Ухвала суду № 122858902, 06.11.2024, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/10835/24

№ провадження 1-кп/646/1178/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представників потерпілої ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Харкові клопотання представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про арешт майна обвинуваченої (забезпечення позову) по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024220000000969 від 17.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -

встановив:

На розгляді у Червонозаводському районному суді м. Харкова перебуває кримінальне провадження №12024220000000969 від 17.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Від представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про арешт майна обвинуваченої ОСОБА_4 з метою забезпечення заявленого цивільного позову.

На обґрунтування клопотання зазначено, що потерпілою ОСОБА_6 пред`явлено до обвинуваченої цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.08.2024 р. на суму 2 059 598, 00 грн.

Станом на день складання цієї заяви обвинувачена ОСОБА_4 перебуває на свободі, існують ризики, що вона може втекти. До теперішнього часу обвинувачена ОСОБА_4 не здійснила жодних заходів для відшкодування навіть частини заподіяної шкоди, що свідчить про її небажання добровільно відшкодовувати заподіяну шкоду Позивачці.

Відповідно до відомостей з листа Регіонального Сервісного Центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, та відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, на теперішній час у власності ОСОБА_4 перебувають:автомобіль Nissan Rogue (2015 р.в.), V двигуна 2488, держ. номер НОМЕР_1 ; 1/4 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищезазначений автотранспортний засіб та частина квартири є майном, на яке може бути звернене стягнення за рішенням суду.

Оскільки, у обвинуваченої існує можливість переоформлення права власності на вказаний автотранспортний засіб та частину квартири, так як вона перебуває на свободі, то не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів Позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.

Обвинувачена ОСОБА_4 в будь-який час може здійснити відчуження цього майна третім особам з метою утруднення стягнення позивачкою коштів, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з даною заявою.

Прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у судовому не заперечувала проти заявленого клопотання.

В судовому засіданні представники потерпілої ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали клопотання про арешт майна та просили задовольнити.

Обвинувачена та її захисник покладались на розсуд суду.

Інші учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явилися, про його час та місце повідомлялися своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 172 КПК України, неприбуття зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч. ч. 1, 2ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

На підставі ч. 2ст. 172 КПК України, суд розглядає клопотання про арешт майна без повідомлення обвинуваченого та його захисника.

Перевіривши матеріали клопотання та судової справи, суд доходить висновку про таке.

Згідно зіст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до положеньст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6, 8 та 11ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди,повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Суд вважає, що представником потерпілого обґрунтовано та доведено, з урахуванням розміру заявлених позовних вимог, необхідність застосування арешту майна обвинуваченої з метою забезпечення цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 .

Враховуючи те, що не застосування арешту може призвести до відчуження майна, щодо якого ставиться питання, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності, суд дійшов висновку про задоволення клопотання.

При цьому, суд враховує, що оцінка доказів щодо їх належності та допустимості при обґрунтуванні розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, буде здійснена судом у нарадчій кімнати під час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ч. 4 ст.107, ст. ст.131,170-173,369,392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про арешт майна обвинуваченої (забезпечення позову) по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024220000000969 від 17.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - задовольнити.

З метою забезпечення цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 , накласти арешт шляхом заборони відчуження на належне обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме: автомобіль NissanRogue(2015 р.в.), V двигуна 2488, держ. номер НОМЕР_1 ; 1/4 частина квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1с т. 175 КПК Україниухвала про арешт майна виконується негайно.

Арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1