Рішення № 12293393, 11.11.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

11 листопада 2010 року справа № 5020-5/164

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю

“Дістрибьютерська компанія “Еллада”

(99011, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)

(м. Севастополь, головпоштамт, а/с 115)

до                     Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),

про визнання права на користування об`єктом нерумого майна та визнання укладеним договору купівлі-продажу,

Суддя Євдокімов І.В.

За участю представників:

Позивач (ТОВ "Дістрибьютерська компанія "Еллада") - П'янікін В.В. - представник, довіреність № б\н від 01.11.2010;

Відповідач (ФКМ СМР) – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерська компанія “Еллада” звернулося до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права на користування об`єктом нерумого майна та визнання укладеним договору купівлі-продажу.

Позов обґрунтований невиконанням з боку відповідача обов’язку, передбаченого пунктом 2 статті 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, а саме не укладенням з позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна – нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 21, що включено в Перелік об’єктів, які підлягають приватизації.

Позивач у судовому засіданні від 11.11.2010 надав суду клопотання про відмову від позову у частині визнання права позивача на користування об’єктом нерухомості, розташованим за адресою м. Севастополь, Камишове шосе 21, площею 1041,8 кв.м до здійснення викупу цього майна /а.с. 46/.

У судове засідання 11.11.2010 відповідач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) та третя особа (Севастопольська міська Рада) явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки не сповістили, вимоги суду не виконали.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки явка учасників судового процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представник позивача виклав суду зміст позовних вимог, на позовних вимогах наполягає, просить суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладений в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України встановлено право кожної особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб, зокрема майна, що є комунальною власністю. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі - Закон).

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-ХП від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Відповідно до частини четвертої статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

                    Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 6.19, 6.20 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є органом приватизації по об’єктам права комунальної власності від імені та за дорученням ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.

                    Згідно з пунктами 10.25-10.27 вказаного вище Положення, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради здійснює реалізацію державної політики у сфері управління комунальної власністю, організує проведення відчуження (приватизації) майна, що знаходиться в комунальній власності.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) визначення переліків об'єктів, що підлягають приватизації, є складовою частиною їх підготовки до приватизації і здійснюється з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 19.11.2007 у справі №20-5/402 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської Ради про визнання права на приватизацію позов задоволено повністю, зокрема, визнано незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради по розгляду заяви про включення об’єкту – частини вбудованих приміщень ангару, загальною площею 1045,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 21, до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” право на проведення приватизації об’єкту – частини вбудованих приміщень ангару, загальною площею 1045,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 21, шляхом викупу. визнано недійсним рішення сесії Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається, в частині включення до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації вбудованих приміщень ангару, загальною площею 1045,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 21, визнано недійсним рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” в частині включення до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, частини вбудованих приміщень ангару, загальною площею 1045,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 21, зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити приватизацію об’єкту –частини вбудованих приміщень ангару, загальною площею 1045,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 21, шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада.

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 Рішення Господарського суду міста Севастополя від 19.11.2007 у справі №20-5/402 було залишено без змін.

                    Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2008 рішення Господарського суду міста Севастополя від 19.11.2007 у справі №20/5/402 та Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 було залишено без змін.

                    Згідно з частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 5380 від 15.10.2008 „Про виконання рішення Господарського суду міста Севастополя від 19.11.2007, постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 у справах №20-5/402 та №20-5/403 та внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради № 2061 від 12.06.2007 „Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2007-2010 роки в місті Севастополі” зазначений об’єкт був включений до переліку об’єктів, які підлягають приватизації.

Листом від 15.12.2008 за №4546 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив про включення спірного об’єкту нерухомого майна в Перелік об’єктів комунальній власності, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом на 2003-2006 році, розташованого за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 19 (спосіб приватизації – викуп), зазначивши, що з моменту прийняття рішення про включення об’єкту у вказаний Перелік набирають сили обмеження, що передбачені статтею 7 Закону України “"Про приватизацію невеликих державних підприємств" /а.с. 34/.

                    Враховуючи вимоги статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", процес приватизації комунального майна включає укладення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна.

                    Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу та для забезпечення виконання зазначеної функції можуть залучати відповідні організації та спеціалістів. Наведена норма кореспондує з частиною другою статті 9, частиною першою статті 12 цього Закону, згідно якої ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається експертним шляхом або способами, що враховують потенційну прибутковість, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до частини першої статті 9 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

За змістом частини другої статті 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підготовка об’єкту нерухомого майна до приватизації Фондом комунального майна СМР не була здійснена, оцінка майна відповідачем проведена не була, тобто своїх обов’язків по виконанню рішення Севастопольської міської Ради відповідачем не було виконано.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх обов’язків у передбачений законом строк, позивач листом від 03.09.2010 за №57 звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із пропозицією укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна шляхом викупу, у виконання рішення Севастопольської міської Ради №5380 від 15.10.2008, надавши для затвердження відповідачем висновок про оцінку будівлі ангару, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, яка була виконана за замовленням позивача Приватним підприємством “Тарки-тау”, а також примірник договору купівлі-продажу для узгодження.

