Постанова № 12291263, 09.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2010 року Справа № 2а-7249/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю:

прокурора: Гриненка С.В.;

представника позивача: не зявився;

представника відповідача: Оверченка О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області доКомунального підприємства "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,-

В С Т А Н О В И В :

21 вересня 2010 року прокурор м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 28.02.1991.

У звязку з порушенням вимог Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач має заборгованість перед позивачем за період з 01.05.2010 по 31.05.2010 у сумі 178 553,92 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу № Ю-339/6 від 02.06.2010 з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач вимогу отримав 08.06.2010, не оскаржив її та узгодив з органом Пенсійного фонду суму боргу.

Тому, прокурор просить стягнути з Комунального підприємства "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 178 553,92 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Представник позивача у судове засідання не зявився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, надавши заперечення пояснив, що Комунальне підприємство "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" є планово збитковим підприємством, про що свідчить п. 6.1.3 Статуту підприємства та рішення Сєвєродонецької міської ради № 1601 від 25.10.2004.

Закон України «Про оплату праці» встановлює, що своєчасність та обєми виплати заробітної плати робітникам не можуть залежати від вчинення інших платежів та їхньої черговості, тобто Комунальне підприємство "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" виплачує заробітну плату в першу чергу.

Пунктом 12 статті 20 та пунктом 4 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що зобовязання зі сплати страхових внесків виконується в першу чергу та має пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, окрім зобовязань з виплати заробітної плати (доходу).

З огляду на вищевикладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши думку прокурора, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Частиною 2 ст. 106 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим за період з 01.05.2010 по 31.05.2010 утворилась заборгованість в сумі 178 553,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно обчислено та нараховано страхові внески відповідно до розрахунку за 4 місяць 2010 року у сумі 178553,92 грн. (а.с. 8-9).

З 01.01.2004 року вступив в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якого у п.15. ст.106 визначено, що строк давності що стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

У звязку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін не сплачені, позивачем на адресу відповідача згідно вимог п.3 ст.6 вищевказаного Закону направлялась вимога про сплату боргу Ю-339/6 від 02.06.2010 на суму 178 553,92 грн.

Зазначена вимога була отримана уповноваженою особою відповідача 08.06.2010, про що свідчить підпис такої особи на копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 6).

Судом встановлено, що зазначена вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена та заборгованість в добровільному порядку не сплачена.

Суд не приймає посилань представника відповідача на Закон України „Про оплату праці”, як на підставу заявленого позову виходячи з наступного. Як зазначалось, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, у відношенні до Закону України «Про оплату праці» Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом, що регулює правовідносини по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України, тому в спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Тобто, наявність у позивача заборгованості із заробітної плати перед своїми працівниками не звільняє позивача від обовязку щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, оскільки заборгованість по загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню у сумі 178 553,92 грн. не погашена в добровільному порядку, підтверджена матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області доКомунального підприємства "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№1058, ст. ст. 17, 18, 94, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області доКомунального підприємства "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, 27; р/р 26009015730470 в ЛФ АБ «Брок-бізнесбанк», МФО 304632, код 05457253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 178553,92 грн. (сто сімдесят вісім тисяч пятсот пятдесят три гривні 92 копійки) за період з 01.05.2010 по 31.05.2010.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова в повному обсязі складена та підписна 15 листопада 2010 року.

СуддяН.В. Кравцова