Ухвала суду № 12294173, 04.10.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 р. Справа № 44660/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.

при секретарі судового засідання Балич-Шапальчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року в справі за позовом приватного підприємства «ОСОБА_2 Компані»до Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

08.10.2008 року ПП «ОСОБА_2 Компані»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000012300/0, №0000022300/0, №000001100/0 від 22.01.2008року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052300/0 від 22.01.2008року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року розєднано в самостійне провадження позовну вимогу ПП «ОСОБА_2 компані»до ДПІ у Рожнятівському районі про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052300/0 від 22.01.2008року.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що протягом грудня 2007 року- січня 2008року ДПІ в Рожнятівському районі проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «ОСОБА_2 компані»за період з 10.10.2006 року по 30.09.2007 року. За результатами перевірки складено акт №01/231/34128151 від 16.01.2008 року. На підставі акту перевірки враховуючи виявлені порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012300/0, №0000022300/0, №000001100/0 від 22 січня 2008року. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають нормам законодавства, оскільки податковим органом невірно визначено суми податкових зобовязань та застосовано штрафні санкції, так як не враховано документи представлені під час перевірки.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Постановлено скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області №0000012300/0 від 22.01.2008року, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області №0000022300/0 від 22.01.2008року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою її оскаржило ДПІ в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, вважає, що судом не було об'єктивно оцінено докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, не досліджено правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Вказує, що суд, скасовуючи податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток, врахував тільки такий чинник як «валові витрати», не приймаючи до уваги «валові доходи» та амортизаційні відрахування».

Зазначає, що внаслідок заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість та завищення податкового кредиту ПП «ОСОБА_2 Компані»занизило податок на додану вартість на суму 124 820 грн.

Судом також не було прийнято до уваги письмові докази (переписку податкової інспекції з ПП «ОСОБА_2 Компані»), зокрема, заяву директора ПП «ОСОБА_2 Компані», яку він подавав до ДПІ в грудні 2007 року про відновлення всіх бухгалтерських документів, які були втрачені. За основу судом прийнято документи позивача, які під час перевірки не були представлені перевіряючим.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обгрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ в Рожнятівському районі з 17.12.2007 року по 11.01.2008 року було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємством «ОСОБА_2 компані»вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 10.10.2006 року по 30.09.2007 року.

В ході перевірки встановлено невиконання підприємством вимог передбачених пунктом 4.1.1 п.4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5, пп. 11.2.1, пп.11.3.1 ст. 11, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податку на прибуток за перевірений період в сумі 177302,00 грн., а саме за 4 квартал 2006 року на суму 46913,00 грн., за 1 квартал 2007 року на суму 33343,00 грн., за 2 квартал 2007 року на суму 63677,00 грн., за 2 квартал 2007 року на суму 33369,00 грн. Крім цього, встановлено невиконання підприємством вимог передбачених п. 4.1 ст. 4, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.5, п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 124820,00грн., а саме за жовтень 2006 року в сумі 6039,00 грн., за листопад 2006 року в сумі 2008,00 грн., за грудень 2006 року в сумі 29638,00 грн., за січень 2007 року в сумі 4079,00 грн., за лютий 2007 року в сумі 6822,00 грн., за березень 2007 року в сумі 13180,00 грн., за квітень 2007 року в сумі 90,00 грн., за травень 2007 року в сумі 24084,00 грн., за червень 2007 року в сумі 13815,00 грн., за липень 2007 року в сумі 3837,00 грн., за серпень 2007 року в сумі 11461,00 грн., за вересень 2007 року в сумі 9768,00 грн. Також перевіркою встановлено порушення пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.6.3.3 п. 6.3 ст. 6, пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не сплачено ПП «ОСОБА_2 компані»податку з доходів найманих працівників в розмірі 3262,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ в Рожнятівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012300/0 від 22 січня 2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (доход) приватних підприємств на суму 239873грн., в тому числі за основним платежем на суму 177302,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 62571,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою донарахування податку на прибуток (доход) приватних підприємств за основним платежем в сумі 177302,00 грн. став той факт, що перевіркою не враховані затрати на придбання паливно-мастильних матеріалів, металопрокату, запасних частин, електроенергії, послуги по лісозаготівлі та розпиловці лісопродукції, оскільки згідно з наданими до перевірки документами на підприємстві відсутні основні фонди (будівлі, приміщення, транспортні засоби) та виробничі потужності та документи, які б підтверджували використання в господарській діяльності паливно-мастильних матеріалів, металопрокату, запасних частин та електроенергії (акти списання паливно-мастильних матеріалів, товаро-транспортні накладні). Крім цього, перевіркою встановлено, що ПП «ОСОБА_2 компані»згідно з актами виконаних робіт, отриманими від приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_2, віднесено до складу валових витрат послуги по лісозаготівлі та розпиловці лісопродукції. В акті перевірки зазначено, що для проведення вказаних робіт на території лісгоспів необхідно мати техніку (лісопромислові трактори, контактні установки, гужовий транспорт тощо), склад спеціалістів (звалювальник лісу, тракторист, оператор канатної установки) у приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутні транспортні засоби та наймані працівники, що підтверджено інформаціями з Івано-Франківської державної інспекції держтехнагляду та Рожнятівського районного центру зайнятості. Крім цього, в акті зазначено, що в бухгалтерських документах ПП «ОСОБА_2 Компані»відсутні будь-які платіжні документи (касові ордера, платіжні доручення), які засвідчують факт оплати за одержані послуги по лісозаготівлі та розпиловці лісопродукції, відсутні бухгалтерські документи, які відображають оприбуткування вказаних послуг та не виведена заборгованість (дебіторська чи кредиторська) перед вказаними приватними підприємцями. Перевіряючими зроблено висновок, що ПП «ОСОБА_2 Компані»в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищило валові витрати на 700328 грн., оскільки перевіркою підтверджені валові витрати на суму 902308 грн..

У відповідності до п. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Окрім того, судом першої інстанції також було встановлено, що при проведенні перевірки позивачем по справі було надано документи первинного бухгалтерського обліку, зокрема перелічені у додатку №5 до акту перевірки ПП «ОСОБА_2 компані»(а.с.45-48), серед них, зокрема, і документи, що підтверджують понесення позивачем витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, металопрокату, запасних частин, електроенергії, послуги по лісозаготівлі та розпиловці лісопродукції, а саме накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт.

У відповідності до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом також було встановлено і той факт, що при здійсненні перевірки податковим органом безпідставно не враховані затрати на придбання паливно-мастильних матеріалів, металопрокату, запасних частин, електроенергії, послуги по лісозаготівлі та розпилові лісо-продукції, оскільки ДПІ в Рожнятівському районі не спростовано факт використання вказаної продукції в господарській діяльності позивача. Факт відсутності в підприємстві основних фондів не доводить нездійснення підприємством господарської діяльності, оскільки не виключає можливості здійснення господарської діяльності, за рахунок орендованих матеріальних активів. За таких обставин, факт невикористання зазначених паливно-мастильних матеріалів, металопрокату, запасних частин, електроенергії в господарській діяльності ПП «ОСОБА_2 компані»є недоведеним.

Таким чином, висновки податкового органу про завищення ПП «ОСОБА_2 компані»валових витрат є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в Рожнятівському районі №0000012300/0 від 22 січня 2008року, прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Також судом першої інстанції було встановлено і те, що в акті перевірки зазначено, що перевіркою відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не враховані суми ПДВ згідно з податковими накладними, отриманими від приватного підприємця ОСОБА_3, оскільки у підприємства не підтверджено в бухгалтерському обліку дебіторську або кредиторську заборгованості, а приватний підприємець ОСОБА_3 до ДПІ звітував про відсутність діяльності, відповідно вказані суми податку підприємцем не задекларовано та не сплачено до бюджету. Також, що перевіркою не враховано суми податку на додану вартість від вартості придбаних паливо-мастильних матеріалів, запасних частин, металопрокату, оплати за електроенергію, які не використані у цілях, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, а відповідно до пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»«якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням ( виготовленням), не включається до складу податкового кредиту». Актом також встановлено, що ПП «ОСОБА_2 Компані»не представлено документальне підтвердження того, що придбані паливно-мастильні матеріали, запасні частини, металопрокат, електроенергія використані у цілях повязаних з веденням господарської діяльності підприємства.

Судом першої інстанції також було взято до уваги твердження відповідача по справі, що для підтвердження ПП «ОСОБА_2 Компані» представлено договори оренди № 1 від 29.11.2006 року ОСОБА_4, згідно якого останній здає в оренду ПП «ОСОБА_2 Компані»автомобіль Урал 4320, 1990 р.в. та аналогічні договори укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відповідно надавали в оренду трактор гусеничний ТДТ - 55А та автомобіль Камаз 5320, які не посвідчені нотаріально, що не відповідає вимогам ст.799 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

На підставі наведеного, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що сама по собі несплата податку особою, яка надавала послуги позивачу (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит замовника та суму бюджетного відшкодування. Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них. А отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем (особою, що надавала послуги), оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій

Відповідно до ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196 ч.4, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2009 рок в справі № 2а-5509/08, без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя Д.М. Старунський

Повний текст виготовлений 08.10.2010 року.