Рішення № 122808639, 05.11.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 р. № 400/8309/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,33028, вул. Короленка, 7,Рівне,33028

провизнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2024 №143750003919, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач 1), та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2), в якому позивачка просила суд:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №143750003919 від 02.07.2024 року про відмову у призначенні пенсії та скасувати його;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.05 1992 року, період роботи з 14.05.1992 по 03.06.1994 в радгоспі «Прибій» на посаді доярки; з 18.06.1994 по 15.05.2023 в радгоспі «Прибій», в подальшому реорганізованому в КСП «Прибій», в подальшому в СГВК «Прибій», в подальшому ТОВ «Агрофірма «Прибій» на посаді доярки; з 15.05.2003 по 11.10.2006 в дочірньому підприємстві «Агро-Коблево» де працювала робітницею;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 року про призначення пенсії за віком з моменту першого звернення позивача до відповідача.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона звернулась до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області їй було відмовлено в задоволенні цієї заяви, з огляду на те, що в неї відсутній необхідний страховий стаж. Такого висновку орган Пенсійного фонду України дійшов з огляду на те, що до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності за трудовою книжкою позивачки, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог законодавства України, а саме - в графі «дата народження» не зазначено число і місяць, крім того, ім`я та по-батькові, зазначені в трудовій книжці, не відповідають паспортним даним. Позивачка, з посиланням на практику Верховного Суду, зазначає що на неї не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в її трудовій книжці. Відтак позивачка вважає відмову Пенсійного фонду протиправною, просить позов задовольнити.

05.09.2024 суд відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановив сторонами строк для подання заяв по суті.

11.09.2024 на адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що за результатами розгляду заяви позивачки про призначення пенсії встановлено, що до страхового стажу не підлягають зарахуванню періоди роботи, згідно трудовою книжкою НОМЕР_2 від 20.05.1992, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв. Відповідач 2 стверджує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.07.2024 № 143750003919 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком, є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства. Відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позову як безпідставному.

Відповідач 1 не погодився з позовом з аналогічних мотивів, що підтверджується відзивом, який надійшов до суду 18.09.2024. Відповідач 1 наполягає, що ним правомірно було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з врахуванням ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки на момент звернення у позивача відсутній необхідний страховий стаж, а саме 31 рік. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач не скористалася своїм правом на подання відповіді на відзив.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не є спірним, що 25.06.2024 року позивач звернулася з заявою для призначення пенсії за віком.

З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено відповідача 1.

Розглянувши подані заявником документи відповідач 1 02.07.2024 прийняв рішення № 143750003919 про відмову в призначенні пенсії. За висновком органу Пенсійного фонду України у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком в зв`язку з відсутністю необхідного стажу.

Про прийняте рішення позивачку було повідомлено відповідачем 2 листом від 11.07.2024. Відповідач 2 роз`яснив, що до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 від 20.05.1992, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме : в трудовій книжці в графі "ім`я та по-батькові" зазначено: " ОСОБА_2 ", в паспорті " ОСОБА_3 ", в графі дата народження не зазначено число та місяць. В цьому ж листі запропоновано для вирішення питання щодо можливості зарахування до страхового стажу надати уточнюючу довідку про періоди роботи з 14.05.1992 по 03.06.1994, з 18.06.1996 по 15.05.2003. Також, відповідач 2 додатково повідомив, що факт належності трудової книжки можливо підтвердити в судовому порядку.

За відомостями форми РС-право з кабінету користувача веб-порталу ПФУ до стажу позивачки включено періоди роботи після 01.01.2000.

В матеріалах справи є копія трудової книжки серія НОМЕР_3 від 20.05 1992. На титульному аркуші цієї трудової книжки зазначено: " имя - ОСОБА_1 , отчество - ОСОБА_1, дата рождения - 1964 год"

В паспорті позивачки, копію якого додано до матеріалів справи, ім`я і по батькові російською мовою зазначено як: « ОСОБА_5 », дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.07.2024 позивачка отримала архівну довідку № П-130/01-12 з трудового архіву Березанської селищної ради. В довідці зазначено, що в архівних документах радгоспу «Прибой» Березанського району Миколаївської області відносно ОСОБА_1 , дата народження особи в документах не вказана, існують записи: «зачислить ОСОБА_1 на работу дояркой с 14 мая 1992 г.», «Звільнити з роботи ОСОБА_1 за власним бажанням з 15.05.2003 року».

