Рішення № 122890378, 06.11.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/324/24

Справа № 356/682/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р.М.

З участю секретаря Стрижак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ "ПУМБ" звернулося до Березанського міського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву обґрунтувало тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 01.08.2019 року, на підставі кредитного договору № 2001367701001, видано кредитну карту з кредитним лімітом у сумі 20000, 00 грн., який пізніше було збільшено до 36800, 00 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідаа перед позивачем станом на 01.07.2024 року складає 53557, 98 грн., з яких: 31266,13 грн. заборгованість за кредитом; 22291, 85 грн. заборгованість за процентами.

Умовами публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати в розмірі 2422, 40 грн. з відповідача на свою користь.

В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив суд розглянути позов у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 07.10.2024 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За правилами ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 07.10.2024 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, направлялися відповідачу ОСОБА_1 за адресою зареєстрованого місця проживання останньої, яке співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та отримані ним 19.10.2024 року, що вбачається зі зворотнього поштового повідомлення, долученого до матеріалів справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, заяв від відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, надані на підтвердження вказаних обставин, встановив наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 підписав заяву № 2001367701001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 6).

Як встановлено, ОСОБА_1 отримав можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2001367701001 від 01.08.2019 року року станом на 01.07.2024 року (а.с. 26-27).

На підтвердження своїх вимог позивачем надано виписку за кредитним договором, ОСОБА_1 за період з 01.08.2019 року по 01.07.2024 року, яка є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про здійснені операції за певний період часу та є підтвердженням виконаних операцій (а.с. 27-33).

Отже, виписка за договором є належним доказом підтвердження отримання та користування відповідачем кредитними коштами.

Позивач направив письмове повідомлення за вих. № КНО-44.2.2/382 від 02.07.2024 року відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, з вимогою виконати зобов`язання перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк», а саме погасити заборгованість в загальному розмірі 53557, 98 грн. протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була (а.с.23).

Відповідач порушиввзяті насебе зобов`язанняза кредитнимдоговором,не надававсвоєчасно грошовікошти дляпогашення заборгованостіза борговимизобов`язаннями,в результатічого станомна 01.07.2024 року виникла заборгованість у сумі 53557, 98 грн., з яких: 31266,13 грн. заборгованість за кредитом; 22291, 85 грн. заборгованість за процентами.

Як встановлено, відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право особи на судовий захист.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова відповідача від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

При цьому, порушенням зобов`язання в розумінні статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Так, за змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є грошові кошти, надані банком або іншою фінансовою установою позичальнику у відповідному розмірі, зобов`язання з повернення яких на умовах та в строки, встановлені договором, покладається на позичальника.

У випадку порушення позичальником строків виконання таких зобов`язань вони стають простроченими.

Окрім того, як встановлено в пункті 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В частині 2 статті 1050 ЦК України зазначено, що у випадку, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Так, за правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Таким чином, за встановлених судом обставин, відповідач скористався наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, що призвело до виникнення станом на 01.07.2024 року заборгованості у сумі 53557, 98 грн.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом враховано, що частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визнано справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням вказаного, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 скористався наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань.

Доказів зворотного суду надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.

Відтак, позовні вимоги акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 625, 627, 629, 1050, 1054 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 04.01.2000 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ,на користьакціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк»(кодЄДРПОУ:14282829,місце знаходження:вул.Андріївська,4,м.Київ) заборгованість у сумі 53557 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 04.01.2000 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, місце знаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ) судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. М. Лялик