Ухвала суду № 122844471, 05.11.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

05 листопада 2024 року справа № 580/10223/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Глийової В.Г.,

представника позивача - Пашкової Н.В. (за довіреністю),

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі - позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. щодо не передавання на реалізацію належного ОСОБА_1 , житлового будинку з надвірними будівлями, реєстраційний №917218271257, місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, кадастровий № 7125710100:01:003:0980, площею 0.1 га за адресою: АДРЕСА_1 , протиправною;

- зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. передати на реалізацію належне ОСОБА_1 майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, реєстраційний № 917218271257, місцезнаходженням якого є АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий № 7125710100:01:003:0980, площею 0.1 га. за вказаною адресою, на виконання виконавчих проваджень № 69375010 та № 69408006.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

25.10.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви належним чином.

Ухвалою від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області. Судове засідання призначено на 09 год 30 хв 05 листопада 2024 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконанні у приватного виконавця Чупис Тетяни Петрівни перебувають накази, видані 14.02.2022 Господарським судом Черкаської області, про стягнення з громадянина Франції ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" 3 000 000,00 грн (три мільйони гривень 00 коп.) заборгованості за кредитом, 973 447,48 грн. (дев`ятсот сімдесят три тисячі чотириста сорок сім гривень 48 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 384 288,74 грн. (один мільйон триста вісімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 74 коп.) пені, 175 650,00 грн (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 коп.) штрафу за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також 11 857,26 грн. (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім гривень 26 коп.) судового збору. 08.07.2022 Приватним виконавцем винесені постанови про арешт майна боржника, яке не підлягає реєстрації, та про арешт коштів боржника. Одночасно, 08.07.2022 приватним виконавцем, у встановленому законодавством порядку, внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 47279287 (спеціальний розділ) про державну реєстрацію обтяжень - арешт нерухомого майна боржника. 12.08.2022 було складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника - земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи тривалий термін знаходження на виконанні рішення суду, 07.10.2024 позивач звернувся до приватного виконавця з клопотанням про вчинення виконавчих дій щодо передачі для реалізації на електронних аукціонах арештованого майна боржника. 09.10.2024 отримав відповідь від приватного виконавця, в якій зазначено, що у зв`язку з відмовою ГУ ДПС у Черкаській області у надані дозволу на реалізацію майна боржника у зв`язку з наявним податковим боргом у платника податків ОСОБА_1 , приватний виконавець передати на реалізацію описане та арештоване приватним виконавцем майно боржника у зведеному виконавчому провадженні № 69408276 для погашення боргу перед АТ «ПУМБ» - не може. Позивач вважає, що приватний виконавець безпідставно застосувала норми статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» для отримання згоди від податкового органу на примусову реалізацію майна боржника, що потягнуло за собою помилкові підстави для не передавання на реалізацію описаного та арештованого майна всупереч Закону України «Про виконавче провадження». Порядку реалізації арештованого майна від 29 червня 2016 року № 2831/5, та інших нормативно - правових актів.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи Головного управління ДПС у Черкаській області письмові пояснення на позов не подав, в судове засідання не прибув, хоча про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Аналіз зазначених положень дозволяє дійти висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов`язковим наявність зв`язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Слід зазначити, що процесуальні відносини, пов`язані з оскарженням рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, регулюються процесуальним законодавством різних судових юрисдикцій, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 287), Цивільним процесуальним кодексом України (розділ VII), Господарським процесуальним кодексом України (розділ VI).

Так, згідно частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 326 Господарського- процесуального кодексу України (далі -ГПК України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (частина 3 статті 327 ГПК України).

За приписами частини 1 статті 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно із частиною 1 статті 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу (ГПК України), порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Вказаний правовий висновок також викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №766/740/17-ц, від 07.02.2019 у справі №927/769/16.

Як слідує зі змісту позовної заяви, даний спір стосується бездіяльності допущеної приватним виконавцем під час примусового виконання наказів №925/362/20, виданих 14.02.2022 Господарським судом Черкаської області у господарській справі про стягнення з громадянина Франції ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" 3 000 000,00 грн (три мільйони гривень 00 коп.) заборгованості за кредитом, 973 447,48 грн. (дев`ятсот сімдесят три тисячі чотириста сорок сім гривень 48 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 384 288,74 грн. (один мільйон триста вісімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 74 коп.) пені, 175 650,00 грн (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 коп.) штрафу за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також 11 857,26 грн. (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім гривень 26 коп.) судового збору.

Враховуючи те, що позивач оскаржує бездіяльність приватного виконавця, яка допущена ним у межах виконавчих проваджень з примусового виконання наказів №925/362/20, виданих 14.02.2022 Господарським судом Черкаської області у господарській справі, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із частиною 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії підлягає закриттю.

Сплачена позивачем сума судового збору може бути повернута за клопотанням у порядку пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 238, 241, 243, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