Рішення № 122873777, 28.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11703/24

Провадження № 2/761/6542/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, в якому просиввизнати виконавчий напис нотаріуса №62892228 від 26.08.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовує тим, що із зазначеного виконавчого напису вбачається, що позивач є боржником за Кредитним договором, укладеним із АТ «Банк Форвард». Вказує, що 08.03.2023 року АТ «Банк Форвард» було ліквідовано, тому справа перейшла до Фонду гарантування вкладників. Зазначає, що про наявність вказаного виконавчого напису дізнався 20.03.2023 року, внаслідок перевірки себе в реєстрі боржників.

Позивач вважає, що виконавчий напис №62892228 від 26.08.2020 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами і як наслідок неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису. Вказує, що не укладав жодного кредитного договору з відповідачем, звідки взята інформація невідомо. Крім того, виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням вимог Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Вказує, що відповідачем, всупереч вимог закону не було надано документів, які б підтверджували право його вимоги до позивача за кредитним договором, а нотаріус всупереч вимог закону не перевірив зміст договорів на які відповідач посилався як на підставу виникнення у нього права вимоги до позивача за кредитним договором, та стягнув спірну заборгованість на користь особи, яка не підтвердила свої повноваження належними доказами. У нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.05.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 07.03.2023 року № 90-рш « Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного Товариства «анк Форвард» та рішення виконавчої дирекції Фонду від 07.03.2023 № 276 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк Форвард» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк Форвард», строком на три роки з 08 березня 2023 року до 07 березня 2026 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.09.2023 № 1140 замінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Банк Форвард». Відповідно до зазначено рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк Форвард`з 20 вересня 2023 року призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації банків Караченцева А.Ю., якому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк Форвард». У зв`язку з чим, Фонд з 08.03.2023 здійснює заходи щодо виведення неплатоспроможного банку «АТ «Банк Форвард» з ринку виключно відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому твердження позивача, що 08.03.2023 АТ «Банк Форвард» було ліквідовано є помилковим, оскільки ліквідаційна процедура триває. Вказує, що позивачем не додано копії оскаржуваного виконавчого напису, що унеможливлює встановлення обставин щодо правових підстав вчинення такого виконавчого напису. Зазначає, що позивачем додано витяг з автоматизованої системи виконавчих проваджень, з- якого вбачається про наявність відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_2, боржником в якому є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ «Банк Форвард». Таким чином відсутні будь-які правовідносини між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, відтак відсутні порушення прав позивача Фондом, а визначення Фонду в якості відповідача у разі задоволення позову призведе до безпідставного стягнення з Фонду судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати виконавчий напис №62892228, вчинений 26 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми заборгованості, таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом порушено вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого документа.

Проте, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем у якості письмових доказів не додано до позовної заяви ні копію оскаржуваного виконавчого напису, а ні постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Як визначено у ч. ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не надала суду, ані копію спірного виконавчого напису, ані копію договору, на підставі якого стягнуто заборгованість за виконавчим написом нотаріуса, а ні інших належних доказів в обґрунтування позовних вимог.

Клопотання про витребування доказів позивачем заявлено не було.

А відтак, суд позбавлений можливості проаналізувати договір на підставі якого було вчинено виконавчий напис нотаріусом та надати правову оцінку обставинам справи на предмет дотримання нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису вимог Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Аналізуючи викладене, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141, 258, 259, 263, 268,352, 354 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено та підписано 28.10.2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, код ЄДРПОУ 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17;

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, адреса: АДРЕСА_2.

Суддя: Н.В. Сіромашенко