Рішення № 122933258, 31.10.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа №569/10109/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_3 , звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - відповідачі), в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість, розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 23 лютого 2022 року становить 733599 грн 77 коп., та складається з: суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 152030 грн 36 коп.; суми заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 581569 грн 41 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 04 січня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №195М, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 125000,00 дол. США. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.

Також, на забезпечення умов виконання Кредитного договору №195М від 04 січня 2007 року з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №195М/2 від 04 січня 2007 року, відповідно до якого остання поручилася за виконання боржником умов кредитного договору власними коштами.

Відповідно до рішення від 11 травня 2011 року в справі №2-1705/11 на користь АТ «Укрсоцбанк» стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за Договором кредиту №195М від 04 січня 2007 року в розмірі 1022760 грн 75 коп. та судові витрати в розмірі 1820 грн. 00 коп.

В результаті не виконання умов договору у відповідачів виникла заборгованість розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка станом на 23 лютого 2022 року становить 733 599 грн 77 коп., та складається з: суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 152 030 грн 36 коп.; суми заборгованості за інфляційними витратами 581 569 грн 41 коп.

Окрім того, рішенням №5/2019 AT «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року було припинено АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року. 12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту АТ «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30 листопада 2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

25 липня 2024 року представник відповідачів ОСОБА_4 відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю.

У відзиві вказав, що окрім фінансового поручителя ОСОБА_2 є ще фінансовий поручитель ПП «ЛАМ БУД» та іпотекодавець ОСОБА_5 , а позивачем не зазначено, чи не було кимось з цих двох осіб задоволено вимоги первісного кредитора.

Крім того, позивачем не доведено, що AT «Альфа-банк» в порядку правонаступництва отримав право вимоги до відповідачів саме згідно Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М від 04 січня 2007 року та Договору поруки №195М/2 від 04 січня 2007 року на підставі Протоколу №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів AT «Альфа-банк» від 15 жовтня 2019 року, оскільки до матеріалів позовної заяви не приєднано примірник відповідного Передавального акту. І відповідно не доведено належними доказами право вимоги AT «Сенс банк» в порядку правонаступництва кредитора до відповідачів. Також не приєднані копії документів про факт інформування відповідачів про заміну кредитора в зобов`язанні.

Позивач безпідставно заявив в позові вимоги стягнення індексу інфляції на грошове зобов`язання, визначене у доларах США, оскільки припис частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. У випадку видачі кредиту у іноземній валюті (відмінній від гривні) ризики кредитора щодо можливих втрат при коливанні (зміні) курсу валюти відновлюються можливістю заявлення до стягнення гривневого еквіваленту суми боргу станом на конкретну дату, що власне і мало місце у спосіб подачі первісного позову до відповідачів 29 липня 2010 року.

Щодо суми заборгованості 3 % річних згідно ст.625 ЦК України вказує, що в приєднаному до позову розрахунку вказана заборгованість починається обраховуватися з 12 березня 2017 року від суми 1 022 545,97 грн (яка є відмінною від суми боргу, визначеної рішенням суду), і за відсутності доказів проведення саме відповідачами вказаних в розрахунку заборгованості оплат за період часу з 23 жовтня 2015 року по 30 березня 2017 року, подальші розрахунок заборгованості 3% річних є недостовірним.

Також, три проценти річних повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами, якщо в обов`язкових для сторін правилах чи договорі немає прямої вказівки щодо іншого порядку нарахувань. При проведенні розрахунку заборгованості 3 % річних позивач нараховував їх на заборгованість по кредиту, процентам та пені, що є неправомірним нарахуванням, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості є неправильним, такий, що враховує суми коштів, які фактично відповідачі не вносили, а також безпідставно включає в себе суми % та пені згідно рішення суду від 11 травня 2011 року.

При цьому, пред`явленням позову лише 29 травня 2024 року позивач пропустив строки пред`явлення вимоги, оскільки пред`явленням первісним кредитором у спосіб подачі 29 липня 2010 року позову до суду з вимогою сплати (повернення) всієї суми заборгованості до відповідачів, кредитор достроково припинив строк дії договору і розпочався перебіг строку давності пред`явлення вимоги в розумінні ст. 256-258 ЦК України. Рішенням Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року по справі №2-1705/11 було задоволено вимоги первісного кредитора про стягнення всієї суми заборгованості, яка була у відповідачів (солідарних) станом на час пред`явлення відповідного позову (станом на 28 квітня 2010 року), відповідно 3-річний строк давності пред`явлення вимоги закінчується 28 квітня 2013 року та/або з дати повернення виконавчих листів з примусового виконання 27 червня 2013 року та 27 вересня 2013 року відповідно.

25 вересня 2024 року представник позивача ОСОБА_6 подала додаткові пояснення, в яких вказала, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Позивачем, з огляду на строк дії карантину, здійснено розрахунок заборгованості в період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року, з врахуванням проплат, що були здійснені.

При цьому, відповідачі не надали власного розрахунку заборгованості з обґрунтуванням його правильності та повноти на спростування розрахунку, наданого позивачем.

Щодо посилання на відсутність передавального акта вказує, що факт переходу права кредитора до AT «Альфа-Банк» вже встановлено та перевірено судом. Так, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2021 року у справі 2-1705/11, встановлено, що згідно з п. 1 Передавального акта від 15 жовтня 2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк», правонаступником всього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є AT «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, майнових прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акта загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року. Відповідно судом здійснено заміну стягувача з АТ «Укрсоцбанк» на AT «Альфа-Банк» (на даний час AT «Сенс Банк»).

Щодо інфляційних втрат зазначає, що позивач скористався своїм процесуальним правом обирати валюту зобов`язання та пред`явив позовну вимогу щодо стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України. Відтак, з дати ухвалення рішення суду валютою заборгованості стала національна валюта України - гривня, тому нарахування індексу інфляції на таку заборгованість є правомірним.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання. 25 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_6 подала заяву, в якій просила провести судове засідання за відсутності представника позивача та позов задовольнити.

Відповідачі та їх представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання. 31 жовтня 2024 року представник відповідачів ОСОБА_4 подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі відповідачів та їх представника, в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04 січня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М, відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 13 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 125000,00 дол. США.

30 жовтня 2008 року між тими самими сторонами укладено Додатковий договір №1 до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М від 04 січня 2007 року, а 29 травня 2009 року - Додаткову угоду №3 до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М від 04 січня 2007 року.

Окрім того, 04 січня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», як кредитором, ОСОБА_1 , як позичальником, та ОСОБА_2 , як поручителем, укладено Договір фінансової поруки №195М/2, відповідно до якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкції, у розмірі та у випадках, передбачених Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М від 04 січня 2007 року.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» виконав взяті на себе зобов`язання по Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М від 04 січня 2007 року, що, зокрема, підтверджується заявами на видачу готівки, проте відповідачі ухилилися від виконання взятих на себе зобов`язань, в зв`язку з чим заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2011 року в справі №2-1705/11, яке набрало законної сили 01 липня 2011 року, стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1 022 760 грн 75 коп. заборгованості по Кредитному договору № 195М від 04 січня 2007 року та 1 820 грн 00 коп. судових витрат по справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2021 року в справі №2-1705/11, яка набрала законної сили 06 жовтня 2021 року, замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника - АТ «Альфа-Банк» у виконавчому листі №2-1705/2011.

12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту АТ «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції, що оформлено протоколом №2/2022. 30 листопада 2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Згідно розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням відповідачем ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором №195М від 04 січня 2007 року за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року 3% річних на суму заборгованості становлять 152 030 грн 36 коп., інфляційні втрати на суму заборгованості 581 569 грн 41 коп., загалом 733 599 грн 77 коп.

Також, 20 серпня 2021 року ОСОБА_7 і ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини - Загоровська, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 20 серпня 2021 року.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінніположень статті 549 цього Кодексу.

Отже, зазмістомнаведеноїнормизакону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Судувід 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 рокуу справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу,за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої ПалатиВерховного Суду від4 липня 2018 рокуу справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобтопозовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином(стаття 599 ЦК України).

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та три проценти річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року (справа №127/15672/16-ц, провадження № 14-254цс19).

Судом встановлено, що 04 січня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М, відповідно до умов якого останній отримав кредит зі сплатою визначених договором процентів за користування кредитом. Також, 04 січня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , як поручителем, укладено Договір фінансової поруки №195М/2, відповідно до якого остання зобов`язалася перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 взятих на себе по Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М від 04 січня 2007 року зобов`язань.

