Рішення № 12270360, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/12315.11.10 За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»

до Національної телекомпанії Україна

про відшкодування збитків у вигляді не отриманого прибутку у сумі 1821 782,00 грн.

За зустрічним позовом Національної телекомпанії Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»

про стягнення 427800,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) не з»явились

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) Костогризова Г.С. –представник за довіреністю № 8-01-16/674 від 08.04.2010 р.; Любченко О.М. –представник за довіреністю № 8-01-16/665 від 07.04.2010 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії Україна (відповідача) про відшкодування збитків у вигляді не отриманого прибутку у сумі 1821 782,00 грн. у зв”язку з невиконанням відповідачем зобов”язань за Договором № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р. (суддя Демченко Т.С.) порушено провадження у справі № 54/123 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 17.09.2010 р. о 10:30 год.

27.09.2010 р. відповідач через відділ діловодства суду подав заяву про залучення третіх осіб на стороні відповідача № 8-16/239 від 16.09.2010 р., відповідно до якої просив залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа», а також просив витребувати у позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа»актів прийому –передачі послуг до договорів № 10 від 02.06.2009 р. та № 4-01/2010 від 04.01.2010 р., актів прийому –передачі матеріальних носіїв, банківські виписки про проведення розрахунків та реєстр обліку податкових зобов”язань та податкового кредиту.

27.09.2010 р. відповідач через відділ діловодства суду подав Відзив на позовну заяву № 8-16/240 від 16.09.2010 р., відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову повністю.

27.09.2010 р. Національна телекомпанія Україна через відділ діловодства суду подала зустрічний позов № 8-01-19/2105 від 15.09.2010 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»про стягнення з останнього 427800,00 грн. заборгованості на підставі Договору № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р.

За розпорядженням В.о. Голови Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 р. № 54/123 у зв’язку з перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 54/123 передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010 р. (суддя Гумега О.В.) справу № 54/123 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.10.2010 р. о 15:10 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010 р., на підставі ст.ст. 60, 86 ГПК України, зустрічну позовну заяву Національної телекомпанії Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»про стягнення 427800,00 грн. заборгованості відповідно до Договору № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р., прийнято до розгляду.

Розглянувши в судовому засіданні 25.10.2010 р. подану відповідачем за первісним позовом заяву про залучення третіх осіб на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа», суд відхилив останню з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Предметом первісного позову у даній справі є відшкодування збитків у вигляді не отриманого прибутку у сумі 1821 782,00 грн. у зв”язку з невиконанням НТКУ зобов”язань за Договором № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р., тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа»не є сторонами наведеного договору, крім того, рішення з господарського спору за первісним позовом жодним чином не може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

В судовому засіданні 25.10.2010 р. судом залучено до матеріалів справи Відзив на позовну заяву № 8-16/240 від 16.09.2010 р., поданий відповідачем за первісним позовом до суду 27.09.2010 р.

З урахуванням наведеного відзиву представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 25.10.2010 р. проти позову заперечував, зазначивши, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку, який позивач за первісним позовом мав отримати, виконуючи умови договірів № 10 від 02.06.2009 р. про надання послуг по розміщенню програм телеторгівлі, укладеного з ТОВ «Студіо модерна»та № 4-01/2010 від 04.01.2010 р. про надання послуг, укладеного з ТОВ «Телекомпанія Телемедіа»не підлягає задоволенню з наступних підстав:

- матеріалами справи підтверджується, що позивач за первісним позовом мав надавати послуги ТОВ «Телекомпанія Телемедіа»по 31.03.2010 р., а ТОВ «Студіо модерна»- по 28.02.2010 р., а отже, відносини позивача з наведеними товариствами не передбачали отримання прибутку позивачем після цих дат. Крім того, позивач за первісним позовом уклав Договір № 10 про надання послуг по розміщенню програм телеторгівлі з ТОВ «Студіо модерна»02.06.2009 р., т.т. раніше, ніж сторони даного спору уклали спірний договір 31.12.2009 р.;

- позивачем за первісним позовом в порушення п. 4.3 спірного договору не оплачені надані йому відповідачем за первісним позовом послуги за актом прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. на суму 380650,00 грн., що в свою чергу, відповідно до п. 3.2.2 спірного договору, надає відповідачу за первісним позовом право відмовити позивачу за первісним позовом у розміщенні програм телеторгівлі;

- з посиланням на пункт 6.1 спірного договору відповідач за первісним позовом зазначив, що рішення про повну або часткову зміну сітки мовлення Виконавця (відповідача за первісним позовом) сторони визначили у якості обставини непереборної сили (форс –мажору), внаслідок настання якої сторона договору звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов»язань в разі настання такої обставини непереборної сили (форс –мажору). Крім того, відповідно до п. 9.2 спірного договору, тривала дія форс –мажорних обставин (більш, як 30 днів) є підставою для дострокового припинення спірного договору. З огляду на наведене, відповідач за первісним позовом здійснив направлення позивачу за первісним позовом листа від 02.04.2010 р., в якому відповідно до п. 9.2 просив погодити припинення дії Договору № 1678-24 від 21/12/2009 про розміщення програм телеторгівлі у зв»язку з виробничою необхідністю та частковою зміною сітки мовлення. Посилаючись на приписи ч. 3 ст. 226 Господарського кодексу України, відповідач за первісним позовом зазначив, що своєчасно попередив позивача за первісним позовом про невиконання зобов»язання за спірним договором, з урахуванням чого позивач за первісним позовом міг запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробив цього, а тому позбавляється права на відшкодування збитків. Крім того, відповідач за первісним позовом вважає свої дії правомірними, а тому відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського кодексу України не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов»язаної сторони від подальшого виконання зобов»язання.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 25.10.2010 р. залучив до матеріалів справи копію наказу генерального директора НТКУ № 128 від 29.03.2010 р. «Про підготовку та проведення трансляції Кубка Світу з футболу FIFA 2010».

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 25.10.2010 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2010 р., в т.ч. акти прийому –передачі послуг податкові накладні до договорів № 10 від 02.06.2009 р. та № 4-01/2010 від 04.01.2010 р., які укладені позивачем з ТОВ «Студіо Модерна»та ТОВ «Компанія Телемедіа»відповідно, витяг № 13-5164 від 21.10.2010 р. з ЄДРПОУ стосовно відповідача станом на 21.10.2010 р. та довідку про поточний банківський рахунок останнього № 26000001025583 в Подільському відділенні ПАТ КБ «Хрещатик».

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні також подав відзив на зустрічний позов з додатками (лист НТКУ № 8-02-13/1212 від 08.06.2010 р.; листи ТОВ «Телевізійний клуб «Україна»№ 58 від 12.05.2010 р. та № 60 від 25.06.2010 р.), зі змісту яких вбачається, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не підписав акт прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р., у зв»язку з тим, що НТКУ розмістила програми телеторгівлі в ефірі із скороченням часу та виключенням важливої їх складової –інформації про можливість придбати товар. Враховуючи зазначене, ТОВ «Телевізійний клуб «Україна»звернулося до НТКУ з пропозицією внести зміни щодо вартості спірних послуг, гарантуючи їх оплату, проте відповіді на дану пропозицію ТОВ «Телевізійний клуб «Україна»станом на 25.10.2010 р. не отримало. В той же час, сам факт отримання спірних послуг у вказаний позивачем за зустрічним позовом період ТОВ «Телевізійний клуб «Україна»не оспорив.

В судовому засіданні 25.10.2010 р., відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 01.11.2010 р. о 14:50 год.

27.10.2010 р. та 28.10.2010 р. представники сторін через відділ діловодства суду подали клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання сторін задоволені.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 01.11.2010 р. подав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, згідно яких вважає, що відповідно до п.п. 3.2.2, 3.2.5, 4.3, 6.1, 9.2 мав правомірні підстави для припинення розміщення програм телеторгівлі позивача за первісним позовом, в т.ч. і з огляду на невиконання позивачем за первісним позовом його договірного зобов»язання по оплаті спірних послуг за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. за актом прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. на суму 380650,00 грн. та за період з 01.04.2010 р. по 03.04.2010 р. за актом прийому – передачі послуг від 05.05.2010 р. на суму 47150,00 грн. Також, відповідач за первісним позовом зазначив, що розміщував в ефірі телевізійного каналу «Перший Національний»програми телеторгівлі саме з таким хронометражем, назвою та в кількості, в якій дані програми передавались йому позивачем за первісним позовом. Відповідач за первісним позовом також звертає увагу суду, що відповідно до п. 4.1 спірного договору строк надання послуг узгоджується сторонами у відповідних додатках до договору, які є невід»ємними частинами цього договору, при цьому згідно додаткової угоди № 3 від 29.01.2010 р. до спірного договору сторони погодили, що термін надання послуг становить з 02.02.2010 р. по 31.05.2010 р. Таким чином, на думку відповідача за первісним позовом, правовідносини сторін в частині терміну надання послуг за спірним договором були врегульовані лише до 31.05.2010 р.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 01.11.2010 р. подав заперечення на «відзив на позовну заяву», відповідно до яких не погоджується з доводами відповідача за первісним позовом стосовно того, що викладені останнім у листі від 02.04.2010 р. (який позивач за первісним позовом отримав 12.04.2010 р.) обставини є саме обставинами непереборної сили (форс –мажор), фактично про настання саме обставин непереборної сили (форс –мажору) позивач за первісним позовом дізнався тільки з відзиву на позовну заяву. Крім того, позивач за первісним позовом не погоджується і з доводами відповідача за первісним позовом про правомірність дій останнього при відмові від подальшого виконання зобов»язань за спірним договором з огляду на неоплату послуг позивачем за первісним позовом у передбачені цим договором терміни. Фактично оплату послуг у сумі 380650,00 грн. за актом прийому –передачі від 12.04.2010 р. необхідно було здійснити до 30.04.2010 р., тоді як відповідач за первісним позовом (виконавець послуг за спірним договором) припинив розміщення програм телеторгівлі вже 04.04.2010 р., що свідчить про відсутність підстав у відповідача за первісним позовом вказувати на факт неоплати позивачем за первісним позовом спірних послуг у якості додаткового обґрунтування правомірності його дій щодо припинення надання спірних послуг.

В судовому засіданні 01.11.2010 р., відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 15.11.2010 р. о 09:30 год.

Представник позивача (відповідач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 15.11.2010 р. позовні вимоги підтримав повністю, проти зустрічного позову заперечував повністю.

Представник відповідача (позивач за зустрічним позовом) проти вимог первісного позову заперечував повністю, вимоги зустрічного позову підтримав повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.11.2010 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»(позивач за первісним позовом), визначеним як Замовник, та Національною телекомпанією України (відповідач за первісним позовом), визначеним як Виконавець, було укладено Договір № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник замовляє, а Виконавець надає Замовнику послуги по Розміщенню Програм торгівлі, що надані Замовником в ефірі Телеканалу (надалі –Послуги).

У пункті 1.2 Договору Сторони визначили, що кількість, черговість та строки Розміщення Програм Телеторгівлі узгоджуються Сторонами у відповідному Додатку до цього Договору, який є невід»ємною його частиною.

При цьому, згідно Договору, визначено наступні терміни: Телеканалу - «Перший Національний», Програма Телеторгівлі - аудіовізуальні матеріали інформаційно - рекламного характеру про товари (послуги), Розміщення Програм Телеторгівлі - публічне сповіщення Програм Телеторгівлі шляхом телевізійної трансляції.

Згідно п.п. 1.2, 2.1.2 Замовник зобов'язується сплачувати вартість Послуг згідно умов цього Договору.

У відповідності до умов Договору на Замовника були покладені наступні обов»язки:

- підписувати та скріпляти печаткою Акти, отримані від Виконавця та повертати Виконавцю один підписаний примірник Акту протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання відповідних актів від Виконавця (п. 2.1.3 Договору);

- у випадку відмови у підписанні Актів (Акту), Замовник в строк зазначений в п.п. 2.1.5. направляє Виконавцю рекомендованим листом та факсом письмові обґрунтовані пояснення про причини такої відмови (п. 2.1.4 Договору);

- у разі невиконання Замовником п. 2.1.4 цього Договору та ненадходження від Замовника письмових пояснень у строк згідно п. 2.1.6 цього Договору Послуги вважатимуться прийнятими Замовником та Замовник зобов'язується підписати отриманні Акти (п. 2.1.5 Договору). У відповідності до умов Договору на Виконавця були покладені наступні обов»язки:

