Рішення № 122720779, 31.10.2024, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5532/24

Провадження № 2/159/1440/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участі секретаря судового засідання Бакай Л.О., розглянув в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті матері відкрилася спадщина, яку позивач прийняла як спадкоємець першої черги за законом, оскільки, заповіт матір`ю не складався. За заявою позивача державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 38940250, що підтверджується витягом від 24.02.2006 р. № 3797041. Інших спадкоємців немає.

Рішенням від 17.12.2007 р. Ковельського міськрайонного суду Волинської області по справі № 2-2376/07 задоволено позивачем позов до Новомосирської сільської ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно і було оформлено право власності на частину спадкового майна.

Неуспадкованим залишивсяжитловий будинокз надвірнимибудівлями іспорудами по АДРЕСА_1 ,який належавматері позивачана правіприватної власності,що підтверджуєтьсявипискою від01.02.2024року №152з господарськоїкниги №1за 2005р.,оскільки,відсутні правовстановлювальнідокументи набудівлю іпросить визнати,за неюправо власностіна цей житловий будинок.

В судове засідання позивач не з`явилася, однак попередньо подала в суд заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач Голобська селищна рада Ковельського району Волинської області та її представник позовні вимоги визнали повністю, клопотали про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертоюстатті 206 ЦПК Українивизначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши доводи позивача та відсутність заперечень з боку відповідача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Новомосирською сільською радою Ковельського району Волинської області.

Після смерті матері відкрилася спадщина, яку позивач прийняла як спадкоємець першої черги за законом, оскільки, заповіт матір`ю не складався. За заявою позивача державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 38940250, що підтверджується витягом від 24.02.2006 р. № 3797041. Згідно витребуваної судом спадкової справи № 150/2006, інших спадкоємців немає.

Рішенням від 17.12.2007 р. Ковельського міськрайонного суду Волинської області по справі № 2-2376/07 задоволено позивачем позов до Новомосирської сільської ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно і було оформлено право власності на частину спадкового майна.

Неуспадкованим залишився житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , який належав матері позивача на праві приватної власності, що підтверджується випискою від 01.02.2024 року № 152 з господарської книги № 1 за 2005р.,

В ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963р. вказано, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, для прийняття спадщини позивач повинен отримати статус спадкоємця за законом.

Спадкоємці за законом визначені ст.529-533 ЦК УРСР 1963р.

Судом встановлено, що в даному випадку має місце спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на належне позивачу майно.

В той же час, відсутність державної реєстрації права власності на майно не позбавляє позивача права на спадкування.

Судпереконався,що спадкодавецьправомірно набулаправо власностіна житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , який належав матері позивача на праві приватної власності, що підтверджується випискою від 01.02.2024 року № 152 з господарської книги № 1 за 2005р., тому це майно входить до складу спадкової маси.

Згідно довідки Голобської селищної ради, Виписки з господарської книги № 1 за 2005 рік по особовому рахунку № НОМЕР_2 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 належав гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності. Рік будівництва житлового будинку 1951.

Відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача, як спадкоємця права на це спадкове майно.

За таких обставин спадкове право позивача може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача в спосіб, передбачений статтею 16 ЦК України шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування, а тому позов підлягає до задоволення.

Згідно відповіді державного нотаріуса за № 754/01-16 від 23.05.2024 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки, відсутні правовстановлюючі документи на цей будинок .

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно, в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

У п. 3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Також, у даному листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».

Відповідно до ст.2 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч.4 ст.3 зазначеного закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (3.08.2004) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з чч.1 та 2 ст.5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 5.08.92 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 5.08.92 №449.

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.92, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Мін`юсту від 21.02.2005 №19-32/319).

За таких обставин спадкове право позивача на набуття права власності на нерухоме майно може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Такого ж висновку дійшов ВС Постанова від 10 жовтня 2018 року у справі№557/1209/16-ц.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, наявний виготовлений технічний паспорт, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача ОСОБА_1 в спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України, а саме шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Партизанське Ковельського району Волинської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.10.2024 року.

Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН