Рішення № 12270363, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/43809.11.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі гарант»

про cтягнення 13439,81 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача : не зявились;

від відповідача: Великородний А.О. (довіреність № 858-1/14 від 30.03.2010р.).

В судовому засіданні 09 листопада 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі гарант»(відповідач) про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 13439,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВВ/1579878.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечив належним чином.

Ухвалою від 28.10.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 09.11.2010р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2008 року між позивачем (далі по тексту - Страховик) та ОСОБА_2 (надалі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 05-214-08 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування або Договір).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Шевролет Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Шевролет Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 10 квітня 2008 року не перехресті вулиць Головка-Соломянська в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Шевролет Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

В результаті ДТП автомобіль «Шевролет Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 13949,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2730 від 20.06.2008р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 186 від 12.06.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

З положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України вбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Соломянського районного суду м. Києва від 16.04.2008р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 16.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1579878 (тип договору 3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_1 полісу № ВВ/1579878 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_1 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1 транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту від 17.04.2008р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Шевролет Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був заподіяний внаслідок ДТП, що відбулося 10.04.2008р., становить: 14 587,81 грн.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВВ/1579878 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн. та франшизу в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_1, транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 13439,81 грн. = 13949,81 грн. 510,00 грн. (розрахунок суми страхового відшкодування в порядку регресу вбачається зі змісту позовних матеріалів).

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 13.01.2009р. відповідачу була направлена регрес на вимога № 28 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 13949,81 грн. (копія листа в справі). Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що листом № 3684-21 від 15.03.2009р. відповідач повідомив позивача, що сума страхового відшкодування в порядку регресу буде сплачена відповідачем у передбачений п. 1 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»час. Позивач зазначив, а з позовних матеріалів вбачається, що відповідач, суму страхового відшкодування в порядку регресу на розрахунковий рахунок позивача не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі: 13439,81 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 370,40 грн. (134,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі гарант»(ідентифікаційний код: 16467237, адреса: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, Голосіївський район, Жилянська, будинок, 75) грошові кошти в розмірі 13 439,81 грн. (тринадцять тисяч чотириста тридцять девять гривень 81 копійку) та судові витрати в сумі 370,40 грн. (триста сімдесят гривень 40 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 15.11.2010р.