Рішення № 12271034, 10.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2010 р.Справа № 14/126-10-4082 За позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"; до відповідача Кінологічного центру Державної митної служби України;

про стягнення 1769,50грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Задоя В.І.;

Від відповідача: не з’явився;

          Суть спору: Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості згідно договору про встановлення земельного сервитуту №КД-12434 від 21.10.2008р. у сумі 1769,50грн. Відповідач в засідання суду не з’явився, відзив на позов не представив, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

21.10.2008р. Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" та Кінологічний центр Державної митної служби України уклали договір про встановлення земельного сервітуту № КД-12434 (далі договір)

Згідно п. 1.1. договору позивач надає відповідачу право обмеженого користування на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1 (далі - об'єкт сервітуту), а відповідач зобов'язується вносити оплату за сервітут.

Об'єкт сервітуту знаходиться у державній власності та закріплений за позивачем на праві користування на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою II—ОД № 004038, зареєстрованого у книзі записів за № 58 від 25.05.1999р.

Відповідно до ч.1 ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може встановлюватись відносно земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) чи іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Необхідність встановлення сервітуту обумовлена історичним розташуванням нерухомого майна користувача на території об'єкта сервітуту з метою здійснення діяльності, пов'язаної із виконанням функцій та завдань Державною митною службою України (п. 1.4 Договору).

Сервітут, що встановлюється за договором, є особистим та постійним (п.1.5. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.

Відповідно до п. 4.1 Договору встановлений за Договором сервітут є о платним. Річна плата за сервітут визначається виходячи із витрат по сплаті Одеським портом податку на землю та складає 808,26грн. за місяць без врахування ПДВ.

Відповідач зобов'язується проводити оплату за сервітут у розмірі, встановленому п.4.1 договору щоквартально в строк не пізніше 20-го числа кожного місяця, наступного за звітним кварталом. Плата за сервітут підлягає коригуванню у випадку зміни законодавства України, пов'язаного із нарахуванням і сплатою податку на землю (п. 4.2 Договору).

Плата за сервітут проводиться шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Одеського порту на підставі виставленого рахунку Позивача (п. 4.3 Договору).

За мотивованою вимогою однієї із сторін договору розмір плати за сервітут може бути переглянутий та змінений за погодженням сторін (п. 4.4. договору).

За користування відповідачем об'єктом сервітуту за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. сторонами було складено акт приймання-здачі робіт (надання послуг) № 252145, за яким здано та прийнято послуги за договором з 01.01.2010г. по 31.03.2010р., а також скоригована сума плати за користування об'єктом сервітуту у 2009 році (на підставі п. 4.4 договору). Заперечень відповідача з приводу перерахунку оплати за сервітут 2009 року та його розмір не надходило. Зазначений акт підписаний з обох сторін, що у свою чергу є підтвердженням того, що у відповідача відсутні будь-які зауваження та претензії з приводу виконання позивачем зобов'язань за договором. Крім того відповідач одночасно гарантує позивачеві оплату рахунку відповідно до сум, зазначених в акті.

На підставі зазначеного вище акту позивачем на адресу відповідача виставлений рахунок № 252145 від 09.04.2010р. на загальну суму 5 318,98 грн., у тому числі плата за сервітут за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. у розмірі 3549,47грн., доплата за користування об'єктом сервітуту за 2009р. на підставі акту приймання-здачі наданих за договором послуг № 252145 у розмірі 1769,50грн.

Відповідач частково сплатив борг у сумі 3549,48грн., що підтверджується банківською випискою бухгалтерії Одеського порту № БВ 00005910 за 05.08.2010р.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 1769,50грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства при цьому виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (ст.14 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано виконання своїх зобов’язань за договором.

Враховуючи викладене та те, що представлені матеріали справи засвідчують обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає задоволенню у сумі 1759,50грн.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кінологічного центру Державної митної служби України (29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/3, код ЄДРПОУ 2596897) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, вул. Митна площа, 1, р/р 26004124091 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125666) 1759/одна тисяча сімсот п’ятдесят дев’ять/грн. 50коп.- боргу, 102 /сто дві/грн. 00коп.-держмита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00коп. –витрати за ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя Горячук Н.О.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.11.2010р.