Рішення № 12270606, 11.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.10                                                                                 Справа № 4/262

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання ”,

м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода ” в особі відокремленого підрозділу «Управління по експлуатації ЗФС», м. Луганськ

про стягнення 3216981 грн. 76 коп.

Суддя Батюк Г.М.

секретар судового засідання Макаренко В.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - Усов Р.Ю., довіреність № 511 від 09.09.2010;

від відповідача –Булана О.С., довіреність № 281 від 05.05.2010.

          Розпорядженням голови суду Зубової Л.В. від 10.11.2010, у зв’язку з виходом судді Батюк Г.М. з відпустки, справу № 4/262 передано на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 2873601 грн. 12 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 68144 грн. 62 коп., пені у сумі 74404 грн. 58 коп., донарахування пені у сумі 89892 грн.41 коп., інфляційні нарахування у сумі 96723 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 14215 грн. 34 коп.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 11.11..2010 № 21 позовні вимоги визнав частково у сумі заборгованості за спожиту активну електроенергію та за перетоки реактивної електричної енергії.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням від 11.11.2010 № 21 про зменшення розміру пені, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»(далі –позивачем) , як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Управління по експлуатації ЗФС»ТОВ «Луганськвода»(далі - відповідачем ), як Споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № А 2277 від 01.08.2008 (далі –Договір), за яким Постачальник зобов’язався постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику її вартість.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум та відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно першого числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію відповідачеві належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії виконано частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з червня по вересень 2010 року в сумі 2873 601 грн. 12 коп. на сплату якої позивачем було виставлено рахунки на вказану суму. Вручення зазначених рахунків відповідачу підтверджується матеріалами справи ( а. с 26, 29, 32, 35).

В порушення умов вищевказаного договору відповідач оплату за спожиту активну електроенергію не здійснив, тому заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з червня по вересень 2010 року складає у сумі 2873 601 грн. 12 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі первинними та платіжними документами.

Позивач зазначив, що за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з компенсації реактивної електроенергії за період з червня по вересень 2010 року в сумі 68 144 грн. 62 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі виставленими позивачем рахунками. ( а. с. 27,30,33,36 ).

Згідно п.4.4.1 договору, за порушення строку розрахунку за використану активну електроенергію та перетоки реактивної електроенергії позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, за період з 10.07.2010 по 15.10.2010, яка складає 74 404 грн. 58 коп. та позивачем направлений відповідачу рекомендованим листом рахунок № 2277/2/5 на сплату пені у сумі 74 404 грн. 58 коп. ( а. с. 39).

Крім того, в зв’язку з порушенням відповідачем термінів платежів за використану активну електроенергію та перетоки реактивної електроенергії, спожитої за період з лютого 2010 року по травень 2010 року включно, останньому на підставі п. 4.4.1 Договору за період з 01.06.2010 по 16.10.2010, донарахована пеня за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 89892 грн. 41 коп., на вказану суму направлений відповідачу рахунок № А2277/2/5, який направлений відповідачу рекомендованим листом 1(а.с.40) .

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що відповідно складає 3% річних в сумі 14 215 грн. 34 коп. за період з 10.07.2010 по 15.10.2010; інфляційні нарахування в сумі 96 723 грн. 69 коп. за період з 10.07.2010 по 15.10.2010. Рахунки на сплату 3% річних та інфляційних нарахувань направлені відповідачу (а.с.41,42).

Відповідач у відзиві на позовну заяву, розмір позовних вимог визнав частково.

У зв’язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 2873601 грн. 12 коп., заборгованість за перетоки

реактивної електричної енергії у сумі 68144 грн. 62 коп., пені у сумі 74404 грн. 58 коп., донарахування пені у сумі 89892 грн.41 коп., інфляційні нарахування у сумі 96723 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 14215 грн. 34 коп., відповідно до вимог ст.ст. 526,530,625 ЦК України.

Відповідачем подано клопотання про зменшення суми пені на 50%.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Правовідносини сторін встановлені договором про постачання електричної енергії № А 2277 від 01.08.2008, регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією ( далі - Правила).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу за спожиту активну електроенергію за період з червня по вересень 2010 року, яка складає 2873 601 грн. 12 коп. та за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 68144 грн. 62 коп. за період з червня по вересень 2010 року.

Сума основного боргу за спожиту активну електроенергію у період з червня по вересень 2010 року складає 2873601 грн. 12 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 68144 грн. 62 коп. за період з червня по вересень 2010 року, нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків від 29.10.2010, який підписаний сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств, та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення платежу у сумі

74 404 грн. 58 коп. за період з 10.07.2010 по 15.10.2010, донараховану пеню за прострочення платежу у сумі 89892 грн. 41 коп. за період з 01.06.2010 по 16.10.2010. При встановленні суми пені, яка підлягає до стягнення, суд дійшов висновку, що вірно нарахованою та обґрунтованою є пеня за прострочення платежу у сумі 74 404 грн. 58коп., донарахована пеня за прострочення платежу у сумі 89892 грн. 41 коп.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії.

Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, що надаються споживачам.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, на 50% - пеня за прострочення платежу до 37202 грн. 29 коп., донарахована пеня за прострочення платежу до 44946 грн. 20 коп.

У стягненні решти пені слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 14 215 грн. 34 коп. за період з 10.07.2010 по 15.10.2010; інфляційні нарахування в сумі 96 723 грн. 69 коп. за період з 10.07.2010 по 15.10.2010, відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 14 215 грн. 34 коп., інфляційні нарахування в сумі 96 723 грн. 69 коп., відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, підлягають задоволенню та стягнення з відповідача у повному обсязі.

За таких обставин позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню частково.

У судовому засіданні 11.11.2010 року була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525,526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 44,49, ст. 82, п. 3 ст. 83, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суддя

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», кв. Пролетаріату Донбасу,166, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 35554719:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, код ЄДРПОУ 31443937, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260343249060 у філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 2873 601 грн. 12 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, код ЄДРПРОУ 31443937, на поточний рахунок № 2600418745 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»», МФО 304007, заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 68144 грн. 62 коп., пеню за прострочення платежу в сумі 37202 грн. 29 коп., донараховану пеню за прострочення платежу в сумі 44946 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 14 215 грн. 34 коп.; інфляційні нарахування в сумі

96 723 грн. 69 коп., витрати по державному миту в сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили у десятиденний строк з моменту його прийняття.

Дата підписання рішення –16.11.2010 року

          Суддя                                                                       Г.М.Батюк