Рішення № 122716772, 31.10.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3040/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149; код ЄДРПОУ: 00131954) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про стягнення 16 098,01 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (відповідач) заборгованості з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної енергії за Договором №0041.02 від 25.07.2004 у сумі 16 098,01 грн. (3% річних у сумі 5 508,20 грн., інфляційні витрати у сумі 10 589,81 грн.).

Також у позовній заяві позивач просить покласти судові витрати на відповідача та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3040/24; справу № 922/3040/24 справу постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; встановлено відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановити п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу, згідно з частиною другою статті 251 Господарського процесуального кодексу України строк на подання до суду відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк на подання заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповідних документів.

16.09.2024 до Господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№23208 від 16.09.2024). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає наступне. По-перше, відповідач стверджує, що 3% річних і інфляційні витрати за період з грудня 2022 по квітень 2023 вже були нараховані відповідачу і виплачені позивачу на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 у справі №922/2781/23. По-друге, відповідач зазначає, що позивач не навів належного обгрунтування своїх позовних вимог у справі за період з травня 2023 по квітень 2024. По-третє, як вказує відповідач, позивачем не надано до позовної заяви тексту договору №0041.02. або №0041,02 , на які позивач посилається у справі №922/3040/24 та посилався у справі № 922/2781/23. Крім того, на думку відповідача, не зрозуміло який дійсний номер цього договору, яка дата його укладання, чи є такий договір типовим укладений шляхом підписання заяви - приєднання чи він має свій номер та дату, які є додатки до цього договору, чи приймалися до договору додаткові угоди. По-четверте, на думку відповідача, він звільняється від відповідальності на підставі обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сталися в України внаслідок військової агресії держави Російська Федерація, про що свідчить наказ Президента України №64/22 від 24.02.2022 та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7. По-п`яте, відповідач зазначає, що він є бюджетною установою, яка фінансується з бюджету та є розпорядником коштів нижчого рівня, а тому він не мав змоги самостійно сплатити суму заборгованості позивачу. Крім того, на думку відповідача, відсутність вини з його боку є обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення строків платежів і від стягнення платежів за позовними вимогами у справі №922/3040/24.

Крім того, у даному відзиві відповідач також заявляє клопотання та просить витребувати у Позивача належним чином завірені:

- копії договорів з додатками на підставі яких здійснювалися відносини між Позивачем та Відповідачем;

- розрахунки, якими Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо: стягнення 3% відсотків річних за порушення строку розрахунку за послуги з розподілу електричної енергії; стягнення інфляційних втрат за порушення строку розрахунку за послуги з розподілу електричної енергії; стягнення 3% відсотків річних за порушення строку розрахунку за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії; стягнення інфляційних втрат за порушення строку розрахунку за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії та здійснювати розгляд справи №922/3040/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх.№23208 від 16.09.2024); відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про витребування доказів; відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

20.10.2024 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№23798 від 20.09.2024). У вказаній відповіді на відзив, позивач зазначає наступне. По - перше, нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі №922/2781/23 (на яку посилається відповідач) проведено у попередніх періодах, а у справі №922/3040/24 позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії нарахування яких починається з травня 2023. По-друге, позивач зазначає, що в обгрунтування позовних вимог, ним надано відомості про витрату електричної енергії за спірний період, розрахунки нарахувань реактивної електричної енергії за спірний період, акти про обсяги розподіленої електричної енергії за спірний період, акти приймання - передачі послуг з розподілу електричної енергі та реактивної електричної енергії, рахунки на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії та реактивної електричної енергії, докази направлення таких рахунків на оплату отриманих послуг споживачеи за спірний період. Вказане івище, на думку позивача, документально підтверджує той факт, що в періоди грудень 2022, січень-грудень 2023, січень-березень 2024 споживачем отримано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 1 052 973 кВт/год на суму 1 844 526,43 грн. та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період жовтень-грудень 2022, січень-грудень 2023, січень-березень 2024 обсязі 7 649 кВт/год на суму 43 447,71 грн. По -третє, позивач вказує на те, що 12.12.2018 уповноваженою особою відповідача командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 підписано та скріплено печаткою заяву приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії №0041.02 від 25.07.2004 ( зазначенням 2 точки комерційного обліку за об`єктом споживача - додаток до заяви-приєднання). Крім того, 29.02.2022 споживачем було підписано заяву-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії №0041.02 від 25.07.2004 (з доповненням 1 точки комерційного обліку за об`Єктом споживача). Крім цього, позивач зазначає, що відпоівідач отримує послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (додаток 10). Також, на підставі заяви-приєднання від 25.10.2022 сторони дійшли згоди. що на строк з 25.10.2022 на 30 діб до 23.11.2022 включно, розподіл електричної енергії буде здійснюватися за технічними даними паспорту точки розподілу за об`єктами споживача відповідно до додатку цієї заяви-приєднання. Отже, підсумовуючи наведене вище, позивач зазначає, що договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві - приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладання договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь яких обсяг електричної енергії. Також позивач заперечує проти посилання відповідача на форс-мажорні обставини, оскільки відповідачем не надано сертифікату ТПП України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання саме зобов`язання за укладеним сторонами договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №0041.02 від 01.01.2019 та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №0041.02 від 29.09.2022. Крім того, позивач стверджує, що відсутність бюджених коштів, на яку посилається відповідач у відзиві на позовну заяву не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, а матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з приводу неможливості своєчасного виконання своїх договірних зобов`язань та з пропозицією врегулювання такої ситуації.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив ( вх.№23798 від 20.09.2024).

24.09.2024 до Господарського суду Харківської області від відпорвідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№24028 від 24.09.2024). Не погоджуючись з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, відповідач зазначає, що ним належним чином сплачено позивачу суми грошових коштів згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 у справі №922/2781/23, що підтверджено платіжною інструкцією №5353 від 26.12.2023, яка додана до заперечень. Крім того, відповідач підтверджує свою правову позицію, висловлену ним у відзиві на озовну заяву, яка полягає в тому, що на підставі ст.74,75 ГПК України саме позивач зобов`язаний чітко повідомити про договори, які регулюють його взаємовідносини з відповідачем та надати розрахунки заборгованості, а також розрахунки сум своїх позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив (вх.№24028 від 24.09.2024).

30.09.2024 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№24486 від 30.09.2024), до яких з метою підтвердження законності обгрунтування заявлених до стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції та підтвердження того, щ опозивач двічі не звертається до суду із одним тим самим предметом позову, додано розрахунок суми позову, який було подано в межах справи №922/2781/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи додаткові пояснення у справі (вх.№24486 від 30.09.2024).

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу № 922/3040/24 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.11.2018 № 1446 Акціонерне товариство "Харківобленерго" є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м.Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії" (надалі - Закон), Кодекс систем розподілу (надалі - КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - Постанова № 312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), який укладається між АТ "Харківобленерго" та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ "Харківобленерго": www.oblenergo.kharkov.ua.

Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови №312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).

Відповідно до абз. 3, п. 5 Постанови №312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до п.2.1.5. ПРРЕЕ - Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Відповідно до п.1.1 Типового Договору, сторонами погоджено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.

Згідно з п.2.1 Типового Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 Типового Договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць

Відповідно до п.5.1-5.5 Типового Договору ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора.

Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно п. 11.1 Типового Договору цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ та п. 7.1 Типового Договору Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно п. 1 Додатка №4 "Порядок розрахунків" до Типового Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

У відповідності до п.3 Додатка № 4 "Порядок розрахунків" до Типового Договору, Оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.

Відповідно п.4 Додатка № 4 "Порядок розрахунків" до Типового Договору розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату.

Згідно п. 5 Додатка №4 "Порядок розрахунків" до Типового Договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити Споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку № 8 Договору.

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 "Порядок розрахунків" до Типового Договору Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику Споживача (п. 6 цього додатку) Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Крім цього, згідно п. 1.1 Додатку №10 "Договір про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії" до Типового Договору на надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Згідно п. 2.2 Додатку №10 до Типового Договору, споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього Договору).

Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є Додатком №1 до Додатку №10 до Типового Договору, визначено, що рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку Споживачем.

10 грудня 2018 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (Споживач) приєдналась з 01.01.2019 до умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору постачання електричної енергії №0041.02 від 25.07.2004 (на далі - Договір) за особовим рахунком №0041.02 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

Також, Споживачем укладено договір із ОСР про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №0041.02 від 29.09.2022 який є додатком №10 до вказаного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Як вже зазначалось судом, на виконання умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, постачальником надавались послуги з розподілу електричної енергії. Проте відповідачем не здійснена оплата вартості отриманих послуг в повному обсязі.

У жовтні 2023 Позивачем було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 35,8834 кВт*год на суму 194,57 грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за жовтень 2022.

В подальшому відповідно до згрупованих відправлень Укрпошта, Позивачем було надіслано споживачу 18.11.2022 вказаний рахунок на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за жовтень 2022 на суму 194,57грн. строком оплати до 25.11.2022.

У листопаді 2022 Позивачем було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 597,5424 кВт*год на суму 3 317,16 грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за листопад 2022.

