проведення слідчих дій, що в подальшому може позбавити орган досудового розслідування можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення досудового розслідування у розумні строки, у зв`язку з чим порушуватимуться права інших учасників.

Крім цього прокурор зазначає, що вказаним ризикам неможливо буде запобігти без обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, при цьому просив застосувати до нього заборону не відлучатися з Берегівського району, а не з населеного пункту, без дозволу слідчого, прокурора, суду.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Стосовно обґрунтованості підозри

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені в статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 72023071250000033 від 24 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України, що підтверджується наданим витягом з кримінального провадження.

30 жовтня 2024 року о 16 годині 30 хвилин у межах кримінального провадження № 72023071250000033 від 24 листопада 2023 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України.

Слідчий суддя застосовує стандарт переконання (доведення) обґрунтованої підозри при обранні запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України, стверджується об`єктивними відомостями, які перевірені під час судового розгляду, та які спонукають неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Зокрема, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме протоколом огляду предмета від 08 березня 2024 року; протоколом про результати контролю за вчинення злочину у формі контрольованої закупки від 18 квітня 2024 року; висновками експертів № СЕ-19/104-24/36395-ІВ від 20 вересня 2024 року, № СЕ-19/104-24/39402-ІВ від 15 жовтня 2024 року та № СЕ-19/104-24/40087-ІВ від 15 жовтня 2024 року; протоколом обшуку від 13 липня 2024 року та протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11 червня 2024 року.

Слідчий суддя під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу обмежена у вирішенні того обсягу питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Встановлення наявності складу злочину на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка з точки зору належності, достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду.

Дослідивши в судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшла висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах, так як надані детективом докази свідчать, що останній міг вчинити правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 209 КК України.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що вказані докази досліджувалися в судовому засіданні в межах розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу для оцінки обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не досліджує зміст вказаних доказів для встановлення винуватості.

Стосовно наявності ризиків

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує такі ризики.

Так, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Слідчий суддя керується презумпцією невинуватості, але разом із цим враховує можливість застосування реальної міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що дає можливість зробити висновок про те, що покарання за кримінальні правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена підозрюваним більш небезпечною, ніж переховування та втеча.

Слідчий суддя констатує також наявність перестороги щодо можливості впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час ще не встановлені та не допитані як свідки всі особи, яким ОСОБА_4 здійснював продаж фальсифікованої продукції побутової хімії, а тому слідчий суддя не виключає можливості вчинення спроб незаконного впливу на вказаних осіб.

Ризик впливу на свідків з метою викривлення їх показань зберігається до моменту безпосереднього їх сприйняття у судовому засіданні під час судового розгляду, оскільки ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відтак прокурор обґрунтовано встановив наявність ризику незаконного впливу на свідків, з чим погоджується і слідчий суддя.

Разом із цим, ризик щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, може полягати лише в діях, які не охоплені ризиками, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак прокурором такі дії навіть не були наведені в судовому засіданні для їх оцінки, що виключає наявність такого ризику.

Відтак слідчий суддя дійшла висновку, що прокурором доведено, а підозрюваним та стороною захисту не спростовано, що в цьому кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у цьому конкретному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на початковому етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу.

Крім того, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ч. 1 ст. 209 КК України), докази про вчинення якого є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна), молодий вік, а також те, що підозрюваний є неодруженим, такий немає утриманців, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Отже з огляду на наведене, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 найбільш м`який запобіжний захід, передбачений ч. 3 ст. 176 КПК України.

Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінальних правопорушень та відомостей про особу підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання останнім покладеного на нього процесуального обов`язку, є достатнім застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких доведена прокурором у судовому засіданні, а саме прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою; не відлучатися з Берегівського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, які покладені на підозрюваного ОСОБА_4 , до 03 січня 2025 року (включно), але в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 179, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 03 січня 2025 року (включно), але в межах строку досудового розслідування.

Покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з Берегівського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладеного обов`язку до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вручити копію ухвали підозрюваному та прокурору негайно після її оголошення.

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 08 листопада 2024 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1