Постанова № 122795130, 05.11.2024, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1574/24 Провадження №-3/613/566/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 вересня 2024 року о 10.51 год. по вул. Санаторній , 3 в смт Шарівка Богодухівського району Харківської області, керував автомобілем ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу під відеозапис із застосуванням технічного засобу відеозапису нагрудної Body Cam № 1, чим порушив п. 2.9 (А) ПДР України.

За вказане правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суддя, виходячи з вищезазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 838955 від 08 вересня 2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (Драгеру № 6810), відповідно до якого проба на алкоголь позитивна, кількість алкоголю становить 3,05 проміле, письмовими поясненнями ОСОБА_1 викладеними в протоколі, оглянутим диском з відеозаписом подій.

В рішенні по справі «О,Галларан та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних прав, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з п.1.10 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки начальника Територіального сервісного центру МВС № 6343, посвідчення водія на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 не отримував.

Тобто на час вчинення правопорушення ОСОБА_1 не отримав посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а тому в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП він є іншою особою, та до нього не підлягає застосуванню позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, ступінь суспільної небезпеки, те, що дане правопорушення являються грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх здоров`ю та життю, приймаючи до уваги обставини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, той факт, що останній посвідчення водія не отримував, а згідно ПДР, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, вважає що у відношенні останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень ( отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/ 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, Код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA90899980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. ( шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 ч.ч. 1, 2 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя