Ухвала суду № 12271784, 04.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3275/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А,Г.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю

Данилової М.В.

при секретарі: Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський центр розвитку підприємництва»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Європейський центр розвитку підприємництва»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0005561510/0 від 04.03.09р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0005561510/0 від 04.03.2009 р.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.12.08 р. Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток № 154842 за 11 місяців 2008 року. Згідно вказаної декларації Позивач самостійно визначив суму податку до сплати 1618,00 грн. Декларація Відповідачем була прийнята.

29.01.2010 р. Позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 11 місяців 2008 року, у якій зазначив, що сума переплати, нарахованих у звязку з виправленням описки становить -1541 грн. В той же день Позивач подав декларацію за 2008 рік у якій зазначив суму до сплати 115 грн.

25.02.09 р. Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету результати якої зафіксовані в акті № 1498-15/35181698. Зазначено, що граничний термін сплати 30.12.08 p., кількість днів затримки 29, узгоджене податкове зобовязання 1617,00 грн.

04.03.09 р. Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№ 0005561510/0 яким за порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 вказаного закону за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 1617,00 грн. нараховано штраф у розмірі 10%, а саме 161,70 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення № 0005561510/0 від 04.03.09р., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях (б); контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання (в).

В ході проведення камеральної перевірки податковий орган не врахував того, що Позивачем була допущена арифметична помилка при визначенні суми податкового зобовязання при подачі податкової декларації з податку на прибуток 02.12.08 р.

Відповідно до ч.3 п.5.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Позивачем було самостійно подано уточнюючий розрахунок податкова зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за одинадцять місяців 2008 року а також сплачено податок на прибуток за 4-й квартал 2008 року у сумі 114 грн.

Податкове зобовязання з податку на прибуток кожного періоду включає в себе зобовязання попередніх періодів (наростаючим підсумком).

Позивачем було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства за 2008 рік у сумі 1656,00 грн. Згідно з наданих платіжних доручень: № 1 від 17.07.08 р. Позивачем за 2-й квартал 2008 року було сплачено 136 грн.; № 32 від 02.10.08 р. за 3-й квартал сплачено 1406 грн.; № 5 від 14.01.09 р. за 4-й квартал сплачено 114 грн.; № 7 від 30.01.09 p. доплата за 4 квартал 20 грн. За 2008 рік Позивач сплатив 1676 грн.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення № 0005561510/0 від 04.03.09р.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 05.11.2010 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: