Рішення № 122873776, 29.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26847/24

Провадження № 2/761/8567/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 65 224,26 грн..

Позов обґрунтовує тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . Як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, зобов`язана своєчасно та у повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги. Рішенням Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр». Відповідно до акту приймання-передачі від 01.09.2014 ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житловий будинок АДРЕСА_3 на подальшу експлуатацію та обслуговування. У будинку, зокрема і квартирі відповідача, заявником безперебійно надавалися житлово-комунальні послуги.

Згідно розрахунку заборгованості б/н станом на 10.07.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , існує заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2021 по 30.06.2024 у розмірі 61 062,92 грн.

Позивач вказує, що заборгованість не погашена та завдає збитків товариству, а тому боржнику нараховано втрати від інфляції у розмірі 3 122,91 грн. та 3% річних у розмірі 1 038,43 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.08.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачка відзив на позовну заяву не подала. Сповіщалась належним чином, проте повідомлення не було вручено та повернулось до суду за закінченням терміну зберігання.

У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником квартири та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , а відтак є споживаечм житлово-комунальних послуг.

Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» житловий будинок по АДРЕСА_2 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.09.2014 року ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житловий будинок АДРЕСА_5 на подальшу експлуатацію.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Перший український експертний центр» зазначає, що згідно розрахунку заборгованості станом на 10.07.2024 по особовому рахунку НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , існує заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2021 по 30.06.2024 у розмірі 61 062,92 грн.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначену суму і вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 18 195,47 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3 % річних від простроченої суми боргу та суму індексу інфляції, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити грошові на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України входить у розділ І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються в тому числі на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

А відтак, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат в розмірі 3 122,91 грн. та 3% річних в розмірі 1 038,43 грн..

Крім того, позивачем понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Зазначене підтверджується договором «Про надання правової допомоги» (витяг) від 01 квітня 2024 року, відповідно до умов якого гонорар за правничу допомогу становить 5 000,00 грн. та актом приймання-передачі наданих послуг від 18 липня 2024 року.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 137 ЦПК України).

Водночас, розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.

На думку суду, даний розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим, підтвердженим відповідними належними доказами, відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, Верховний Суд 23.10.2019 прийняв постанову у справі № 917/1307/18, якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак, їх задоволення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до п. 6 ч. 1 статті 264 ЦПК України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 за подання позову до суду.

Керуючись ст. ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2024 року в розмірі 61 062 (шістдесят одна тисяча шістдесят дві) грн. 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 122 (три тисячі сто двадцять дві) грн. 91 коп. та 3% річних у розмірі 1 038 (одна тисяча тридцять вісм) грн. 43 коп., а всього 65 224 (шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 26 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», код ЄДРПОУ 36844047, ІПН: 368440426550, адреса: 01042, вул Саперне поле, 14/55, офіс 1004);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2024.

Суддя: Н.В. Сіромашенко