Рішення № 12270734, 11.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.10                                                                                           Справа№ 15/133

За позовною заявою: публічного акціонерного товариства "Фольксбанк", м.Львів

до відповідача: приватного підприємства "Компанія Політерм", м.Львів

про стягнення 49 107, 21 грн.

                                                                                Суддя Т.Костів

                                                            Секретар судового засідання О.Щигельська

Представники сторін:

Від позивача: Очич Т.М.

Від відповідача: Дзігуа Д.Д.

Суть спору: позов заявлено публічним акціонерним товариством "Фольксбанк", м.Львів до приватного підприємства "Компанія Політерм", м.Львів про стягнення 49 107, 21 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 22.07.10р. порушено провадження у справі і призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.08.10р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 14.09.10р., 28.09.10р. та 28.10.10р.

Сторонам роз"яснювались їх права, передбачені ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, ствердив, зокрема, що станом на 15.07.2010 р., заборгованість відповідача перед позивачем згідно укладеного кредитного договору №КР28253 від 05.11.2007р. становить 49 107,21 грн., в тому числі 33 877,80 грн. - заборгованість по кредиту, 4 148, 06 грн. - заборгованість но відсотках, 8 421, 35 гривень - пеня, нарахована згідно п.6 договору, 2 660,00 грн. - заборгованості по комісії, нарахованої відповідно до п.5.2.14 договору. Просить позов задоволити повністю.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, а в судовому засіданні представник позовні вимоги заперчив повністю з посиланням на лист ПАТ "Фольксбанк", адресований РЕР ДАІ у Львівській області, про зняття заборони відчуження з предмета застави по кредитному договору, яким, ніби-то, підтверджується погашення ПП "Компанія Політерм" заборгованості по кредиту. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін на оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

05 листопада 2007 року між ВАТ "Електрон Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ФОЛЬКСБАНК", надалі - позивач) та підприємством «Компанія Політерм»(надалі - відповідач) укладено кредитний договір №КР28253, згідно з умовами якого відповідачу були надані кошти в сумі 149 000,00грн. зі сплатою процентної ставки за кредитом 14.5 відсотків річних з кінцевим терміном повернення до 05.11.2010 року.

Відповідно до п.5.2.15 кредитного договору №КР23590 від 21.09.2007 року, позичальник зобов'язаний: повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штафиі санкції, незалежно від строку виконання зобов"язання впродовж п"яти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку у наступних випадках: утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами та невиконання позичальником графіка зменшення ліміту кредитної лінії..

Банком надсилались лист-вимога №23-1/9469 від 28.10.08р. та повідомлення-вимога №10-3/1510 від 30.01.09р. про погашення заборгованості, які залишені відповідачем без задоволення.

Відповідач надсилав позивачу повідомлення про неможливість виконання зобов"язань і просив перенести терміни їх виконання. Доказів прийняття такої пропозиції позивачем суду не подано.

Таким чином, станом на 15.07.2010 р., заборгованість відповідача перед позивачем становить 49 107,21 грн., в тому числі 33 877,80 грн. - заборгованість по кредиту, 4 148, 06 грн. - заборгованість но відсотках, 8 421, 35 гривень - пеня, нарахована згідно п.6 договору, 2 660,00 грн. - заборгованості по комісії, нарахованої відповідно до п.5.2.14 договору.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст.1048,1049,1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд не може взяти до уваги зауваження відповідача щодо відсутності заборгованості перед банком, оскільки, як вже зазначалось вище, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів повернення кредиту.

Згідно ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

          1.Позов задоволити повністю.

          2.Стягнути з приватного підприємства "Компанія Потітерм" (м.Львів, вул.Боберського,21/16, код ЄДРПОУ 20837958) на користь публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" (м.Львів, вул.Грабовського,11, код ЄДРПОУ 19358632) 49107,21грн. заборгованості, 491,07грн. мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                             Т.Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 15.11.2010 року.