Постанова № 12291784, 08.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.11.2010 р. справа №2а- 9505/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - Приходько О.І.,

відповідача - Федоренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Закритого акціонерного товариства "Готель Харків"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В :

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Готель Харків»подав позов, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0001752305/0 від 13.05.2010р., №0001752305/1 від 10.06.2010р., №0001752305/2 від 19.07.2010р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 40.767,00 грн., у тому числі за основним платежем 27.178,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13.589,00 грн.; 2) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0001762305/0 від 13.05.2010р., №0001762305/1 від 10.06.2010р., №0001762305/2 від 19.07.2010р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 36.000,00 грн., у тому числі за основним платежем 24.000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12.000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновки, викладені в акті позапланової виїзної перевірки від 30.04.2010р. №2774/2305/05447378, є помилковими. Укладений між ЗАТ «Готель Харків»(в якості замовника) та ТОВ «ПБК «Вертикаль»(в якості підрядника) договір будівельного підряду від 12.08.2008р. повністю узгоджується з вимогами чинного законодавства, виконаний сторонами, претензій одна до одної сторони даного договору не мають, витрати за договором понесені, господарські операції за цим договором мають реальний характер, первинні документи складені належно. За таких обставин, ЗАТ «Готель Харків»правомірно віднесено витрати за зазначеним договором до складу валових витрат обігу та виробництва, а сплачений на користь ТОВ «ПБК «Вертикаль»ПДВ на збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Згідно з актом позапланової виїзної перевірки від 30.04.2010р. №2774/2305/05447378 ЗАТ «Готель Харків»допущено порушення ст.ст.203, 215, 216, 288 Цивільного кодексу України, п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставно віднесено на розрахунки з Державою по податку на прибуток та по податку на додану вартість витрати і суму ПДВ за укладеним з ТОВ «ПБК «Вертикаль»договором будівельного підряду від 12.08.2008р., позаяк вказаний договір є нікчемним правочином. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Готель Харків»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, одержав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №173172, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 27.04.2010р. по 30.04.2010р. ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «Готель Харків»(ідентифікаційний код 05447378) з питання повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ПБК «Вертикаль»(ідентифікаційний код 32948799).

Результати перевірки оформлені актом від 30.04.2010р. №2774/2305/05447378.

13.05.2010р. з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова були винесені податкове повідомлення-рішення №0001752305/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 40.767,00грн. (основний платіж 27.148,00грн.; штраф 13.589,00грн.), №0001762305/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 36.000,00грн. (основний платіж 24.000,00грн.; штраф 12.000,00грн.).

Стосовно вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем було розпочато передбачену ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедуру оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками такої процедури сума податкових зобовязань, визначених первісними податковими повідомленнями-рішеннями, залишилась незмінною, а тому з метою доведення нового граничного строку оплати означених податкових зобовязань ДПІ були складені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення №0001752305/1 від 10.06.2010р., №0001752305/2 від 19.07.2010р., №0001762305/1 від 10.06.2010р., №0001762305/2 від 19.07.2010р.

З огляду на викладене суд вважає, що при розвязанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України і первісні податкові повідомлення-рішення, позаяк саме ці правові акти індивідуальної дії і створили для позивача обовязок здійснити до бюджету додатковий платіж, і податкові повідомлення-рішення, що були складені відповідачем в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, позаяк ці податкові повідомлення рішення визначили строк виконання обовязку, а отже і первісні, і наступні податкові повідомлення-рішення вплинули на права та обовязки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 30.04.2010р. №2774/2305/05447378 висновок ДПІ про порушення ЗАТ «Готель Харків»ст.ст.203, 215, 216, 288 Цивільного кодексу України, п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставне віднесення на розрахунки з Державою по податку на прибуток та по податку на додану вартість витрат і суму ПДВ за укладеним з ТОВ «ПБК «Вертикаль»договором будівельного підряду від 12.08.2008р., позаяк вказаний договір є нікчемним правочином.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України «Про ПДВ», виникає в межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України «Про ПДВ»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Оглянувши наданий позивачем договір підряду, який 12.08.2008р. був укладений між позивачем (в якості замовника) та ТОВ «ПБК «Вертикаль»(в якості виконавця), суд відзначає, що за предметом даний правочин є договором будівельного підряду.

Вимоги до договору будівельного підряду визначені законодавцем у ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України, де указано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Не виконання сторонами договору будівельного підряду визначених законодавцем вимог за правилами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з правилами ч.1 і ч.2 ст.181 Господарського кодексу України, має своїм юридичним наслідком не досягнення згоди з усіх істотних умов договору.

До суду позивачем не подано проектно-кошторисної документації за договором від 12.08.2008р., яка була б складена одночасно з укладенням договору, а також доказів передання пізніше (слід розуміти від дати укладення договору) складених локальних кошторисів виконавцю будівельних робіт - ТОВ «ПБК «Вертикаль».

Окрім того, оглянувши надані позивачем копії локальних кошторисів, суд не знаходить правових підстав для прийняття цих документів до уваги, так як всупереч вимогам ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення) локальні кошториси не містять зазначення посад осіб, що склали і підписали кошториси, а також підписів цих осіб (а.с.100-103).

Суд також бере до уваги, що в ході розгляду справи позивач не подав дефектних актів або інших аналогічних документів, з яких би вбачалась наявність потреби у проведенні роботі за договором будівельного підряду від 12.08.2008р.

Провівши системний аналіз норм Закону України “Про ПДВ”, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для віднесення на розрахунки з державою по ПДВ документів, складених за неукладеним договором, так як такий договір не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, зокрема, ч.5 цієї статті, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 2 ст.215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б показували на те, що у спірних правовідносинах саме ТОВ «ПБК «Вертикаль» здійснило виконання робіт за договором від 12.08.2008р.

Водночас з цим, матеріалами справи встановлено, що за укладеним з ТОВ «ПБК «Вертикаль»правочином у вигляді договору будівельного підряду від 12.08.2008р. позивач отримав податкову вигоду, а тому згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України даний правочин є нікчемним.

Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, то складені в межах такого правочину первинні документи не мають юридичної сили та доказовості внаслідок дефекту їх походження.

За таких обставин, висновок ДПІ про порушення позивачем, ЗАТ «Готель Харків»вимог п.п.7.4.4 п.7.4 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про ПДВ” визнається судом юридично обґрунтованим.

Юридично обґрунтованим слід визнати також і висновок ДПІ про порушення ЗАТ «Готель Харків»вимог п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позаяк в силу приписів ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення) первинні документи, що були складені з посиланням на нікчемний правочин не мають юридичної сили та доказовості внаслідок дефекту їх походження.

Посилання позивача на висновок спеціаліста-економіста визнаються судом необґрунтованими, бо при проведенні дослідження спеціаліст вдався до тлумачення норм чинного законодавства та оцінки обставин чинності правочину у вигляді договору будівельного підряду, що знаходиться поза межами його компетенції згідно з Законом України «Про судову експертизу».

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову в частині вимоги щодо визнання нечинними і скасування спірних податкових повідомлень-рішень належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Готель Харків" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 12.11.2010р.

Суддя Сліденко А.В.