В подальшому відповідно до згрупованих відправлень Укрпошта, Позивачем булонадіслано споживачу 16.12.2022 вказаний рахунок на оплату послуг із

забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за листопад 2022 на суму 3 317,16грн. строком оплати до 23.12.2022.

У грудні 2022 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії обсязіі 60 720 кВт*год на суму 67 033,43 грн, що підтверджується відомість про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2022.

Окрім цього, у грудні 2022 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 438,5808 кВт*год на суму 2 363,15грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг з перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2022.

В подальшому відповідно до згрупованих відправлень Укрпошта, Позивачем було надіслано споживачу 17.01.2023 вказані рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії за грудень 2022 на суму 3 640,58 грн.(з урахуванням сплати у розмірі 63 392,85грн.) та наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2022 на суму 2 363,15грн. строком оплати до 24.01.2023.

У лютому 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 75 847 кВт*год на суму 95 660,08 грн, що підтверджується відомість про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2023.

Окрім цього, у лютому 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 801,8304 кВт*год на суму 4 359,98грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому відповідно до згрупованих відправлень Укрпошта, Позивачем було надіслано споживачу 20.03.2023 вказані рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії за лютий 2023 на суму 95 660,08 грн. та наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за лютий 2023 на суму 4 359,98грн. строком оплати до 27.03.2023.

У квітні 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 51 021 кВт*год на суму 64 348,92 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2023.

Окрім цього, у квітні 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 181,3056 кВт*год на суму 929,95грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому 05.05.2023 Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 64 348,92грн. та послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в квітні 2023 на суму 929,95грн, строком оплати до 12.05.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

У травні 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 58 174 кВт*год на суму 73 370,54 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за травень 2023.

Окрім цього, у травні 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 296,4836 кВт*год на суму 1 374,44грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому 09.06.2023 Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 73 370,54грн. та послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в травні 2023 на суму 1 374,44грн, строком оплати до 16.06.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

У червні 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 57 892 кВт*год на суму 90 570,67 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2023.

Окрім цього, у червні 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 408,31 кВт*год на суму 1 796,93грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому 11.07.2023 Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 90 570,67грн. та послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в червні 2023 на суму 1 796,93 грн, строком оплати до 18.07.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

У липні 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 54 450 кВт*год на суму 109 954,20 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за липень 2023.

Окрім цього, у липні 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 430,2816 кВт*год на суму 2 018,96грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому 10.08.2023 Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 109 954,20грн. та послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в липні 2023 на суму 2 018,96 грн, строком оплати до 17.08.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень. У серпні 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 48 830 кВт*год на суму 98 605,38 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за серпень 2023.

Окрім цього, у серпні 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 297,122 кВт*год на суму 1 638,82грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому 08.09.2023 Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 98 605,38грн. та послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в серпні 2023 на суму 1 638,82 грн, строком оплати до 15.09.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

У вересні 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 41 882 кВт*год на суму 84 574,78 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за вересень 2023.

Окрім цього, у вересні 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 166,3564 кВт*год на суму 1 054,34грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому відповідно до згрупованих відправлень Укрпошта, Позивачем було надіслано споживачу 16.10.2023 вказані рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2023 на суму 84 574,78 грн. та наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за вересень 2023 на суму 19 054,34грн. строком оплати до 23.10.2023.

У жовтні 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 74 921 кВт*год на суму 151 292,51 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за жовтень 2023.

Окрім цього, у жовтні 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 683,088 кВт*год на суму 4 075,49 грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому 09.11.2023 Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 151 292,51грн. та послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в жовтні 2023 на суму 4 075,49 грн, строком оплати до 16.11.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

У листопаді 2023 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 81 407 кВт*год на суму 164 389,96 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за листопад 2023.

Окрім цього, у листопаді 2023 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 645,4224 кВт*год на суму 4 196,63грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії. В подальшому 06.12.2023 Позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 164 389,96грн. та послуги з перетікань реактивної електричної енергії розподіленої в листопаді 2023 на суму 4 196,63 грн, строком оплати до 13.12.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

У січні 2024 Позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 84 595 кВт*год на суму 184 632,65 грн, що підтверджується відомістю про витрату електричної енергії, актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за січень 2024. Окрім цього, у січні 2024 Відповідачу було надано послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у обсязі 587,328 кВт*год на суму 4 075,27грн., що підтверджується розрахунком нарахувань по ПРЕЕ та актом приймання передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

В подальшому відповідно до згрупованих відправлень Укрпошта, Позивачем було надіслано споживачу 16.02.2024 вказані рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії за січень 2024 на суму 184 632,65 грн. та наданих послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за січень 2024 на суму 4 075,27грн. строком оплати до 23.02.2024.

Отже АТ Харківобленерго виконало свої зобов`язання по договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №0041.02 від 01.01.2019 та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №0041.02 від 29.09.2022 виконав належним чином та в повному обсязі, а саме:

- послуги з розподілу електричної енергії за період грудень 2022, з січня по грудень 2023, з січня по березень 2024 у обсязі 1 052 973 кВт*год на суму 1 844 526,43грн.;

- послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з жовтня по грудень 2022, з січня по грудень 2023, з січня по березень 2024 у обсязі 7 649 кВт*год на суму 43 447,71 грн.

Однак, в порушення умов договору, зокрема, Додатку №4, №10 Порядку розрахунків до договору сплата за вказані рахунки відповідачем проведена несвоєчасно, а тому внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано і заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 5 508,20 грн. та інфляційні витрати у сумі 10 589,81 грн.;

Обставини щодо стягнення вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення АТ Харківобленерго до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України)

Частиною третьою статті 509 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Частиною першою статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) стосуються сфери електроенергетики та регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, а також укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором електропостачання та підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 275, 276 Господарського кодексу України. До договору постачання енергетичними ресурсами застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Правовідносини щодо надання послуг регулюються Главою 63 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з вимогами ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, зі змісту ч.2 ст.901 ЦК України вбачається, що положення Глави 63 цього Кодексу поширюються на всю низку договорів, предметом яких є надання послуги, що споживається, в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, які передбачені цим Кодексом поза межами глави (перевезення, страхування, транспортне експедирування, зберігання, доручення, комісія, управління майном та ін.) так які не передбачені Кодексом, але містяться в інших нормативно-правових актах - Законі України Про аудиторську діяльність, Законі України Про зв`язок тощо. Окрім цього, положення зазначеної глави поширюються на інші види договорів, які не передбачені законодавством взагалі, але мають своїм предметом надання послуг.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу (ОСР), електропостачальниками та споживачами (разом - учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії", Кодекс систем розподілу (КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається між ОСР та споживачем, з урахуванням ст.633, 634, 641, 642 ЦК України, за формою (Типовою формою) договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ Харківобленерго: www.oblenergo.kharkov.ua.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п.4 Постанови 312, п.п.1.2.15, п.п.2.1.6 ПРРЕЕ).

Відповідно до абз. 3, п.5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Відповідно до п.1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, умови Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що заява - приєднання від 12.12.2018 за змістом не є заявою-приєднання, а є повідомленням з боку АТ "Харківобленерго" про припинення його діяльності постачальника, суд зазначає наступне.

По-перше, вказана заява - приєднання підписана з боку споживача командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та скріплено печаткою.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що АТ "Харківобленерго" повідомляє про приєднання споживача з 01.01.2019 до договору про постачання про надання послуг з рохподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №0041.02 від 25.07.2004. Договір вважаєтсья укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до догвоору. Своїм підписом споживач підтверджує згоду на атоматизовану обробку персональних даних (а.с.16).

Отже, вказана заява- приєднання є саме заявою-приєднання до договору, а не повідомленням з боку позивача про припинення його діяльності як постачальника.

Як було встановлено судом, позивачем на виконання умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №0041.02 від 01.01.2019 та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №0041.02 від 29.09.2022 надано у повному обсязі послуги споживачу, зокрема:

- послуги з розподілу електричної енергії за період грудень 2022, з січня по грудень 2023, з січня по березень 2024 у обсязі 1 052 973 кВт*год на суму 1 844 526,43грн.;

- послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з жовтня по грудень 2022, з січня по грудень 2023, з січня по березень 2024 у обсязі 7 649 кВт*год на суму 43 447,71 грн.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонам.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п.п.7-8 Додатка №4 Порядок розрахунків до Договору, рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є Додатком №1 до Додатку №10 до Договору, визначено, що рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку споживачем.

ПрАТ "Харківобленерго", як постачальник, виконало свої зобов`язання по договору у повному обсязі, проте відповідач умови договору щодо своєчасної сплати за спожиту електричну та реактивну енергію у встановлені договором строки не виконав.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані суду у відповідності до вимог ст.73, 74 ГПК України докази, які б свідчили про оплату відповідачем у строки, передбачені Договором та Додатком №10 до нього, виставлених позивачем рахунків на оплату за надані послуги з розподілу електричної енергії за період грудень 2022, з січня по грудень 2023, з січня по березень 2024, та із перетікання реактивної електричної енергії за період з жовтня по грудень 2022, з січня по грудень 2023, з січня по березень 2024, суд дійшов висновку, що оплати послуг з розподілу електричної енергії зроблені відповідачем несвоєчасно та з пропуском строку, встановленого договором.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також відстки річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Окрім того, судом взято до уваги правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №924/532/19, відповідно до якої розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

За порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №341/915/16-ц).

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку 3% річних у сумі 5 508,20 грн. та інфляційних втрат у сумі 10 589,81 грн. суд зазначає, що вказані нарахування є обґрунтованими, правомірними, розрахунок з огляду на прострочення сплати відповідачем основної заборгованості виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовна вимога про стягнення 3% річних у сумі 5 508,20 грн. та інфляційних втрат у сумі 10 589,81 грн. визнається судом обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо заперечення відповідача стосовно того, що позивач повторно звертається до суду з позовом з тим самим предметом спору, суд зазначає таке.

Відповідно до п.10.ч.1 ст 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Разом з цим, з розрахунку, наданого позивачем, вбачається наступне.

АТ "Харківобленерго" заявляє до стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України заборгованість з розподілу електричної енергії нарахування яких починається з травня 2023, а саме:

3% річних:

грудень 2022 - період нарахування з 01.05.2023 по 27.12.2023

інфляційні втрати:

грудень 2022 - період нарахування - травень 2023- січень 2024.

За надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії нарахування проведено наступним чином:

3% річних:

жовтень 2022 - період нарахування з 01.05.2023 по 27.12.2023;

листопад 2022 - період нарахування з 01.05.2023 по 27.12.2023;

грудень 2022 - період нарахування з 01.05.2023 по 27.12.2023.

інфляційні втрати:

жовтень 2022 - період нарахування - травень 2023 - січень 2024;

листопад 2022 - період нарахування - травень 2023 - січень 2024;

грудень 2022 - період нарахування - травень 2023 - січень 2024.

Разом з цим, відповідно до доданого позивачем до додаткових пояснень (вх.№24486 від 30.09.2024) розрахунку суми позову по споживачу Військова частина НОМЕР_1 (а.с.164), який подавався позивачем в межах розгляду справи №922/2781/23, вбачається наступне.

За надання послуг з розподілу електричної енергії нарахування проведено наступним чином:

3% річних:

грудень 2022 - період нарахування січень 2023 - квітень 2023

інфляційні втрати:

грудень 2022 період нарахування березень - квітень 2023

За надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії нарахування компенсаційних санкцій проведено наступним чином:

3% річних:

жовтень 2022 період нарахування - листопад 2022-квітень 2023;

листопад 2022 перод нарахування - грудень 2022 - квітень 2023;

грудень 2022 період нарахування - січень 2023 - квітень 2023;

інфляційні втрати:

жовтень 2022 період нарахування січень 2023 - квітень 2023;

листопад 2022 період нарахування лютий 2023 - квітень 2023;

грудень 2022 періол нарахування березень 2023-квітень 2023.

Отже, враховуючи різні періоди, за які нараховано 3% та інфляційні втрати справі №922/2781/23 та у справі №922/3040/24, суд дійшов висновку про безпідставне посилання відповідача на п.10.ч.1 ст.226 ГПК України щодо звернення позивача до суду з тим самим предметом позову.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, а саме на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, суд звернувшись до аналізу права сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин, зазначає таке.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 4 статті 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності.

Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (схожий висновок викладено в пункті 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

При цьому, суд зазначає, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Отже, визначення форс-мажору передбачає, що сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов`язково щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов`язання.

Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наразі строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжений до 11.08.2024.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торговопромислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Подібна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22.

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 926/2343/16, від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 25 листопада 2021 року у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що посилання відповідача на лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є належним та допустимим доказом настання для нього форс-мажорних обставин, оскільки наявність таких обставин для кожного суб`єкта господарювання повинна доводитись цим суб`єктом шляхом звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Посилання відповідача на відсутність у нього, як бюджетної установи, необхідного фінансування та бюджетних асигнувань суд вважає безпідставним та таким, що не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

З огляду на зміст статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (пункт 26).

ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 911/4249/16 відхилила твердження скаржника про відсутність його обов`язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги у період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2016 року через те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» не було передбачено кошти на ці видатки, оскільки в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду.

Відтак, з урахуванням вимог частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України та правових висновків, викладених в рішеннях Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, у даному випадку, не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Харківської області, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" - задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149; код ЄДРПОУ: 00131954) заборгованість у сумі 16 098,01 грн. (3% річних у сумі 5 508,20 грн., інфляційні втрати у сумі 10 589,81 грн.), та витрати зі сплати судового збору 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "31" жовтня 2024 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/3040/24