Рішення № 12292249, 17.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.10р.Справа № 33/262-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Дніпро 2004", м. Київ до Державного підприємства "Бар'єр", м. Дніпродзержинськ про стягнення 1 439 746 грн. 06 коп. Суддя Рудовська І.А. Представники:

Від позивача: Чабаненко В.Т., довіреність № 27 від 01.09.2010 року

Від відповідача: Сіра О.Ю., доручення № 3 від 27.05.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологія-Дніпро 2004" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Бар'єр" про стягнення 1093863 грн. 20 коп. –основного боргу за договором № 115 від 27.11.2009 року, 197989 грн. 24 коп. –пені, 76570 грн. 42 коп. –7% штрафу, 47036 грн. 12 коп. –інфляційних втрат, 24287 грн. 08 коп. –3% річних та витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням своїх зобов’язань в частині оплати робіт з капітального ремонту за договором № 115 від 27.11.2009 року з боку відповідача.

          Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Дніпро 2004" визнав частково, в сумі 1438744 грн. 15 коп., з яких: 1093863 грн. 20 коп. –основна заборгованість за договором № 115 від 27.11.2009 року, 274559 грн. 66 коп. –пеня, 47036 грн. 12 коп. –інфляційні втрати та 23285 грн. 17 коп. –3% річні.

В судове засідання 09.11.2010 року з'явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

           Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

          27.11.2009 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 115 на виконання робіт з капітального ремонту вимірювальної лабораторії (надалі –Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання робіт з капітального ремонту вимірювальної лабораторії.

          Відповідно до пункту 4 Договору підрядник розпочне виконання робіт протягом 5 днів з дня надання будівельного майданчика (фронту робіт) замовником і завершить виконання робіт згідно календарного плану (Додаток 2) до 25.12.2010 року.

          Згідно з пунктом 9 Договору договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною Договору, є твердою і складає 1109000 грн. 00 коп.

          Згідно з пунктом 39 Договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику за 5 днів до завершення звітного періоду. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів замовником.

Позивач, на виконання умов вказаного Договору, належним чином виконав взяті на себе зобов’язання, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт №№ 1-3 за грудень 2009 року та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (а.с. 25-51).

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати робіт не виконав.

31.07.2010 року між позивачем та відповідачем проведений акт звірки розрахунків, де відповідачем фактично підтверджено існуючу заборгованість в розмірі 1093863 грн. 20 коп. (а.с. 57).

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. № 24 від 19.08.2010 року) з проханням погасити заборгованість за Договором в розмірі 1093863 грн. 20 коп. Відповідач у своїй відповіді на претензію (вих. № 06/416 від 26.08.2010 року) повністю визнав існуючу заборгованість та надав копію реєстру фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 75 від 24.12.2009 року), з якого вбачається, що суму боргу зареєстровано та взято на облік 24.12.2009 року Державним Казначейством України в м. Дніпродзержинську (а.с. 59-60).

Доказів перерахування грошових коштів в сумі 1093863 грн. 20 коп. на момент розгляду спору відповідач не надав.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно норм статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 52 Договору сторони передбачили, що замовник несе відповідальність за порушення грошових зобов’язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, інших платежів) –штрафні санкції, передбачені ст. 231 Господарського кодексу України від простроченої суми.

Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, пеня в розмірі 197989 грн. 24 коп. та 7% штрафу в розмірі 76570 грн. 42 коп. (за період з 31.12.2009 р. по 16.09.2010 р.) підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 47036 грн. 12 коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних у сумі 24287 грн. 08 коп. суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню в сумі 23285 грн. 17 коп. (без урахування інфляційних втрат).

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, визнаються відповідачем та підлягають задоволенню в сумі 1093863 грн. 20 коп. –основного боргу за договором № 115 від 27.11.2009 року, 197989 грн. 24 коп. –пені, 76570 грн. 42 коп. –7% штрафу, 47036 грн. 12 коп. –інфляційних втрат, 23285 грн. 17 коп. –3% річних.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Бар'єр" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр-т Аношкіна, буд. 179 Б, код ЄДРПОУ 31330051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Дніпро 2004" (03055, м. Київ, вул. В.Василевської, 7, код ЄДРПОУ 33247384) 1093863 (один мільйон дев’яносто три тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 20 коп. –основного боргу, 197989 (сто дев’яносто сім тисяч дев’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 24 коп. –пені, 76570 (сімдесят шість тисяч п’ятсот сімдесят) грн. 42 коп. –7% штрафу, 47036 (сорок сім тисяч тридцять шість) грн. 12 коп. –інфляційних втрат, 23285 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят п’ять) грн. 17 коп. –3% річних, 1438 (одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 75 коп. –державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 83 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення підписано ______