Рішення № 122709349, 31.10.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/21978/23

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неналежного розгляду письмового звернення від 01.05.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати розрахунок заборгованості з виплати пенсії у загальному розмірі та помісячно, яка утворилась на виконання судових рішень по перерахунку пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішеннями суду було зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 та з 01.04.2019. Вказані рішення суду були частково виконані, однак відповідачем не було виплачено заборгованість з виплати пенсії згідно вказаних рішень. У зв`язку з чим позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із запитом про надання розрахунку заборгованості помісячно за рішеннями суду. На вказане звернення позивач отримав відповідь, однак вона на думку позивача є неповною, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

26.09.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що на запит позивача було надано відповідь щодо виконання рішень суду про перерахунок пенсії позивача в межах наданої компетенції та фінансування. Однак виплата заборгованості по пенсії за вказаними рішеннями суду буде можлива лише після отримання відповідних коштів призначених на цю мету. Крім того, відповідачем зазначено, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, що підтверджується судовою практикою, а саме: Верховним Судом у постановах від 07.11.2018 у справі №818/159/18, від 07.11.2019 у справі №560/523/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначено, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, які в силу положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримую пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.4).

Рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №240/5380/21 та від 13.05.2022 у справі №240/2448/22, які набрали законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.01.2018 та з 01.04.2019 відповідно. Вказані судові рішення відповідачем виконано лише частково, заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 не погашена.

01.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою в якій просив відповідача:

- надати розрахунок заборгованості Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з виплати його пенсії у загальному розмірі та помісячно, починаючи з 01.01.2018 до 01.05.2023;

- надати у повному обсязі інформацію про строки та порядок погашення заборгованості Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області з виплати його пенсії (а.с.5).

На вказану заяву, позивачем отримано лист ГУ ПФУ в Житомирській області від 31.05.2021, однак позивач посилається, що відповідь на його звернення є неповною, оскільки у відповіді на його звернення вказано лише загальні суми заборгованості з виплати пенсії позивача у розрізі виконання рішень судів та за інші періоди ніж він просив у своїй заяві від 01.05.2023. Крім того, позивач зазначає, що йому не було надано помісячного розрахунку заборгованості з пенсії, що позбавляє його права перевірити дійсний розмір заборгованості по пенсії на виконання судових рішень (а.с.6).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо надання на його звернення неповної відповіді, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з наступного.

Приписами статті 40 Конституції України визначено, що держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон України "Про звернення громадян") під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Даною статтею також надано тлумачення зазначених термінів.

Зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон України "Про інформацію") інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Приписами статті 5 Закону України "Про інформацію" визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про інформацію" за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.

Відповідно частиною 6 статті 5 Закону України "Про звернення громадян" письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

01.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із запитом про надання інформації, в якому просив надати йому розрахунок заборгованості Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з виплати його пенсії у загальному розмірі та помісячно, починаючи з 01.01.2018 до 01.05.2023; надати у повному обсязі інформацію про строки та порядок погашення заборгованості Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області з виплати його пенсії.

31.05.2023 запит ОСОБА_1 розглянуто, та надано відповідь на його звернення, де вказано лише загальні суми заборгованості з виплати пенсії позивача на виконання рішень судів та за інші періоди ніж просив позивач у своєму запиті від 01.05.2023. Крім того, у відповіді на звернення позивача ГУ ПФУ в Житомирській області не було надано помісячного розрахунку заборгованості з пенсії позивача на виконання судових рішень.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідачем на адресу ОСОБА_1 направлено лист від 31.05.2023 (а.с.6), який не містить повну відповідь по суті запита (а.с.5), тому є доказом відмови у наданні запитуваної інформації.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №826/5053/17. В якій зазначено, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку зі сторони адресата, позаяк, окрім своєчасності надання відповіді, не менш істотним є її належне обґрунтування та надання чіткої, зрозумілої та вичерпної відповіді на усі, поставлені у зверненні питання (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення).

Нормами статті 19 Закону України 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" закріплено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав.

Матеріали справи не містять доказів надіслання на запит позивача запитуваної інформації у повному обсязі, що суд розцінює як відмову в наданні інформації на запит.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно наявних матеріалів справи суд робить висновок, що відповідач не виконав належним чином свій обов`язок, що полягав у наданні відповіді на запит позивача, тому задовольняє адміністративний позов.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв`язку з чим суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 139, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неналежного розгляду письмового звернення ОСОБА_1 від 01.05.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати ОСОБА_1 повну відповідь на усі поставлені запитання у його зверненні від 01.05.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

31.10.24