Також позивачка додала до матеріалів справи архівний витяг протоколу № 4 Зборів робочого колективного сільськогосподарського підприємства "Прибой" від 17 вересня 1996 року в якому зазначено прізвище ім`я та по батькові позивачки як " ОСОБА_1 ".

Вважаючи неправимірною відмову відповідача 1 у призначенні пенсії за віком, позивачка звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття Управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058), Законом України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон №1058-ІV від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058).

Згідно частини 1 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Як вбачається зі змісту спірного рішення відповідача 1 від 02.07.2024, позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В обґрунтування рішення, відповідачем зазначено про те, що на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_2 не вірно вказано ім`я та по-батькові позивачки, відсутні відомості про день і місяць народження.

Дійсно, судом встановлено невідповідність написання російською мовою: імя позивачки - « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_6 », по-батькові « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 », не зазначено день і місяць народження: « 22 червня».

В звязку з цим, відповідач 1 виключив з періодів роботи, які дають право на призначення пенсії за віком, періоди роботи позивачки в радгоспі «Прибой» в період з 14.05.1992 по 03.06.1994, з 18.06.1994 по 15.05.2003 в радгоспі «Прибой», який 04.09.1996 перейменований в КСП «Прибій», 17.01.2000 реорганізований в СГВК «Прибій», 25.12.2000 реорганізований в ТОВ «Агрофірма «Прибій».

З аналізу відомостей трудової книжки позивачки вбачається, що її трудова діяльність у спірні періоди була пов`язана з однім підприємством - радгоспом «Прибій», який впродовж 1992 - 2003 роки зазнав змін назви і організаційних форм.

Відповідно до архівної довідки з трудового архіву Березанської селищної ради, в архівних документах радгоспу «Прибой» існують записи про прийняття позивачки на роботу 14.05.1992 та звільнення з 15.05.2003. Відомості про дату прийняття та звільнення відповідають відомостям трудової книжки серії НОМЕР_2 . При цьому, в наказі про звільнення прізвище, ім`я та по-батькові позивачки українською мовою зазначено у відповідності до її паспорта.

З цього суд висновує, що позивачка дійсно працювала в радгоспі «Прибой» в спірний період.

Щодо періоду роботи позивачки у дочірньому підприємстві "Агро-Коблево", то за відомостями трудової книжки цей період становив: з 15.05.2003 по 11.10.2006. В той же час, згідно з даними форми РС-право до стажу включено роботу позивачки на підприємстві в період з 01.01.2004 по 30.09.2004, тобто в період після набрання чинності Законом №1058. Отже, це підтверджує, що позивачка працювавала в ДП "Агро-Коблево".

Проте, при заповненні трудової книжки серії НОМЕР_2 допущено помилку в написанні російською мовою ім`я та по-батькові позивачки.

Щодо незазначення в трудовій дня і місяця народження позивачки, то, відсутність цих даних хоча і є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі Інструкція №162 ), проте не позбавляє можливості ідентифікувати особу, якій належить ця трудова книжка, як позивачку.

Крім того, суд враховує, що на момент заповнення трудової книжки позивача вперше, порядок ведення трудових книжок працівників регулювався Інструкцією №162.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції №162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться:

- відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

- відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

- відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;

- відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Згідно з п.2.3. Інструкції №162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 2.11 Інструкції №162 встановлено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Також, п. 2.13 Інструкції №162 визначено, що у графі 3 розділу Відомості про робот " у вигляді заголовка, пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

Згідно з п. 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З 29.07.1993 порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок, що й Інструкція №162.

Пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти до висновку, що обов`язок щодо проставлення печатки на першому (титульному) аркуші трудової книжки та внесення достовірної дати заповнення трудової книжки покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, а тому наявність таких недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу останнього періодів роботи згідно з записами в трудовій книжці, виконаними у відповідності до вимог Інструкцій №162 та №58.

Отже, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Відповідно до п.1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу вказаних вище положень Порядку №637 слідує, що подання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , записи про періоди роботи були внесені на підставі наказів з посиланням на їх номер і дату, виконані чітко та без будь-яких виправлень, помарок чи підтирань. Тобто, вказані записи були внесені до трудової книжки позивача у відповідності до вимог Інструкцій №162 та №58, а тому не можуть викликати сумнівів в своїй достовірності та не потребують підтвердження іншими документами.

Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Окрім того, на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка зверталася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що в даному випадку, відповідачем при прийнятті рішення від 02.07.2024 про відмову у зарахуванні до загального стажу певних періодів роботи та у призначенні пенсії позивачці, не було досліджено належним чином обставини, повязані з роботою у ці періоди.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Орган, що призначає пенсію, надає допомогу у разі звернення із заявою про призначення пенсії непрацюючим особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (п.3.3 Порядку №22-1).

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачем не дотримані державні гарантії реалізації позивачем своїх прав, передбачених Законом №1058-V.

В даному випадку, орган Пенсійного фонду не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації, викладеної у трудовій книжці на підтвердження стажу позивача.

При цьому, суд звертає увагу відповідача 1 на те, що у разі неможливості одержання таких документів, він мав установити трудовий стаж на підставі показань свідків.

Натомість, відповідач 2 повідомив позивачку, що факт належності трудової книжки можливо підтвердити в судовому порядку. Проте, суд критично ставиться до належності такого способу захисту з огляду на те, що в цій справі вбачається публічно-правовий спір, тому позов має розглядатись не в порядку окремого провадження щодо встановлення факту належності позивачці трудової книжки, а в порядку позовного провадження адміністративного судочинства шляхом подання адміністративного позову.

Враховуючи, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано не зараховано до страхового стажу періоди роботи позивачки, з з 14.05.1992 по 03.06.1994, з 18.06.1996 по 15.05.2003, з 15.05.2003 по 31.12.2003.

При цьому, суд не вбачає підстав для оцінки правомірності незарахування до стажу позивачки періоду роботи в ДП «Агро-Коблєво» з 01.01.2004 по 11.10.2006, оскільки з форми РС-право, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що цей період роботи позивачки включено Пенсійним фондом України до стажу для призначення пенсії. Отже, спору між сторонами щодо наявності у позивачки стажу в цей період, немає. Враховуючи, що судовому захисту підлягає лише порушене право, позов в цій частині не підлягає задоволенню як безпідставний. Крім того, суд звертає увагу позивачки, що 01.01.2004 набув чинності Закон №1058-IV, статтею 1 якого передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку (абзац двадцять п`ятий). Згідно ч. 3 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Отже до страхового стажу зараховуються повні місяці за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Відтак, страховий стаж визначається згідно з відомостями трудової книжки лише в період до 01.01.2004.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним. Отже, суд дійшов висновку, є зобов`язання відповідача 1 зарахувати до стажу роботи спірні періоди, а також повторно розглянути заяву позивача від 25.06.2024, та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, є належним способом захисту порушеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань органу Пенсійного фонду України, яке прийняв оскаржуване рішення (відповідач 1), оскільки в цілому позовні вимоги задоволено.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ13844159) Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,33028 ЄДРПОУ 21084076) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №143750003919 від 02.07.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.05 1992 року, період роботи з 14.05.1992 по 03.06.1994 в радгоспі «Прибій»; з 18.06.1994 по 15.05.2023 в радгоспі «Прибій», реорганізованому в подальшому в КСП «Прибій», в подальшому - в СГВК «Прибій», в подальшому - ТОВ «Агрофірма «Прибій»; з 15.05.2003 по 31.12.2003 в дочірньому підприємстві «Агро-Коблево».

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2024 року про призначення пенсії за віком з моменту першого звернення позивачки до відповідача.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,33028 ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко