Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/33706/24
Провадження № 1-кс/947/14444/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024162480001172 від 18.10.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченівка, Херсонської області, громадянина України, українця, з середньоюосвітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, за процесуального керівництва Київської окружної прокуратури м. Одеси, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024162480001172 від 18.10.2024.
Досудовим розслідуваннямвстановлено,що на початку жовтня 2024 року, точні дата та час під час досудового розслідування не встановленні, ОСОБА_7 переглядаючи телеграм канали побачив оголошення про можливість заробітку. В подальшому, ОСОБА_8 за допомогою месенджерів в телеграм каналі здійснив переписку з невстановленою особою, яка запропонувала здійснювати пошкодження чужого майна в м. Одесі, за що ОСОБА_7 отримає 200000 гривень, при цьому останньому необхідно знайти спільників, які йому допоможуть здійснювати пошкодження чужого майна.
В подальшому, в середині жовтня 2024 року, ОСОБА_7 отримав смс повідомлення, в якому було вказано місце вчинення пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 та спосіб його пошкодження, а саме шляхом занесення до вхідних дверей автомобільної покришки, її полиття заздалегідь заготовленою паливно-мастильною сумішшю та подальшому запаленню. В свою чергу, невстановлена особа наголосив про те, що ОСОБА_7 , повинен скинути йому за допомого мобільного телефону відео способу пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
Далі, ОСОБА_7 діючи відповідно вказівкам організатора пошкодження чужого майна, вибрав осіб які здійснять пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , з якими домовився про спосіб виконання, а саме 16.10.2024 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 повинні приїхати в м. Одесу, де повинні здійснити огляд місцевості для вчинення кримінального правопорушення, а 17.10.2024 до них повинен приєднатися ОСОБА_4 та допомогти вчиненню пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
З метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_7 , розподілив заздалегідь підготовлені ролі, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , з метою конспірації, а саме в нічний час, піти на місце вчинення злочину та вчинити пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а ОСОБА_7 повинен їх дії корегувати в разі необхідності.
Реалізуючи свій злочинний намір, 18.10.2020 року біля 03.00 години, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , за вказівкою ОСОБА_7 , прибули до місця скоєння злочину а саме: за адресою: АДРЕСА_4 , де знайшли гумову покришку від автомобіля та занесли її на тамбурну площадку розташовану у другій парадній на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 , а саме неподалік квартири АДРЕСА_5 з метою подальшого пошкодження майна шляхом підпалу. В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 за допомогою паливно-мастильної суміші облили раніше вказану автомобільну шина та здійснили підпал її, в подальшому впевнившись в загорянні, ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_7 здійснив відео фіксації вчинення ними кримінального правопорушення, після чого покинули місце вчинення злочину. Далі, ОСОБА_4 за допомогою телефону перекинув звіт з відеозаписом невстановленій особі.
За вищевикладених обставин, 19.10.2024 ОСОБА_4 було затримано органом досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України та останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 194 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
З огляду на наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, враховуючи наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні:
-прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.
-захисник заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, що підтверджується наданим договором оренди. Крім того, останній офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується виключно позитивно. Більше того, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, проживає спільно з матір`ю. Адвокат ОСОБА_5 також просив врахувати, що його підзахисний співпрацює зі слідством та свою вину визнає у повному обсязі. Вищевикладене, на думку захисника, свідчить про можливість застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього решту цілодобово або у нічний час. Долучив характеризуючі підзахисного документи, які просив врахувати.
-підозрюваний зазначив, що визнає вину у повному обсязі з підозрою згоден. Щодо запобіжного заходу підтримав думку захисника.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані сторонами в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 19.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні означеного кримінального правопорушення стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , біля квартири 20 від 18.10.2024, допитом потерпілого ОСОБА_10 , від 18.10.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 18.10.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 18.10.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 18.10.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , від 18.10.2024, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_15 від 18.10.2024, протоколом огляду предмету (відеозапису) від 18.10.2024, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 о.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст.177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,тяжкості покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід трьохдо десятироків,яке імовірнозагрожує підозрюваномуу разівизнання йоговинним увчиненні інкримінованогойому злочину,а також йогосуспільно-небезпечнийхарактер,слідчий суддяприходить допереконання,що наявнийризик,передбачений п.1ч.1ст.177КПК України,а самеризик увигляді можливогопереховування підозрюваним ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також враховує, що досудове розслідування перебуває на своєму початковому етапі, оскільки 19.10.2024 ОСОБА_4 було затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру, а тому на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі особи, причетні до вчинення означеного кримінального правопорушення і для уникнення покарання за ймовірне скоєння злочину, підозрюваний може самостійно, або за допомогою іншого учасника знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення для досудового розслідування, у зв`язку із чим слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо існування, ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри в тому числі ґрунтується на показаннях свідків, які безпосередньо не допитувалися судом, в зв`язку з чим, такими показаннями у випадку направлення обвинувального акту до суду, суд не зможе обґрунтовувати свої процесуальні рішення, з огляду на те, що анкетні дані свідків відомі підозрюваному, оскільки додатки до даного клопотання вручені стороні захисту, слідчий суддя також приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного також на інших підозрюваних в рамках даного кримінального провадження.
Щодо впливу на іншого підозрюваного ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , то існування такого ризику, на переконання слідчого судді, обумовлюється фактичними обставинами даного кримінального провадження, як вони викладені у такому клопотанні. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що останнім також інкримінується ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Викладене дає підстави слідчому судді вважати, що в цілях уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані підозрюваним дії, останні можуть вживати взаємних заходів щодо впливу один на одного, задля вироблення однієї лінії поведінки, коригування власних показів, тощо.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що обґрунтування прокурора у судовому засіданні та слідчого у письмовому клопотанні щодо існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неспроможними, формальними та такими, що нівелюють саму мету застосування запобіжного заходу, якою у тому числі є необхідність виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Сторона обвинувачення в своєму клопотанні також посилається на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання та прокурором в судовому засіданні не було доведено його обґрунтованість, зокрема стороною обвинувачення в судовому засіданні не надано відомостей щодо того, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та/або того, що є підстави вважати, що на даний час перевіряються обставини, що останній може мати відношення до скоєння ще інших кримінальних правопорушень.
Разом зтим,попри вищевказанівстановлені всудовому засіданніризики,передбачені ст.177КПК України,сторона обвинувачення,всупереч п.6ч.1ст.184КПК України,жодним чиномне обґрунтовуєнеможливість запобіганнятаким ризикам шляхомзастосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_4 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, при цьому, слідчий суддя не може залишити поза увагою дані про особу ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання (на підставі договору оренди житла), офіційно працевлаштований, що підтверджується позитивною характеристикою останнього за місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки, крім того, підозрюваний свою провину визнає у повному обсязі, та слід врахувати, що він є ініціатором співпраці з органом досудового розслідування, що в сукупності, свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зокрема, зобов`язання підозрюваного цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння, унеможливить вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування/суду, знищення, сховання, спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування та незаконного впливу підозрюваним на свідків та інших підозрюваних.
Крім того, слідчий суддя враховує, що в контексті справи ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» визнано, що домашній арешт може цілком забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки за наслідками та способом застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
В свою чергу покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
Керуючись ст. ст. 176-178,182,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024162480001172 від 18.10.2024 відносно ОСОБА_4 відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до19.12.2024, в межах строку досудового розслідування, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти строком до19.12.2024, на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками та іншщими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого суддіможе бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 122768193, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 22.10.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/33706/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: