Рішення № 122786865, 05.11.2024, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/895/24

Провадження № 2-а/378/41/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2024 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Москаленко А.В.,

представника відповідача: Риженко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , посилаючись на те, 11 жовтня 2024 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушщень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті, яка є уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (за місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00001225, зі змісту якої вбачається, що 05.10.2024 року, о 17 год. 00 хв., на автодорозі М-01, км 49+495 (Київська область) на автоматичному зважувальному комплексі WIM 21, WGA-WIM35, за №6 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,438% (2,975 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон та притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини другої статті 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу розмірі 8500 грн.. Вину не визнає, оскільки у його власності перебуває двох вісний тягач та трьох вісний напівпричіп-контейнеровоз, який перевозить вантажі у складі транспортного составу: «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є двох вісним тягачем, та напівпричіпу "KRONE SDP 24", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який є спеціалізованим трьох вісним вантажним напівпричепом контейнеровозом. Саме на даному транспортному засобу у зв`язці здійснювалося перевезення вантажу. Водночас, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не звернув уваги на те, що сам автомобіль «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є двох вісним, та не врахував факт приєднання до нього, причепу- контейнеровоза KRONE SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що, у свою чергу, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Позивач просить суд скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі закрити та стягнути на його користь судовий збір.

В судове засідання позивач не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовомузасіданні представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Риженко І.С. позовні вимоги не визнала, просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, до суду подала відзив на позовну заяву (а. с. 30-50), в якому зазначає, що оскаржувана постанова винесена правомірно із дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи позивача про те, що до тягача був прикріплений контейнеровоз є безпідставними та не підтверджуються належними доказами. Вважає, що доводи позивача спростовуються доказами поданими нею з відзивом на позовну заяву, а саме метаданими, крім того зважувальна техніка є справною та сертифікованою.

Суд, заслухавши представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.10.2024 року о 17 год. 00 хв., на автодорозі М-01, км 49+495 (Київська область) на автоматичному зважувальному комплексі WIM 21, WGA-WIM35, за №6 зафіксовано проїзд транспортного засобу марки «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,438 % (2,975 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Постановою від 11.10.2024р. серії АВ №00001225 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини другої статті 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу розмірі 8500 грн. (а. с. 12, 71-72).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За частиною другою статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно з абзацом третім пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено різні нормативи для руху контейнеровозів та для руху інших транспортних засобів та їх составів.

Щодо доводів позивача про те, що Укратрансбезпекою помилкового при розрахунку застосовано нормативний показник як до звичайної вантажівки - 40,000 т., суд зазначає наступне.

У вказанійсправі позивачзаперечує правомірністьоскаржуваної постановисаме змотивів неврахуваннявідповідачем фактуприєднання дотягача «RenaultMagnum430»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,причепу-контейнеровоза" KRONE SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що у свою чергу, за посиланням позивача, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

В якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові від 11.10.2024 р. серії АВ № 00001225 зазначено: «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем (а. с. 8).

Судом встановлено, що оскаржувана постанова та фотозображення з інформаційного файлу не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу-контейнеровоза, приєднаного до сідлового тягача «Renault Magnum 430» (а. с. 12, 62-66, 71-72).

Разом з тим, відповідно до Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021р. №512 (далі - Інструкція №512), встановлено вимоги щодо зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).

Згідно з абзацом 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» метадані повинні містити дані: фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знака транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знака.

З огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, причеп KRONE SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є спеціалізований напівпричіп контейнеровоз (а. с. 9).

З огляду на вказане, суд вважає безпідставним неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду транспортного засобу «Renault Magnum 430» з причепом- контейнеровозом.

При цьому, оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів. Так, згідно з позицією відповідача при обрахунку перевищення нормативних параметрів використано параметри, встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, саме для транспортних засобів та їх составів - фактична маса - до 40 т.

Разом з тим, з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та причепу, належних позивачу вбачається, що тип причепу - спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр-контейнеровоз, отже, згідно п. 22.5 ПДР загальна допустима вага перевезення для двохвісного тягача з спеціалізованим н/пр-контейнеровозом 42000 кг, а тому розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.

Суд враховує, що адміністративне правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано в автоматичному режимі у Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт».

У той же час, зазначене не обмежує посадову особу Укртрансбезпеки у реалізації повноважень, передбачених пунктом 4 Інструкції №513, у тому числі щодо встановлення під час опрацювання матеріалів отриманого інформаційного файлу повноти інформації про зафіксований транспортний засіб.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Інструкції №513 під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Закон України „Про дорожній рух регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст.14вказаногоЗакону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід 10.10.2001року№1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожньогоруху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

Крім того, у п. 1.5 ПДР вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з ч. 5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України.

Приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачем не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР відсутні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відтак справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1514,00 грн. (605,60 грн. судового збору при подачі позову та 908,40 грн. судового збору при подачі заяви про забезпечення позову) за рахунок бюджетних асигнувань вказаного суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 132-1 ч. 2, 245, 280, 283-285, 287, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 19, 77, 132, 139, 242-246, 250, 268, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відносно ОСОБА_2 від 11.10.2024 року серії АВ №00001225, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко