Рішення № 12290827, 16.11.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р. Справа № 06/154-38 Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Дем’як В.М., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеджер Юкрейн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ"

про стягнення 33 732,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Власюк В. В. (дов. від 10.09.2010р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - ТзОВ "Інтеджер Юкрейн" звернувся з позовом до відповідача - ТзОВ "Наш Край-ЛЦ" та просить стягнути 33 732,06 грн. заборгованості. в т.ч. 27 741,91 грн. основного боргу, 5295,40 грн. пені, 361,85 грн. - 3 % річних та 332,90 грн. індексу інфляції за надані послуги о розповсюдженню рекламних матеріалів.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 16.11.2010р. позивач просить стягнути з відповідача 33338 грн. 46 коп., з них: 27741,91 грн. основної заборгованості; 4926,97 грн. пені; 336,68 грн. – 3% річних; 332,90 грн. інфляційних нарахувань.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

          В підтвердження позовних вимог посилається на договір дистрибуції № 20/11/09-НК від 20.11.2009р., додаткок №1 до нього, акти наданих послуг № 047/10, № 055/10, рахунок фактуру № 047/10 від 10.03.2010р., №055/10 від 26.03.2010р., листи -вимоги про оплату №15/04/2010-1 від 15.04.2010р.,від 15.07.2010р.

Відповідач письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, вимог ухвал суду від 27.09.2010р., від 26.10.2010р. не виконав, в судове засідання не прибув, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Розглянувши наявні матеріали по справі, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

          20 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеджер Юкрейн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" було укладено договір дистрибуції №20/11/09-НК.

Згідно з умовами договору позивач зобов’язувався здійснювати дистрибуцію рекламних товарів відповідача, а відповідач –оплатити не пізніше 14 днів від дати виставлення рахунку фактури.

На виконання вимог цього договору позивач надав послуг на суму 27741,91грн. Дана обставина підтверджується актами виконаних робіт №047/10 від 15.03.2010р. та №055/10 від 01.04.2010р.

Між тим, відповідач оплати в порушення умов договору не здійснив.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з викладеного, позовна вимога в частині стягнення 27741,91 грн. основного боргу підставна та підлягає до задоволення судом в повному об’ємі.

Разом з тим, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 336,68грн. 3% річних та 332,90 грн. інфляційних втрат підставна та підлягає до задоволення судом в повному об’ємі.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

У п. 2 р. 3 договору № 20/11/09-НК від 20.11.2009р. сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг, замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі 0,12% в розмірі простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, нарахована позивачем пеня в сумі 4926,97 грн., за період 30.03.2009р. – 10.09.2010р. підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст. ст. 11, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в сумі 33338 грн. 46 коп.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (45632, Волинська обл., с. Зміїнець, вул. Березова, 22, код ЄДРПОУ 33537597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеджер Юкрейн" (03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 36282825) 33338 грн. 46 коп., з них: 27741,91 грн. основної заборгованості; 4926,97 грн. пені; 336,68 грн. – 3% річних; 332,90 грн. інфляційних нарахувань та 338 грн. витрат по оплаті державного мита, 236грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   В.М.Дем'як