Рішення № 12292673, 18.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10 Справа № 28/229/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроПриват», м.Запоріжжя

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 представник на підставі довіреності №23 від 10.03.2010р.

від відповідача: не зявився

Заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за накладними у розмірі 13 950 грн. 23 коп.

Ухвалою суду від 07.09.2010р. порушено провадження у справі № 28/229/10, судове засідання призначено на 06.10.2010р., у сторін витребувані документи, які необхідні для розгляду справи.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

З метою зясування фактичних обставин справи та необхідністю витребування у сторін додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 18.10.2010р.

В судовому засіданні 18.10.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Належним чином уповноважений представник відповідача в судове засідання не зявився (суду представлена довіреність, яка не відповідає вимогам ст. 28 ГПК України не посвідчена нотаріально).

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобовязався здійснити поставку товару, а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отриманий товар.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою купівлі-продажу.

Положеннями ст.ст. 638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Частина 1 ст.656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу товару на загальну суму 13.950грн.23коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0001195 від 03.04.2009р., №РН-001251 від 08.04.2009р., №РН-001318 від 14.04.2009р., №РН-001411 від 23.04.2009р., №РН-001461 від 28.04.2009р., №РН-001511 від 05.05.2009р., №РН-001591 від12.05.2009р., №РН-001676 від 19.05.2009р., №РН-001768 від 26.05.2009р., №РН-001854 від 02.06.2009р., №РН-01935 від 10.06.2009р.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар, в повному обсязі не здійснив.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В звязку з невиконанням грошового зобовязання 03.08.2010р. на адресу відповідача була направлена вимога про оплату вартості отриманого товару №03/08-01 з проханням перерахувати суму заборгованості за отриманий товар протягом 7-ти днів з дати отримання вимоги.

Зазначена вимога залишилася без відповіді.

Таким чином, сума боргу за отриманий товар на момент розгляду справи становить 13.950грн.23коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 13.950грн.23коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 13.950грн.23коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення витрат на надання правової допомоги в розмірі 2000грн.00коп. у відповідності до ст. 49 ГПК України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про надання правової допомоги №48 від 10.07.2010р., акт прийому-передачі виконаних робіт від 25.08.2010р. та квитанцію №21 від 26.08.2010р.

У відповідності до розяснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Враховуючи нескладність категорії спору, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на послуги адвоката до 10 відсотків від заявленої до стягнення суми позовних вимог, що дорівнює 1.395грн.02коп. В решті вимог щодо стягнення витрат про надання правової допомоги відмовити.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75,82-85 ГПК України, ст.11,509,526,530 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроПриват»(6957, м.Запоріжжя, вул. О.Матросова, буд.8-а, п/р 26008315411121 в Донецькій облфілії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, код ЄДРПОУ 32405363) 13.950(тринадцять тисяч девятсот пятдесят)грн. 23коп. заборгованості, 139(сто тридцять девять)грн.50коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1.395(одна тисяча триста девяносто пять)грн.02коп. витрат на правову допомогу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 20 жовтня 2010р.