Рішення № 122917106, 11.11.2024, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/807/24

Провадження № 2/378/327/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Марущак Н. М.

за участю секретарів ОСОБА_1 , Кичі Я. В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув селищіСтавище впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Юніт Капітал»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Юніт Капітал» з посиланням на те, що 28.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 776122676 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перевіривши особисті дані відповідача та платіжну картку, з метою ідентифікації, надало останньому грошові кошти в розмірі 10800 грн. шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідач зобов`язався повернути вказану суму кредиту та сплатити проценти в розмірі 0.58 % від суми кредиту за кожний день користування (211,70 % річних), проте свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 27503,64 грн., з яких 10800,00 грн. за основною сумою боргу, 16703,64 грн. за відсотками.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019, та в подальшому, 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 - додаткові угоди до даного договору факторингу, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 173 від 15.02.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 24909,48 грн..

5 серпня 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021, та в подальшому, 03.08.2021 № 2, 30.12.2022 № 3 - додаткові угоди до даного договору факторингу, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27503,64 грн..

20.08.2024 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 200824, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, яка згідно акту прийому-передачі реєстру боржників становить 27503,64 грн.

В позові зазначено, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, попередній розмір якої становить 6000 грн..

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 27503,64 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді від 18 жовтня 2024 року відкрито провадження, постановлено справу розглядами в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 90).

Представник позивача в судове засідання не прибув, ТОВ «Юніт Капітал» в позовній заяві зазначило, що просить справу розглядати без участі представника (а.с. 2-9), ппредставник товариства ОСОБА_3 подав до суду відповідь на відзив (а. с. 113 - 121) та письмові пояснення (а. с. 142 149), зазначивши, що 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу №28/1118-01, в п. 1.3. якого зазначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав. Відповідно до пункту 8.2 вказаного Договору строк його дії закінчується 28.11.2019. В подальшому між вказаними товариствами укладено Додаткову угоду № 19 до вказаного договору факторингу, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020; додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року, якою строк договору продовжено до 31.12.2021 та викладено договір факторингу у новій редакції; додаткову угоду № 27, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2022; додаткову угоду №31 від 31.12.2022, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2023., інші умови договору залишилися в редакції від 31.12.2020; додаткову угоду № 32 від 31.12.2023, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. 15.02.2022 на виконання п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "Таліон Плюс" складено та підписано Реєстр прав вимоги № 173 за яким передані (відступлені) права вимоги до Відповідача за Кредитним договором. З огляду на вищевикладене, строк дії Договору факторингу № 28/111801 розпочинається від 28.11.2018 та діє до 31.12.2024 включно. Відповідно ТОВ«Манівео швидкафінансова допомога»відступило дійсне правовимоги доТОВ «ТаліонПлюс»,оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. На підтвердження факту укладення даного Реєстру та відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ "Таліон Плюс", Первісним кредитором передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту ОСОБА_2 та були долучені Позивачем до позовної заяви. Відповідно до п. 3.4. Договору Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п. 3.3 цього Договору, не пізніше 2 банківських днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок. Згідно з п.4.1 Договору Клієнт зобовов`язується надати Документацію по Боржниках, зазначених у Реєстрі Боржників протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати Фактором Ціни Продажу Заборгованості. Оскільки факт передачі документації встановлено, можна дійти висновку, що оплата факторингу здійснена у відповідності до умов розділу 3 Договору. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 173 від 15.02.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 24 909,48 грн Договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024 . З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним договором № 776122676 від 28.12.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 15.02.2022 відповідно до підписання Сторонами реестру прав вимоги № 173. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 776122676 від 28.12.2021. Строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1.). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 27 503,64грн.. 20.08.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 200824, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 200824 від 20.08.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 27 503,64грн. (а. с. 113 121, 142 149).

Відповідач та його представник ОСОБА_4 в судове засіданняне прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 98), представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду заяву з проханням розгляд справи здійснити у їх відсутність (а. с. 162, 163), відзив на позов (а. с. 102 108) та заперечення на відповідь на відзив (а. с. 134 136), зазначивши, що позивач належним чином не довів наявність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача, а тому у задоволенні його позову має бути відмовлено. Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16. Крім того, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений 28.12.2021, тобто майже через три роки після укладення 28.11.2018у договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Право вимоги до Відповідача вказано лише у реєстрі від 15.02.2022 і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018. Права майбутньої вимоги на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо Відповідача на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не було та сторони не могли передбачити, що 28.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з Відповідачем. Лише 30.05.2023 на підставі договору факторингу від 05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» передало фактору ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Однак, право вимоги за кредитним договором до Відповідача в даний пакет не могло входити, оскільки черговий договір факторингу був укладений ще до укладання кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з Відповідачем. Позивач повинен був надати достовірні та достатні докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, в т. ч., надавши докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20). Позивач не надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі за кредитним договором від 28.12.2021 (а. с. 102 108, 134 136).

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, проаналізувавши доводи сторін, наведені у їхніх заявах по суті справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи знаступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

28 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 776122676, за умовами якого (п. 1.1) товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 10800 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 24 зв. - 27). Кредитна лінія надається строком на 17 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме, до 14.01.2022 (п. 1.7). На період строку, визначеного п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 211,70 процентів річних, що становить 0,58 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1 договору).

Згідно п. 1.9.2 договору за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 383,25 процентів річних, що становить 1,05 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.

Згідно п. 1.9.3 договору, якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами та базовою процентною ставкою за фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь час користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Відповідно до п. 1.10 договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (а термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Згідно п. 1.11 договору, основна сума кредиту має бути повернена на пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.12 договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.12.1 договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Договір кредитної лінії підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV5Н4С8.

Відповідно до копії платіжного доручення від 28.12.2021 (а.с. 45) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно договору № 776122676 від 28.12.2021 року на рахунок ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ) для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 хх-хххх-6750 в розмірі 10800 грн..

Листом АТ «Таском банк» від 08.08. 2024 року підтверджено успішне перерахування коштів в зазначеній сум на карту отримувача № 5168-74хх-хххх-6750 (а. с. 46, 46 зв.).

28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п. 8.2 договору строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а. с. 48-51).

28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої п. 8.2 договору викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а. с. 54).

31.12.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, після чого згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором ( а.с. 55 - 58).

31.12.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року (а. с. 60).

31.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року (а. с. 61).

31.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року (а. с. 62).

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.5 договору встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору (а. с. 58 зв.).

15 лютого 2022 року представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр вимоги № 173, в якому під № 166 значиться ОСОБА_2 , за яким рахується заборгованість за кредитним договором 776122676 від 28.12.2021 на загальну суму 24909,48 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 10800 грн., по відсоткам 14109,48 грн., що підтверджується витягом з вказаного реєстру (а. с. 63 - 64).

05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 8.2 якого строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року (а. с. 65 - 67).

3 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно (а.с. 70).

30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024 включно (а.с. 71).

Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

В той же час, відповідно до п. 1.5 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору (а. с. 68).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року в даному реєстрі під № 761 значиться ОСОБА_2 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором 776122676 від 28.12.2021 на загальну суму 27503,64 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 10800 грн., по відсоткам 16703,64 грн. (а. с. 72 73).

20 серпня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 200824, п. 1.1 розділу 1 якого передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осібборжників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору (а.с. 74 77, 77 зв.).

На підставі акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 200824 від 20.08.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників в кількості 877 (а. с. 81).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 20 серпня 2024 року до договору факторингу № 200824 в даному реєстрі під № 612 значиться ОСОБА_2 , за яким значиться заборгованість за кредитним договором 776122676 від 28.12.2021 на загальну суму 27503,64 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 10800 грн., по відсоткам 16703,64 грн. (а. с. 79 80).

Відповідно до ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписамист. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідност. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно достатті 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Устатті 3 цього Закону «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно дост. 11 ЦК Українипідставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина першастатті 509 ЦК України).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги за кредитним договором від 28.12.2021 від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 05.08.2020 та 20.08.2024, та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, а також вищевказаних реєстрів прав вимоги.

Заперечуючи проти позову, сторона відповідача зазначає, що позивач не надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі за кредитним договором, оскільки кредитний договір був укладений 28.12.2021, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було передано право вимоги за кредитним договором, був укладений 28.11.2018, тобто задовго до укладення кредитного договору.

Суд погоджується з такими доводами сторони відповідача, з огляду на таке.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина першастатті 510 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина першастатті 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина першастатті 519 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що частина першастатті 514 ЦК Українирегулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першоїстатті 203 ЦК Українипрямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.

В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті512, статті514 ЦК Україниу цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третястатті 512 ЦК України).

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанова Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

Згідно з частиною третьою статті12, частиною першою статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У той же час, позивачем надано договір факторингу, який було укладено 28.11.2018, тоді як кредитний договір був укладений 28.12.2021, тобто після відступлення прав вимоги, що вказує на безпідставність доводів позивача, наведених в позові, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях.

Продовження сторонами строку дії договору № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2024 внаслідок укладення вищевказаних додаткових угод та укладення у подальшому Реєстру боржників від 20.08.2024 до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_2 , оскільки станом на 2018 рік у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не існувало право вимоги до відповідача, оскільки кредитний договір було укладено лише 28.12.2021 року.

Так, із аналізу вказаних договорів факторингу вбачається, що право вимоги від первісного кредитора - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перейшло до нових кредиторів починаючи ще 28.11.2018, а сам кредитний договір № 776122676 був укладений від 28.12.2021, тобто трохи більше ніж через 3 роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки договір факторингу права вимоги є похідних від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами представника відповідача, наведеними у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Хоча чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (Постанова Верховного суду від 24 квітня 2018 року № 914/868/17).

Отже, позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 776122676 від 28.12.2021 від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «Юніт Капітал».

Схожі за змістом обставини встановлені Київським апеляційним судом в постанові від 24 червня 2024 року по справі ЄУН 356/829/23, Тернопільським апеляційним судом в постанові від 24 вересня 2024 року по справі ЄУН № 951/197/24, Харківським апеляційним судом в постанові від 24 квітня 2024 року по справі ЄУН 619/4334/23.

Крім того, позивачем не надано детального розрахунку за складовими кредитної заборгованості, яку він просить стягнути з відповідача, зокрема, простроченої заборгованості за процентами, із зазначенням, за який період була нарахована (щоденно) та за якою відсотковою ставкою.

Документ, наданий ТОВ «Юніт Капітал» під назвою «Виписка з особового рахунка за кредитним договором № 776122676 (а.с. 84) фактично таким не являється, оскільки складений не банком, а самим ТОВ «Юніт Капітал», та не має обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженимПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Даний документ не містить інформації щодо періоду утворення заборгованості, а лише узагальнені суми по тілу кредиту та відсоткам, і в ньому не зазначено відсоткової ставки, за якою відсотки були нараховані. При цьому сама по собі ідентифікація позивачем як виписки з рахунку складеного ним письмового документу, не наділяє цей документ ознаками та правовою силою первинного документа.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу від 28 листопада 2018 року, від 05 серпня 2020 року та від 20 серпня 2024 року, на що обгрунтовано звернула увагу представник відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_2 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором № 776122676 від 28.12.2021, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли. Тому в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положеньст.141ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.11, 207, 626, 627, 628, 510,512,514,519, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону «Про електронну комерцію» ст. ст.4,10,12,81,141,259,263, 265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4 літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 11 листопада 2024 року.

Суддя Н. М. Марущак