Ухвала суду № 122838367, 31.10.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8409/24

Провадження №2/752/4638/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

прокурора Рибіцької Ю.В. ,

представника позивача Буханистого О.В. ,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенка Максима в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національний природний парк «Голосіївський» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення володіння, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

У позові прокурором заявлено наступні вимоги:

усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києві в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом припинення володіння ОСОБА_3 нерухомим майном - садовим будинком АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 939966380000, номер запису про право власності 14826613);

усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києві в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом зобов`язання ОСОБА_3 знести об`єкт самочинного будівництва - садовий будинок та господарські споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 (за координатами у форматі десяткових градусів: 50.376323, 30.522318), а також лементувати паркан та ворота, якими огороджена земельна ділянка навколо садового будинку за вказаною адресою;

розподілити судові витрати.

01.10.2024 представник відповідача адвокат Горбенко А.О. в інтересах ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов до Київської міської ради, Національного природного парку «Голосіївський», третя особа заступник керівника Київської міської прокуратури про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав на земельну ділянку.

У зустрічному позові заявлено наступні вимоги:

визнати незаконною та скасувати держану реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, площею 723,6941 га, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі 30.12.2016;

припинити речові права, їх обтяження, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11533016800000).

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Вирішуючи питання про можливість та доцільність об`єднання в одне провадження зустрічного позову з первісним позовом, суд відзначає наступне.

21.05.2024 було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надіслати відзив на позовну заяву.

Зазначену ухвалу та копію позову відповідачка отримала безпосередньо в суді 19.09.2024, зустрічний позов був поданий 01.10.2024, тобто в межах встановленого судом строку.

Зустрічна позовна заява відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Проте, вивчивши зміст зустрічного позову, суд приходить до висновку, що їх спільний розгляд не є доцільним.

Суд враховує правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, яка зазначила, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №1.380.2019.002610, від 24.06.2022 у справі № 922/4411/21.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 02.06.2022 у справі № 922/4409/21.

Слід зауважити, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Суд відзначає, що позивачем у первісному позові є держава в особі Київської міської ради, в інтересах якої заявлено вимоги про усунення їй, як власнику, перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

При цьому в зустрічному позові визначено два відповідача Київську міську раду та Національний природний парк «Голосіївський». Зустрічні позовні вимоги про визнання незаконною і скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення речових прав на земельну ділянку заявлені лише до Національний природний парк «Голосіївський», яким зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою.

До Київської міської ради взагалі жодних вимог не заявлено.

Суд зауважує, що відповідач має право зустрічний позов саме до позивача за первісним позовом для їх спільного розгляду. Проте представником відповідача цю вимогу не дотримано, а визначено інше коло відповідачів, з яких Національний природний парк «Голосіївський» у первісному позові є третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, зустрічні позовні вимоги не є взаємопов`язаними з первісними позовними вимогами, і задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх спільний розгляд не буде сприяти оперативному, доцільному і правильному вирішенню спорів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для об`єднання в одне провадження вимог за зустрічним позовом з первісним позовом і вважає, що зустрічний позов підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 19, 31, 175, 177, 187, 193, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в прийнятті та об`єднанні в одне провадження з первісним позовом керівника Київської міської прокуратури Рябенка Максима в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національний природний парк «Голосіївський» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення володіння, зобов`язання вчинити певні дії зустрічного позову ОСОБА_3 до Київської міської ради, Національного природного парку «Голосіївський» про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення речових прав на земельну ділянку.

Повернути представнику відповідача адвокату Горбенко А.О. зустрічну позовну заяву.

Роз`яснити, що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, відповідач може звернутися до суду для самостійного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складений 05.11.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова