Ухвала суду № 12271760, 11.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5120/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-суддіУсенка В.Г.,

суддів: Зайцева М.П., Троян Н.М.,

при секретарі Літоміній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Лана»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Лана»до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року приватне підприємство «Лана»(далі Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області (далі Відповідача) в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити вимоги адміністративного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що зявився у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що тільки при наявності повного пакету документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, до яких належить товарно-транспортна накладна за формою №1-ТТН, може бути підставою для зменшення податкового прибутку підприємства. Тому посилання позивача на наявність у останнього права на включення 118913 грн. до складу валових витрат є необґрунтованим та суперечить змісту п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ДПІ у Житомирському районі проведено виїзну планову перевірку приватного підприємства «Лана» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2008р. за результатами якої складено акт 03.06.2009р. №973/23-0/25306680/0110, відповідно якого ПП «Лана»в перевіряємому періоді віднесено до складу валових витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку на суму 1118913 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 зазначеної статті, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вірно встановлено окружним судом, що 09.01.2006р. між позивачем та ПП ОСОБА_2 був укладений договір про поставку паливно мастильних матеріалів, але перевіркою встановлено, що товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування з відмітками про приймання-передачу товарно-матеріальних цінностей від ПП та акти приймання нафти або нафтопродуктів відсутні.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання транспортування, зберігання, відпуску та обігу нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої Наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.19998 року №81/38/101/235/122, яка діяла в Україні на момент виникнення спірних правовідносин і якою було встановлено єдиний порядок транспортування, зберігання, відпуску нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій для усіх підприємств та організацій України усіх форм власності, чітко виписано порядок відпуску, транспортування, приймання та вивіз автотранспортом нафтопродуктів.

Тобто, з аналізу наведених норм випливає, що бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав задоволення вимог адміністративного позову, а саме скасування податкового повідомлення рішення, яке винесено посадовими особами, що діяли на підставі закону та в межах своїх повноважень.

Обставини викладені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки не містять обґрунтованих підстав, які б спростували рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Лана»залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Г. Усенко

судді: М.П. Зайцев

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 16.11.2010р.