Постанова № 12293836, 25.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2010                                                                                           № 30/112

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Андріюк Д.В. – представник за дов. №37 від 20.04.2010;

від відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Оріент Експрес"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2010

у справі № 30/112 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Будмакс"

до                                                   ТОВ "Оріент Експрес"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 141120,00 грн.

Суть рішення та апеляційної скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будмакс” (далі – позивач, орендодавець) у березні 2010 звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Орієнт Експрес” (далі – відповідач, орендар) про стягнення 141120,00 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2010 у справі №30/112 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Орієнт-Експрес” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмакс” 117947,37 заборгованості по орендній платі, 22624,51 грн. – пені, збитків від інфляції та 3 % річних, 1405,71 грн. державного мита та 235,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач частково виконав свій обов’язок щодо сплати орендної плати, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 117947,37 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Орієнт-Експрес” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2010 у справі №30/112 в частині накладення санкцій за прострочення виконання зобов’язань за договором оренди від 01.01.2008 №03-О/08.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, зокрема, відповідач зазначив, що судом не враховано факт несприятливої економічної ситуації в країні, спричиненої світовою фінансовою кризою, у зв’язку з чим господарська діяльність відповідача зазнала ознак збитковості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 у справі №30/112 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Орієнт-Експрес” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 14.07.2010.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на підставі пунктів 1, 3 ст. 77 ГПК України до 25.08.2010.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 №01-23/1/1 розгляд апеляційної скарги у справі №30/112 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя – Коротун О.М., судді – Кондратова І.Д., Кропивна Л.В. Вказаною колегією і прийнято постанову у даній справі.

У судове засідання 25.08.2010 з’явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення від 02.07.2010 №11271581 про вручення 05.07.2010 відповідачу кореспонденції суду, відмітка на зворотній стороні ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010 у даній справі та реєстр відправлення кореспонденції суду (копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з’ясовано судом першої інстанції, 01.01.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будмакс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Орієнт-Експрес” укладено договір оренди № 03-О/08 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) орендодавець передає, а орендар бере у оренду офісні, складські, виробничі, побутові приміщення, медичний пункт, КТП, клас безпеки руху, площадку з твердим покриттям згідно з організаційними, технічними та фінансовими умовами, вказаними у договорі, та які знаходяться за адресою м. Одеса, Ленінградське шосе, 2.

Відповідно до п. 2.2 договору, площа орендованого майна становить:

-          офісні приміщення - 204,2 кв. м;

-          складські приміщення - 165,8 кв. м;

-          виробничі приміщення - 3 184 кв. м;

-          побутові приміщення - 63,3 кв. м;

-          площадка з твердим покриттям - 5603,2 кв. м.

Згідно п. 2.1 договору, об’єкт оренди - офісні, складські, виробничі, побутові приміщення, площадка з твердим покриттям приміщення надаються орендареві в оренду для ведення господарської діяльності.

Як встановлено п. 3.1 договору, передача-приймання об’єкту оренди від орендодавця в користування орендарем, а також повернення об’єкту оренди від орендаря орендодавцю по закінченню терміна оренди або у випадку дострокового припинення дії договору, здійснюється на підставі Акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими особами сторін.

Пунктом 3.2 договору визначено, що з моменту підписання Акту приймання-передачі об’єкт оренди вважається фактично переданим в оренду.

Відповідно до п. 3.6 договору, орендар вступає у строкове платне користування об’єктом оренди з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.01.08 об’єкт оренди було передано позивачем відповідачу за Актом приймання-передачі від 01.01.08.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що термін оренди згідно даного договору складає 3 (три) календарні місяці з моменту прийняття орендарем об'єкту оренди за Актом приймання-передачі, до 31.03.08 включно.

Згідно пункту 5.1 договору орендна плата на місяць за користування складає 95595,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Орендна плата не враховує суму відшкодувань витрат за комунальні послуги, які вказані у статті 7 договору.

Орендна плата сплачується орендарем орендодавцю щомісяця авансовим платежем, але не пізніше «5» числа звітного місяця у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідних платежів на банківський рахунок орендодавця, згідно цього договору (п.5.2 договору).

Перша орендна плата сплачується орендарем в десятиденний строк після підписання акту приймання-передачі об’єкту оренди, шляхом перерахування на рахунок орендодавця грошової суми згідно умов договору (підпункт 5.2.1 договору).

Орендна плата за користування об’єктом оренди сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності. Орендна плата за перший місяць сплачується орендарем не пізніше 10 (десяти) банківських днів після підписання Акту приймання-передачі об’єкту оренди. Датою внесення орендної плати є дата перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку орендаря в повному обсязі на рахунок орендодавця (п. 5.3 договору).

Як встановлено п. 5.4 договору, надлишково перерахована орендарем сума орендної плати зараховується в рахунок чергових орендних платежів орендаря.

Пунктом 5.6 договору визначено, що у випадку припинення дії цього договору (включаючи випадок розірвання), а також при закінченні строку його дії. Орендар оплачує орендну плату до моменту підписання Акту приймання-передачі об’єкту оренди після фактичного звільнення об’єкту оренди.

Відповідно до п. 5.8 договору, орендна плата сплачується орендарем за фактичний термін оренди, який визначається датою на момент повернення об’єкту оренди з оренди по Акту приймання-передачі.

Пунктами 7.1, 7.2 договору встановлено, що орендар зобов’язаний щомісяця компенсувати орендодавцеві витрати за користування електроенергією, витрати за планові або аварійні ремонтні роботи ліній електричних мереж та технологічного обладнання; водопостачанням; витрати за вивіз сміття та інші витрати, які несе орендодавець в зв’язку з діяльністю орендаря (далі - комунальні витрати) в повному обсязі протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання від орендодавця рахунків на оплату комунальних витрат. Ці суми не входять до складу (розміру) орендної плати орендаря і перераховуються орендарем на рахунок орендодавця.

Судом першої інстанції вірно визначено, що умовами договору також сторонами узгоджено, що переплачені суми переносяться на наступний місяць, на недоплачені суми виставляються додатково рахунки в наступному місяці.

Згідно п. 9.2.3 договору, орендар зобов’язується своєчасно, згідно з умовами статей 5 та 7 договору, здійснювати орендну плату та авансування.

Як встановлено п. п. 11.1, 11.2 договору, повернення орендодавцю від орендаря об’єкту оренди здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з дати закінчення терміну оренди за цим договором або при достроковому розірванні даного договору. При цьому складається Акт приймання-передачі об’єкту оренди.

Протягом терміну зазначеному в п. 11.1 договору орендар зобов’язаний звільнити об’єкт оренди та підготувати об’єкт оренди до передачі орендодавцю.

Відповідно до п. 11.3 договору, об’єкт оренди вважається фактично поверненим та переданим орендодавцю з моменту підписання Акту приймання-передачі об’єкту оренди. В цей момент орендар передає орендодавцю ключі від об’єкту оренди та документацію, яку надавав йому орендодавець.

Згідно п. 11.4 договору, орендар повертає орендодавцю об’єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі об’єкту оренди в оренду орендарю, з урахуванням нормального зносу. Невідокремлювані поліпшення, здійснені у об’єкті оренди орендарем, переходять до орендодавця без відшкодування здійснених витрат.

Відповідно до п. 16.1 договору, він вступив в силу в частині фінансових зобов’язань з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання їх сторонами. В частині терміну оренди, договір діє відповідно до п. 4.1 даного договору.

Як встановлено п. 16.3 договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як вірно з’ясовано судом першої інстанції, між сторонами було укладено наступні додаткові угоди до договору:

- додаткова угода від 01.01.08, відповідно до умов якої, строк оренди згідно договору складає 3 (три) календарні місяці з моменту підписання зазначеної додаткової угоди. Строк дії договору продовжено до 30.06.08.

- додаткова угода від 01.07.08, відповідно до умов якої, строк оренди згідно договору складає 3 (три) календарні місяці з моменту підписання зазначеної додаткової угоди. Строк дії договору продовжено до 30.09.08, а сума орендної плати складає 122753,96 грн. (в т.ч. ПДВ).

- додаткова угода від 01.10.08, відповідно до умов якої, строк оренди згідно договору складає 1 (один) календарний місяць з моменту підписання зазначеної додаткової угоди. Строк дії договору продовжено до 31.10.08.

- додаткова угода від 01.11.08, відповідно до умов якої, строк оренди згідно договору складає 1 (один) календарний місяць з моменту підписання зазначеної додаткової угоди. Строк дії договору продовжено до 31.11.08.

- додаткова угода від 01.01.09, відповідно до умов якої, строк оренди згідно договору складає 3 (три) календарні місяці з моменту підписання зазначеної додаткової угоди. Строк дії договору продовжено до 31.03.09.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.09 орендар передав, а орендодавець прийняв частину об’єкту оренди, а саме: офісні приміщення - 45.1 кв. м., складські приміщення - 165,8 кв. м., виробничі приміщення - 2099 кв. м., площадка з твердим покриттям - 2904 кв. м., по Акту приймання-передачі від 01.03.09.

01.03.09 між сторонами укладено додаткову угоду від 01.03.09 до договору, відповідно до умов якої, строк оренди згідно договору складає 4 (чотири) календарні місяці з моменту підписання зазначеної додаткової угоди. Строк дії договору продовжено до 30.06.09, а сума орендної плати складає 48746,25 грн. (в т.ч. ПДВ).

01.07.09 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до умов якої, строк оренди згідно договору складає 6 (шість) календарних місяці з моменту підписання зазначеної додаткової угоди. Строк дії договору продовжено до 31.12.09.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.09.09 орендар передав, а орендодавець прийняв об’єкт оренди: побутові приміщення 115,8 кв. м., виробничі приміщення - 1195 кв. м., площадка з твердим покриттям - 4238,5 кв. м., по Акту приймання-передачі від 01.09.09.

01.09.09 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до умов якої, сума орендної плати складає 4623.00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції на виконання умов договору, позивачем було направлено на адресу відповідача наступні рахунки - фактури для оплати вартості оренди майна та відшкодування комунальних витрат позивача:

-          від 27.02.09. на загальну суму 686,66 грн. (рахунок - фактура БМО- № 000000192) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 05.03.09. на загальну суму 122753,98 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000113 ) за оренду майна;

-          від 05.05.09. на загальну суму 48746,25 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000328) за оренду майна;

-          від 01.06.09. на загальну суму 48746,25 грн. (рахунок - фактура №БМО-000000364) за оренду майна;

-          від 30.06.09. на загальну суму 4346,35 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000459) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 30.06.09. на загальну суму 1911,20 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000482) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 30.06.09. на загальну суму 686,66 грн. (рахунок - фактура № БМО -000000492) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 06.07.09. на загальну суму 48746,25 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000498) за оренду майна;

-          від 31.07.09. на загальну суму 5329, 85 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000534) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 31.07.09. на загальну суму 792,94 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000560) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 31.07.09. на загальну суму 686,66 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000584) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 04.08.09. на загальну суму 48746,25 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000588) за оренду майна;

-          від 31.08.09. на загальну суму 4758.81 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000621) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 31.08.09. на загальну суму 1199,47 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000648) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 31.08.09. на загальну суму 686,66 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000675) за відшкодування комунальних витрат;

-          від 03.09.09. на загальну суму 4623,00 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000678) за оренду майна;

-          від 30.09.09. на загальну суму 2023,76 грн. (рахунок - фактура № БМО-000000778)          за відшкодування комунальних витрат;

-          від 30.09.09. на загальну суму 1484,10 грн. (рахунок - фактура № БГ» 000000779)          за відшкодування комунальних витрат.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд встановив, що, відповідно до умов договору, відповідач мав сплатити позивачу 346955,10 грн., з яких 322361,98 грн. - за оренду майна та 24593,12 грн. – за відшкодування комунальних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 228458,41 грн.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 118496,69 грн. (346955,10 грн. - 228458,41 грн. = 118496,69 грн.), що не спростовано сторонами під час апеляційного перегляду справи, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вже зазначалося, рішенням суду першої інстанції частково задоволено вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 117947,37 грн., в частині стягнення 549,32 грн. заборгованості відмовлено.

При цьому суд першої інстанції не навів мотивів такої відмови, а суд апеляційної інстанції за результатами перегляду – таких не встановив.

Тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача 549,32 грн. заборгованості підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України.

Рішенням суду першої інстанції також було стягнуто з відповідача 22624,51 грн. – пені, інфляційних втрат та 3% річних.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов’язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 22624,51 грн. пені інфляційних втрат та 3% річних за період з 08.03.2009 по 01.10.2009.

Київським апеляційним господарським судом здійснено перерахунок суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням заявленого позивачем періоду та здійсненого останнім розрахунку, та встановлено, що стягненню підлягає пеня в сумі 17488,60 грн., інфляційні втрати в сумі 2504,74 грн. та 3% річних в сумі 2631,17 грн.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Доводи апелянта щодо збитковості господарської діяльності відповідача не приймаються судом апеляційної інстанції, як безпідставні.

За таких обставин рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2010 підлягає скасуванню частково, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 103 та п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Судові витрати, у зв’язку з задоволенням позову у повному обсязі та відмові у задоволенні апеляційної скарги, на підставі статей 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Орієнт-Експрес” залишити без задоволення.

Пункти 1 та 3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2010 у справі №30/112 скасувати, з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2010 у справі №30/112 скасувати в частині стягнення заборгованості та судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Орієнт-Експрес” (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13-а, сек. Е, код ЄДРПОУ 32850680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмакс” (02091, м. Київ, шосе Харківське, 144-В, код ЄДРПОУ 32376008) 118496,69 грн. (сто вісімнадцять чотириста дев’яносто шість грн. 69 коп.) - заборгованості, 1411,20 грн. (одна тисяча одинадцять грн. 20 коп.) – державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пункт 2 в частині стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних, пункти 4, 5 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2010 у справі №30/112 залишити без змін.

Матеріали справи № 30/112 повернути до господарського суду міста Києва.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

30.08.10 (відправлено)