Відповідачі належним чином не виконували своїх зобов`язань у зв`язку із цим банк звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з вимогою про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитом.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2011 року в справі №2-1705/11, яке набрало законної сили 01 липня 2011 року, стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1 022 760 грн 75 коп. заборгованості по Кредитному договору № 195М від 04 січня 2007 року та 1 820 грн 00 коп. судових витрат по справі.

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2011 році зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М від 04 січня 2007 року не припинилося та триває по час розгляду даної справи. Відтак, кредитор має право на отриманнясум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, заувесь час прострочення.

У цій справі АТ «Сенс Банк», яке є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», пред`явило позові в межах строку позовної давності, перебіг якого був продовжений на строк дії карантину та зупинений в період дії воєнного стану в Україні, просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 152 030 грн. 36 коп. та інфляційні втрати у розмірі 581 569 грн. 41 коп.

Позивачем проведено та надано розрахунок 3 % річних у розмірі 152 030 грн. 36 коп. та інфляційних втрат у розмірі 581 569 грн. 41 коп., який відповідачами не спростований, перевірений судом, а тому приймається судом як належний.

За таких обставин, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 152 030 грн. 36 коп. та інфляційні втрати у розмірі 581 569 грн. 41 коп.

Доводи представника відповідачів ОСОБА_4 про сплив позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки, як вказано вище, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується строком позовної давності. У цій справі позивач пред`явив позов30 травня 2024 року і в межах строку позовної давності, який продовжено у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до положень п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року, просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь три проценти річних в сумі 152 030 грн. 36 коп. та 581 569 грн. 41 коп. інфляційних втрат.

Доводи представника відповідачів ОСОБА_4 щодо безпідставного стягнення індексу інфляції на грошове зобов`язання, визначене у доларах США, також на увагу не заслуговують, оскільки банк скористався своїм процесуальним правом обирати валюту зобов`язання та пред`явивпозовну вимогу щодо стягнення заборгованості з відповідачів в гривневому еквівалентіза курсом Національного банку України. Відтак, з дати ухвалення заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2011 року в справі №2-1705/11 про стягнення солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1 022 760 грн 75 коп. заборгованості по Кредитному договору № 195М від 04 січня 2007 року валютою заборгованості стала національна валюта України - гривня, тому нарахування індексу інфляції на таку заборгованість є правомірним. Аналогічний висновок викладенийВеликою Палатою Верховного Судуу постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17,провадження № 14-495 цс 19.

Посилання представника відповідачів ОСОБА_4 на недостовірність здійснених позивачем розрахунків, зокрема і з огляду на ймовірність задоволення вимог первісного кредитора іншими поручителями, ймовірності внесення сум по оплаті заборгованості іншими особами, які є відмінними від відповідачів, жодними доказами не підтверджено, власного контррозрахунку заборгованості не наведено. В даному випадку саме на відповідачів покладається тягар доведення відсутності обов`язку щодо сплати заборгованості.

Доводи представника відповідачів ОСОБА_4 про те, що позивачем не доведено, що AT «Альфа-банк» в порядку правонаступництва отримав право вимоги до відповідачів згідно Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №195М від 04 січня 2007 року та Договору поруки №195М/2 від 04 січня 2007 року на підставі Протоколу №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів AT «Альфа-банк» від 15 жовтня 2019 року, оскільки до матеріалів позовної заяви не приєднано примірник відповідного Передавального акту на увагу не заслуговують, оскільки, як вказано вище, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2021 року в справі №2-1705/11, яка набрала законної сили 06 жовтня 2021 року, замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника - АТ «Альфа-Банк» у виконавчому листі №2-1705/2011.

У даному судовому рішенні судом встановлено, що згідно з протоколу №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-банк» від 15 жовтня 2019 року було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у Передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року. Згідно з п. 1 Передавального акту від 15 жовтня 2019 року внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником всього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року. 03 грудня 2019 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення діяльності АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк».

При цьому, 12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту АТ «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції, що оформлено протоколом №2/2022. 30 листопада 2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі по 4 401 грн 60 коп. з кожного.

Керуючись статтями 526, 530, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 152 030 (сто п`ятдесят дві тисячі тридцять) гривень 36 копійок та інфляційні втрати у розмірі 581 569 (п`ятсот вісімдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 41 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати у розмірі 4 401 (чотири тисячі чотириста одна) гривня 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати у розмірі 4 401 (чотири тисячі чотириста одна) гривня 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 року.

Суддя О.О. Першко