          Однак, відповідач не надав відповіді на зазначений лист.

Невиконання відповідачем своїх зобов’язань по підготовці об’єкту нерухомого майна до приватизації у передбачений законом строк і стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання укладеним договору купівлі-продажу спірного комунального майна між ТОВ “ДК “Еллада” та Територіальною громадою міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради від імені якої дії Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради із врахуванням даних звіту з незалежної оцінки майна, що була виконана суб’єктом оціночної діяльності ПП “Тарки-Тау”, зареєстрованим в Державному реєстрі оцінювачів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині визнання укладеним договору купівлі-продажу спірного комунального майна між ТОВ “ДК “Еллада” та Територіальною громадою міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради від імені якої дії Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради із врахуванням даних звіту з незалежної оцінки майна, що була виконана суб’єктом оціночної діяльності ПП “Тарки-Тау”, зареєстрованим в Державному реєстрі оцінювачів. виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 статті 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” встановлено, що відчуження майна, яке є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога про укладення договору купівлі продажу нежитлових приміщень.

У відповідності з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”рішення власника комунального майна є підставою для його підготовки до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

Як вже було зазначено, Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” встановлений двомісячний термін для підготовки органом приватизації об’єкта до приватизації.

Проте, відповідачем дії, необхідні для укладання договору купівлі-продажу відповідно до статей 10-12 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” виконані не були, ніяких доказів проведення підготовки об’єкта малої приватизації до викупу ним надано не було.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірними зобов’язаннями є майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною сьомою статті 179 вказаного Кодексу передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина друга статті 631 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 641 Цивільного кодексу України встановлює, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Положення аналогічного змісту містяться й у Господарському кодексі України (частина друга статті 180 Господарського кодексу України). При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В основу формування договірних зобов’язань відповідно до Господарського кодексу України покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов’язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог законодавства не виконав обов’язків по підготовці об’єкту нерухомого майна до приватизації у встановлений строк, чим порушено право позивача на викуп об’єкта малої приватизації.

Судом також враховано правову позицію, викладену в пунктах 9.3, 19 інформаційного листа № 01-8/500 від 25.04.2001 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна”, де вказано, що статтею 23 Закону про малу приватизацію (2171-12 ) передбачено укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. Ці угоди, як окрема юридична категорія угод мають назву "угоди приватизації" (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. У разі ухилення однієї з сторін від укладення такого договору арбітражний суд вправі спонукати укласти цей договір лише продавця.

У вирішенні спорів, пов'язаних із спонуканням до укладення названого договору, арбітражним судам слід враховувати, зокрема, таке.

Відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених відповідно в абзаці другому частини п'ятої статті 7 Закону про малу приватизацію (2171-12). У решті випадків, тобто коли державними органами приватизації у встановленому порядку прийнято рішення щодо приватизації об'єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. У разі його ухилення від укладення такого договору арбітражний суд за позовом покупця вправі спонукати продавця укласти названий договір, за умови, що рішення про приватизацію об'єкта не суперечить закону.

Порядок визначення ціни продажу об’єкта малої приватизації, зокрема, шляхом викупу, визначено частиною другою статті 9 та статею 12 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), якими передбачено, що ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Судом встановлено, що ціна вбудованих складських приміщень (ангару) літ. (с 1-1 по 1-24), загальною площею 1048,8 (одна тисяча сорок один цілих та вісім десятих) м2 розташованих за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 21 на дату оцінки складає: 752210 (сімсот п`ятдесят дві тисячи шістсот п`ятдесят дві) грн. з ПДВ, 902652 (дев`ятсот дві тисячи шістсот п`ятдесят дві) грн. з ПДВ та визначена шляхом проведення незалежної оцінки, що підтверджується Висновком про вартість до звіту про незалежну оцінку від 17.08.2010, який підготовлено належним суб’єктом оціночної діяльності /а.с. 14-16/.

Частиною першою статті 13 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників)оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. передбачає обов’язкову рецензію звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Частиною третьою статті 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів оформлення та подачі у встановленому законом порядку заперечень на проект договору а також звіт по оцінці нерухомого майна, що були надіслані позивачем, відповідачем не надано.

Статтею 84 ГПК України передбачено, що у спорі про спонукання укласти договір в резолютивній частині вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Запропонована позивачем редакція договору купівлі-продажу відповідає вимогам ст. 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”та змісту Примірного Договору купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу, затвердженого Наказом ФДМ України від 22.08.2005 № 2411, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2005 за №1045/11325.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу комунального майна укладеним – суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги щодо визнання права позивача на користування об’єктом нерухомості, розташованим за адресою м. Севастополь, Камишове шосе 21, площею 1041,8 кв.м до здійснення викупу цього майна.

Позивач у судовому засіданні від 11.11.2010 надав суду клопотання про відмову від позову у цій частині /а.с. 46/.

Суд прийняв відмову від позову в частині вимог визнання права позивача на користування об’єктом нерухомості, розташованим за адресою м. Севастополь, Камишове шосе 21, площею 1041,8 кв.м до здійснення викупу цього майна.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерска компанія “Еллада” (ідентифікаційний код 25131016, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15) та Територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (ідентифікаційний код 25750044, 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) із врахуванням експертного звіту з незалежної оцінки майна договір купівлі-продажу комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 19, загальною площею 2193,3 кв. м в наступній редакції:

ДОГОВІР №_____

Купівлі - продажу комунального майна

Місто Севастополь, ____дві тисячі десятого року

Ми, що нижче підписалися, Територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, ідентифікаційний код, розташований в м. Севастополі, по вул. Луначарського, буд. 5, в особі Голови Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Фролова Станіслава Анатолійовича що мешкає м. Севастополь, пр.. Генерала Острякова, буд. 174, кВ. 173 який діє на підставі рішення Севастопольської міської ради №4214 від 20 грудня 2005 р., розпорядження Голови Севастопольської міської ради № 7-рп від 13 січня 2006 р., наказу Голови Фонду комунального майна Севастопольської ради № 7-л від 16 січня 2006 року, на виконання рішення Севастопольської міської Ради № 5380 від 15.10.2008 р. та Наказу голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 494 від 13.05.2009 року, Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (нова редакція), затвердженого рішення Севастопольської міської Ради № 2070 від 12 червня 2007 року та зареєстрованого Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя від 10 листопада 2008 року, та прав за посадою, що іменується далі як «ПРОДАВЕЦЬ», з однієї сторони, та Товариство с обмеженою відповідальністю «Дістрибьютерська компанія «Еллада», (ідентифікаційний код 25131016, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкту підприємницької діяльності –юридичної особи, виданого 21 листопада 1997 року Нахімовською районною державною адміністрацією у м. Севастополі, за № АОО 282651), що мешкає: м. Севастополь, вул. Надії Краєвої,15 в особі директора –Канцева О.О., який діє на підставі Статуту, іменоване далі як «ПОКУПЕЦЬ», з другої сторони, керуючись Законами України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», уклали цей Договір про нижчевикладене:

1.          ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ.

1.1          Відповідно до умов цього Договору Продавець продає, а Покупець купує –вбудовані нежилі приміщення (ангару) в літ «А»(з № I-1 –по № I-21, с № I-22 по № 1-24), загальною площею 1041,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 21.

1.2          Майно належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на вбудовані нежилі приміщення виданого 16 травня 2009 року Фондом комунального майна Севастопольської міської ради, згідно з Наказом Фонду комунального майна Севастопольської ради від 21 лютого 2009 року №159, зареєстрованого КП Севастопольської міської ради, «Бюро технічної інвентаризації державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»міста Севастополя 26 червня 2009 року за №6204, у реєстровій книзі 22 нж стор. 83.

1.3          У власність Покупця надходять вбудовані нежилі приміщення (ангару) в літ «А»( з № I-1 –по № I-21, з № I-22 по № 1-24), загальною площею 1041,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 21, що підтверджується витягом з реєстру прав власності, виданою Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради „___”_ 2010 р.

1.4          Продавець гарантує, що майно не є проданим, заставленим, під арештом (забороною) не знаходиться. Прав інших осіб на це майно на має, та не існує будь-яких інших перешкод для укладення договору .

2.ЦІНА ДОГОВОРУ

2.1. Згідно з експертним висновком, затвердженим Наказом Голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № ___ від „___” ____ 2010 року, ринкова вартість майна складає 902 652 (дев’ятьсот дві тисячі шістсот п’ятдесят дві) гривні 00 копійок (з ПДВ).

2.2. Відповідно до відомостей, викладених у наказі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради №___ від ____ вартість невід’ємних поліпшень, зроблених Покупцем за згодою орендодавця під час оренди купованого майна складає 44 698 (сорок чотири тисячі шістсот дев’яносто вісім) грн 80 копійок. Продажна вартість об’єкту визначається шляхом зменшення ринкової вартості на вартість невід’ємних поліпшень.

2.3. Вказане в цьому договорі майно в цілому продається в цілому за ціною в 857 953 (вісімсот п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) гривні 20 копійок, в тому числі ПДВ –142 992 грнн 20 коп..

3.          ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ ЗА ПРИДБАНЕ МАЙНО.

3.1. Покупець зобов`язаний внести на рахунок Продавця ціну майна, вказану у п. 2.3 Договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання цього Договору. Плата за майно, що набувається , вноситься на підставі цього Договору.

3.2 Строк розрахунків може бути продовжений на 30 (тридцять) календарних днів за письмовою заявою Покупця за умови внесення Покупцем 50% (п`ятдесят відсотків) від ціни Договору протягом строку, зазначеного в п. 3.1 Договору.

3.3. Розрахунки за придбане майно здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми на рахунок №37188003000416 в УДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 25750044, або на інший рахунок за вказівкою Продавця.

3.4. Всі витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням цього договору, реєстрацією та виконанням, приймає на себе Покупець.

4.          ПЕРЕДАЧА МАЙНА ТА ВИНИКНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ.

4.1. Передача майна здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту повної оплати ціни договору.

4.2. З моменту підписання договору та до моменту підписання Акту приймання-передачі Покупець отримує право володіння купованим об’єктом.

4.3. Передача об`єкта Продавцем і прийняття об`єкта Покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

4.4. Цей договір підлягає державній реєстрації. Право власності на відчужуване майно виникає у Покупця з моменту державної реєстрації, однак, у будь-якому випадку, не раніше повної оплати Покупцем майна.

4.5. Право власності виникає у Покупця з моменту державної реєстрації цього договору.

5.          ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН.

5.1. Продавець зобов`язаний:

5.1.1. Передати у власність Покупцю майно яке є предметом цього Договору.

5.1.2. Забезпечити з`явлення свого представника для підписання акту приймання-передачі.

5.1.3. Здійснювати контроль за виконанням умов цього договору. Продавець має право перевіряти виконання Покупцем зобов`язань за цим Договором як шляхом запитів так і шляхом перевірок (оглядів) безпосереднього майна, що не розглядається Покупцем як обмеження його право власності.

5.2. Покупець зобов`язаний:

5.2.1. У встановлений цим договором строк сплатити ціну продажу майна.

5.2.2. У встановленому цим договором порядку і у строк прийняти майно. Забезпечити з`явлення свого представника для підписання акту приймання - передачі.

5.2.3. Направити Продавцю письмове повідомлення (цінним листом) про дату державної реєстрації права власності Покупця на майно, з додатком підтверджуючих документів.

5.2.4. Надати Продавцю матеріали, відомості про виконання умов цього Договору на запит Продавця.

5.2.5. У разі зміни власника майна Покупець повинен покласти всі зобов`язання за даним Договором на нового власника.

Зобов`язання Покупця, передбачені цим Договором зберігають свою дію для осіб, які придбають майно у випадку його подальшого відчуження Сторони домовились, що подальше відчуження майна до повного виконання умов цього Договору здійснюється за згодою Продавця відповідно до порядку, встановленого законодавством України, і ця умова Договору не розглядається Покупцем як обмеження права власності Покупця на майно. Сторони домовились, що внесення змін і доповнень в правочини (угоди) подальшого відчуження (перепродажу) майна до повного виконання умов цього Договору також здійснюється за згодою Продавця, і ця умова Договору не розглядається Покупцем як обмеження права власності Покупця на майно.

5.2.6. У встановленому порядку повернути і звільнити майно, яке є предметом цього Договору, у випадку розірвання цього Договору, в тому числі на підставі п. 6.6. цього Договору.

5.2.7. Зобов`язання сторін, вказані в п. п. 5.2.1, 5.2.5. цього Договору, являються істотними умовами цього Договору. У випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем будь-якої з умов, визнаних .п.п.5.2.1, 5.2.5. цього Договору, вважається що покупець істотно порушив даний Договір.

5.3. Кожна сторона Зобов`язується виконувати обов`язки , покладені на неї цим Договором, та сприяти другій стороні у виконанні нею своїх обов`язків.

5.4. Сторона, яка порушила умови договору, повинна усунути ці порушення.

5.5. З моменту повної оплати вартості купованого майна, оформлення та реєстрації права власності на це майно за Покупцем, та надсилання підтвердження про таку реєстрацію Продавцю договір вважається виконаним сторонами. Подальше відчуження майна здійснюється без погодження з Продавцем.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН. ОПЕРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКІ САНКЦІЇ.

6.1. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання істотних умов цього Договору.

6.2. У випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем умов цього Договору, Продавець вправі:

6.2.1. в односторонньому порядку відмовитися від договору в повному обсязі зі звільненням його від відповідальності;

6.2.2. відмовитися від прийняття подальшого виконання Покупцем зобов`язання.

6.2.3. вимагати розірвання договору і повернення того, що було виконано їм по зобов`язаннях до моменту розірвання цього Договору.

6.3. У разі порушення строку оплати за придбане майно Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діє в період, за який буде нараховуватися пеня, за кожний день прострочення від вартості майна.

6.4. У разі порушення строку передачі майна та підписання Акту прийому-передачі Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діє в період, за який буде нараховуватися пеня, за кожний день прострочення від вартості майна.

6.5. Сторони звільняються від відповідальності на період дії обставин непереборної сили (форс-мажор), тобто обставин виникнення та існування яких знаходиться поза волею сторін, як-то (але не виключно): масові заворушення, епідемії, епізоотії, епіфітотії, війна, громадські безлади, мораторії, ембарго, введення квотування або заборон на здійснення певної діяльності, стихійні лиха, пожари, прийняття або зміна нормативно-правових актів та/або рішень повноважних органів, які впливають або можуть вплинути на відносини сторін, та інші подібні обставини. Про виникнення та період дії таких обставин сторона, якої вони торкнулися, повинна якомога швидше повідомити іншу сторону про зазначені обставини.

7. РИЗИК ВИПАДКОЇ ЗАГИБЕЛІ МАЙНА.

7.1. Ризик випадкової гибелі майна несе Покупець з моменту підписання цього договору та Акту прийому - передачі майна.

8. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ.

8.1. Всі спори, що виникають при виконанні умов цього договору або у зв`язку з тлумаченням його положень, вирішують судом у порядку, встановленому чинним законодавством.

8.2. Будь-які правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не урегульовані їм, регламентуються законодавством України про приватизацію, Цивільним і Господарським кодексами України, а також законами України в частині не суперечний законодавству України про приватизацію.

8.3. Цей договір є повним і точним відображенням волевиявлення сторін.

9. ЗМІНИ УМОВ ДОГОВОРУ ТА ЙОГО РОЗІРВАННЯ.

9.1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо не встановлено договором або законом.

9.2. Зміни та доповнення до договору здійснюються тільки у письмовій формі з наступним посвідченням таких змін та доповнень в органах нотаріату.

9.3. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі порушення договору другою стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.

9.4. У випадку, якщо будь-які умови цього Договору визнаються незаконними в силу будь-яких обставин, то це не впливає на силу інших умов Договору.

10. ДОДАТКОВІ УМОВИ.

10.1. Цей договір набирає сили з моменту його державної реєстрації.

10.2. У момент укладення цього Договору Сторони засвідчують що:

·          кожна з них, при укладенні цього Договору розуміє значення своїх дій і може керувати ними;

·          кожна з них розуміє природу цього правочину та свої права та обов’язки за ним;

·          володіє мовою, якою викладено умови цього Договору, що дає кожній із Сторін можливість правильно та однозначно зрозуміти та тлумачити його зміст;

·          при укладенні цього Договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані будь-якою зі Сторін;

·          укладення цього Договору відповідає волі кожної зі Сторін;

·          укладення цього Договору відбувається без застосування фізичного чи психічного примусу чи тиску;

·          Договір укладається на взаємовигідних для Сторін умовах;

·          Цей Договір вчиняється з метою настання визначених ним правових наслідків;

·          Сторони виклали у цьому Договорі усі необхідні істотні умови, щодо яких попередньо досягли згоди.

10.3. Цей договір складено в трьох примірниках, один з яких призначається для зберігання у справах нотаріуса, а інші, викладені на бланках нотаріальних документів, для Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та Покупця.

11. ПОВНИ ЮРИДИЧНИ АДРЕСИ СТОРІН ТА ПІДПИСИ:

Продавець:Покупець

Територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради

від імені якої діє

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради

Адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5

ідентифікаційний код юридичної особи

25750044

Голова Фонду _______

С.А. Фролов Товариство з обмеженою відповідальністю «Дістрибьютерська компанія «Еллада»

Адреса: м. Севастополь, вул. Надії Краєвої, 15

ідентифікаційний код юридичної особи 25131016

Директор ___

О.О. Канцев

3.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044, 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерска компанія “Еллада” (ідентифікаційний код 25131016, юр. адреса: м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривен, 00 коп.)

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                     І.В. Євдокімов

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу

України і підписано 16.11.2010