Постанова № 12271423, 17.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2010                                                                                           № 12/425

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Чепелюк В.М. – дов. № 51 від 23.09.2009р.

Кметь О.А. – дов. № 17 від 16.08.2010р.

від відповідача - Галченко О.О. – дов. № б/н від 01.06.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2010

у справі № 12/425 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Ай.Ті.Ес."

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 690382,08 грн.

Постанова приймається 17.08.2010р. у зв»язку з оголошенням в судовому засіданні 10.08.2010р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” про стягнення 690 382,08 грн.

05.03.2010р. від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 829 753,36 грн. (636 969,98 грн. –основний борг, 78 247,58 грн. –пеня, 17 222,51 грн. –3% річних, 97 313,29 грн. –збитки від інфляції).

          18.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” звернулось до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.” про визнання п. 2.2. Договору № 110708/1 від 11.07.2008 р. недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2010р. у справі № 12/425 первісний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.” основний борг у розмірі 636969,98 грн., пеню у розмірі 78247,58 грн., збитки від інфляції у розмірі 97313,29 грн., 3% річних у розмірі 17222,51 грн., державне мито у розмірі 8297,53 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 р. у справі № 12/425 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2010р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 20.07.2010р.

Встановлено, що в судове засідання 20.07.2010р. представник позивача не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 20.07.2010р. розгляд справи № 12/425 було відкладено на 10.08.2010р. у зв»язку неявкою представника позивача.

Через відділ документального забезпечення 06.08.2010р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” надійшли доповнення до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 10.08.2010р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.” надійшов відзив в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 10.08.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17.08.2010р.

Через відділ документального забезпечення 13.08.2010р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” надійшли доповнення до апеляційної скарги в яких просить суд рішення скасувати частково в частині стягнення 300969,65 грн. основного боргу, пені у розмірі 78247,58 грн., збитків від інфляції у розмірі 97313,29 грн., 3% річних у розмірі 17222,51 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.”в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Стосовно первісного позову:

11.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.” (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (далі - відповідач) було укладено Договір поставки і монтажу обладнання № 110708/1 (далі - договір)

Згідно п.1.1 договору, позивач зобов’язувався на підставі заявок відповідача поставляти стелажні системи та матеріали для монтажу, а також виконати роботи по монтажу обладнання, а, відповідно, відповідач прийняти і оплатити передбачене Додатками до договору обладнання в терміни та на умовах, які передбачені договором та Додатками до договору.

Згідно додатку № 1 від 11.07.2008р. до договору сума обладнання складає 1 906973,30 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 317828,88 грн., згідно курсу НБУ 7,61 грн./євро станом на 11.07.2008 р.

Згідно додатку № 3 від 11.07.2008р. до договору сума обладнання складає 104619,82 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 17436,64 грн., що еквівалентно сумі 13747,68 євро згідно курсу НБУ 7,61 грн./євро станом на 11.07.2008 р.

Загальна сума Договору, згідно Додатку № 1 та Додатку № 3 до договору складає 2011593.12 грн. в т.ч. ПДВ 335265,52 грн., що на момент укладання становило 264 335,5 Євро згідно курсу НБУ 7,61 грн./євро станом на 11.07.2008 р.

Пункт 2.2. договору передбачає, що загальна вартість і ціна за одиницю Обладнання змінюється у випадку, якщо на день проведення розрахунків за обладнання зміниться встановлений НБУ курс Євро по відношенню до курсу Євро, встановленого НБУ на день укладення цього Договору. В цьому випадку, загальна ціна і ціна за одиницю Обладнання зміниться прямо пропорційно зміні офіційного курсу Євро до гривні, встановленого НБУ на день проведення розрахунків за Обладнання в порівнянні з встановленим НБУ курсом Євро до гривні на день укладення цього Договору.

Згідно Розділу І. Додатку 1 відповідач зобов’язувався провести наступні розрахунки:

1. Перший етап –внести передплату у розмірі 20 % суми Договору протягом трьох банківських днів з моменту підписання Додатку.

2. Другий етап –25 % від вартості обладнання протягом трьох банківських днів з моменту повідомлення Покупця про готовність Обладнання на заводі виготовлювача.

3. Третій етап –25 % від вартості обладнання протягом трьох банківських днів з моменту повідомлення Покупця про отримання Обладнання на склад Постачальника.

4. Четвертий етап –30 % від вартості обладнання протягом 60 календарних днів з моменту повідомлення Покупця про отримання Обладнання на склад Постачальника.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив розрахунок за поставлений товар та виконані роботи у повному обсязі, борг на день подачі позову з урахуванням п. 2.2. Договору згідно додатку № 1 складав 612 627,00 грн.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги за рахунок заборгованості згідно додатку № 3 до Договору, а відповідач продовжував частково виконувати свої зобов’язання за договором, тому заборгованість, відповідача перед позивачем на момент розгляду справи у суді становить 636969,98 грн. або 53080,51Євро, при цьому позивач у розрахунках застосував курс Євро станом на 01.12.2009р. у розмірі 12,000072 за 1 Євро. Хоча курс Євро станом на день подачі заяви про збільшення позовних вимог (05.03.2010) становив 10,912805 грн. за 1 Євро.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Станом на день прийняття господарським судом рішення (26.05.2010) курс Євро становив 9,6873 грн. за 1 Євро, а тому колегія суддів вважає за необхідне застосувати саме цей курс Євро.

За розрахунком апеляційної інстанції суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 464206,82 грн. – основного боргу, оскільки місцевим судом не було враховано оплату відповідачем суму 50000 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 1057783 від 03.02.2010р. (1Є – 9,6873 х 53080,51=514206,82) 514206,82 – 50000=464206,82.

          Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім суми боргу, позивач просить стягнути пеню у розмірі 78 247,58 грн., як передбачено п. 8.1. Договору, суму збільшення боргу за рахунок інфляції у розмірі 97 313,29 грн. та 3% річних у розмірі 17 222,51 грн. згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України правовим наслідком за порушення зобов'язання є сплата неустойки (пені).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

На підставі п. 8.1. Договору відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,05 від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 78 247,58 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 78 247,58 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 17 222,51 грн. та збитків від інфляції у розмірі 97 313,29 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічного позову:

18.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” звернулось до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.” про визнання п. 2.2. Договору № 110708/1 від 11.07.2008 р. недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, ціна товару визначається відповідно до п. 2.1. Договору поставки і монтажу обладнання № 110708/1 від 11 липня 2008 року, де зазначено, що вартість обладнання формується в національній валюті України, включаючи ПДВ, вказується у відповідних Додатках та накладних, які з моменту їх підписання є невід’ємною частиною цього Договору.

Між позивачем та відповідачем було укладено Додаток № 1 та Додаток № 3 до Договору, якими передбачено перелік обладнання (Специфікація), його вартість у національній валюті, а також передбачено строки проведення розрахунків.

Таким чином, ціна Обладнання, як істотна умова договору зазначена у Додатках до Договору у національній валюті –гривнях, що відповідає ч. 2 ст. 189 ГК України. та дотримуючись вимог ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов’язання виражені і підлягають оплаті у національній валюті України.

Відповідно, позивач (відповідач за первісним позовом) проводив розрахунки із відповідачем (позивач по первісному позову) за поставлене обладнання виключно у національній валюті України.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 524 ЦК України ("Валюта зобов'язання") зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Ця стаття міститься в главі 47 "Поняття зобов'язання" ЦК України.

Отже, відповідність спірної угоди вимогам закону щодо визначення валюти зобов'язання є беззаперечною.

Твердження в зустрічній позовній заяві про порушення ст. 198 ГК України безпідставне.

Так, вказана стаття міститься в главі 22 "Виконання господарських зобов'язань" ГК України і її припис не суперечить ст. 533 глави 48 "Виконання зобов'язання" ЦК України.

Сторони не порушили вказані норми, обумовивши у договорі обов'язок розрахуватися в національній валюті України і виконавши грошове зобов'язання в національній валюті України.

Порядок же визначення ціни товару, обумовлений сторонами у спірній угоді, відповідає нормі ст. 524 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки як вбачається з матеріалів справи, при укладанні Договору сторони визначили, що предметом договору є обладнання, ціна якого формується та сплачується згідно п. 2.2. Договору та зазначена у Додатках до Договору у національній валюті, із зазначенням курсу євро згідно НБУ на момент підписання додатків, тобто сторони досягли згоди стосовно усіх істотних умов Договору в тому числі і ціни.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. у справі № 12/425 змінити, виклавши п.1 та п. 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

«1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 30437110, р/р 26003380691821 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 321013), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.”(01001, м. Київ, вул. Горького, 3-а, код ЄДРПОУ 33777738) основний борг у розмірі 464 206 (чотириста шістдесят чотири тисячі двісті шість) грн. 82 коп., пеню у розмірі 78 247 (сімдесят вісім тисяч двісті сорок сім) грн. 58 коп., збитки від інфляції у розмірі 97 313 (дев’яносто сім тисяч триста тринадцять) грн. 29 коп., 3 % річних у розмірі 17 222 (сімнадцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 51 коп., державне мито у розмірі 6 569 (шість тисяч п»ятсот шістдесят дев’ять) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 249 (двісті сорок дев»ять) грн. 41 коп.»

3. В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р. у справі № 12/425 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЙ.ТІ.ЕС.”(01001, м. Київ, вул. Горького, 3-а, код ЄДРПОУ 33777738) а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 30437110, р/р 26003380691821 в КОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 321013) 1 727 (одна тисяча сімсот двісті сім) грн. 63 коп. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

6. Матеріали справи № 12/425 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді