Рішення № 12292670, 05.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10 Справа № 12/182/10

Позивач: Українсько-німецьке науково-виробниче підприємство “Технічний центр діагностики та експертизи “Товариство з обмеженою відповідальністю”, 49010, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 10а,

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 47 824,80 грн.

Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача Пашніна А.В., дов. №2 від 14.09.2010р.

від боржника не зявився

Розглядається позовна заява Українсько-німецьке науково-виробниче підприємство “Технічний центр діагностики та експертизи “Товариство з обмеженою відповідальністю” до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за договором підряду № 7 від 27.05.2010р. про стягнення 47 824,80 грн., з яких 39 854,00грн. - основного боргу та штрафу у розмірі 7 970,80 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2010р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 15.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.09.2010 року. В звязку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 05.10.2010р.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

За вказаною адресою відповідачу направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі від 16.08.2010р. та про відкладення від 15.09.2010р.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до вимог ст.64 ГПК України у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобовязань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 05.10.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

27.05.2010 року між Українсько-німецьким науково-виробничим підприємством “Технічний центр діагностики та експертизи “Товариство з обмеженою відповідальністю” (надалі позивач) та ФОП ОСОБА_1. (надалі відповідач) укладено договір підряду № 7 (надалі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору відповідач бере на себе зобовязання виконати своїми силами та зі своїх матеріалів по завданню позивача ремонтно-будівельні роботи крівлі на обєкті, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 10а, а позивач зобовязався прийняти та сплатити виконані роботи згідно Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору відповідач зобовязався виконати вказані роботи до 10.06.2010р.

Згідно п.2.1 Договору вартість робіт по Договору склала 39 854,00 грн.

Відповідно до п.2.2 Договору позивач зобовязався здійснити 100% передплату до початку виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобовязання здійснив належним чином, здійснивши 100% передоплату у розмірі 39 854,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 464 від 28.05.2010р., а відповідач в порушення умов договору зобовязання не виконав, а саме не здійснив вищезазначені роботи, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 39 854,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Пунктом 7.3. Договору позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору у випадку затримки відповідачем ходу виконання робіт та послуг, якщо строк завершення робіт, встановлений цим договором, збільшується більше ніж на 10 календарних днів.

Відповідачу було направлено лист № 304-ТЦ від 01.07.2010р. відповідно до якого заявляє про відмову від Договору підряду №7 від 27.05.2010р. та просить повернути 100% передплату у розмірі 39 854,00 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт здійснення 100% передплати позивачем доведений зібраними в матеріалах справи документами.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 39 854,00 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 970,80 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до п.4.3. Договору за порушення відповідачем строків, вказаних п.1.3. Договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від вартості робіт по Договору.

Факт прострочення виконання робіт матеріалами справи доведений, отже вимоги в частині стягнення штрафу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по Договору у розмірі 47 824,80 грн., з яких 39 854,00 грн. основного боргу та штрафу у розмірі 7 970,80 грн.

Документальних доказів погашення заборгованості у розмірі 47 824,80 грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 7 від 27.05.2010р. у розмірі 47 824,80 грн., з яких 39 854,00 грн. основного боргу та штрафу у розмірі 7 970,80 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Українсько-німецького науково-виробничого підприємства “Технічний центр діагностики та експертизи “Товариство з обмеженою відповідальністю” (49010, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 10а, р/р 26002114996001 в ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 30268475) основного боргу у розмірі 39 854 (тридцять девять тисяч вісімсот пятдесят чотири) грн.. 00 коп.; штрафу у розмірі 7 970 (сім тисяч девятсот сімдесят) грн..80 коп., державного мита у розмірі 478 (чотириста вісімдесят вісім) грн..25 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.10.2010р.

Суддя І.В. Владимиренко

Суддя