- надати Послуги в обсязі не менше 60 (шістдесят) хвилин на добу, згідно умов цього Договору та Додатків до нього (п. 2.1 Договору);

- готувати Акти протягом 7 (семи) робочих днів після Розміщення Програм Телеторгівлі за погоджений між Сторонами період надання Послуг та надавати їх Замовнику на підпис (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.2.2 Договору передбачено право Виконавця відмовити у Розміщенні Програм Телеторгівлі у випадку, якщо Замовник не оплатив вартість Послуг в терміни, що зазначені у розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість, черговість і строки Розміщення Програм Телеторгівлі узгоджується Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Оплата Послуг, як передбачено п. 4.2 Договору, здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Виконавця на підставі Акту прийому-передачі послуг.

Згідно п. 4.3 Договору Замовник здійснює розрахунок упродовж 3-х (трьох ) банківських днів з моменту підписання відповідного Акту, але в будь-якому випадку не пізніше наступного місяця, який слідує за тим, в якому були фактично надані Послуги.

Відповідно до п. 5.1 Договору Замовник гарантує, що він має всі права і повноваження, які необхідні для укладення цього Договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору Замовник гарантує, що він має всі необхідні документі (погодження, дозволи, висновки, сертифікати, ліцензії тощо) для Розміщення Програм Телеторгівлі на Телеканалі.

Умовами пункту 6.1 Договору передбачено, що жодна із Сторін не нестиме відповідальності за цим Договором у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажор), як-то: стихійні лиха, землетрус, пожежа, громадські заворушення, страйк, вибух, військові дії, дії або законні вимоги органів державної влади, рішення про повну або часткову зміну сітки мовлення Виконавця, які стануться після підписання цього Договору та які зашкодять здатності Сторін виконувати зобов'язання за цим Договором.

З урахуванням п. 6.2 Договору про настання/закінчення обставин форс-мажору Сторона, яка зазнала його дії, повідомляє (надає письмове підтвердження відповідного державного органу) іншу Сторону не пізніше З-х днів з дати настання/закінчення такої дії.

Відповідно до п. 6.3 Договору Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. У разі, коли дія форс-мажорних обставин триває більш, як 30 (тридцять) днів і не дає можливості Сторонам виконувати зобов'язання за цим Договором, кожна із Сторін має право на припинення дії цього Договору за умови, що вона повідомить про це іншу Сторону письмово. При цьому Сторони розраховуються одна з одною по факту виконаних зобов'язань за цим Договором на дату його розірвання, на підставі Акту звірки виконаних взаємних зобов'язань, не пізніше як через 10 (десять) днів.

Строк дії Договору визначений у п. 9.1 цього Договору, а саме: з дати його підписання Сторонами та по 31.12.2010 р.

Натомність, відповідно до п. 9.2 Договору він може бути припинений достроково з огляду на наступне:

- настання події, передбаченої п. 6.3 цього Договору;

- систематичне невиконання положень, передбачених п.2.1.2 , 5.1 , 5.5. цього Договору;

- письмова згода Сторін.

Одностороннє розірвання Договору його умовами (п. 9.3) не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, в т.ч. визнання права, припинення правовідношення тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з вимогою про відшкодування збитків у вигляді не отриманого ним прибутку у сумі 1821 782,00 грн. у зв”язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом зобов”язань за Договором № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач за первісним позовом зазначає, що строк дії Договору № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р., укладеного сторонами по справі, був визначений до 31.12.2010 р., а тому, 04.01.2010 р. ним був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа»договір № 4-01/2010 про надання послуг, а 02.06.2009 р. –з Товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»договір № 10 про надання послуг по розміщенню програм телеторгівлі.

Проте, 05.04.2010 року відповідач за первісним позовом без будь-якого попередження припинив Розміщення Програм Телеторгівлі в ефірі Телеканалу, а рівно, на думку позивача за первісним позовом, безпідставно не виконав зобов'язання за Договором.

Позивач за первісним позовом, посилаючись на п. 9.3 Договору, яким виключається розірвання Договору в одностороннєму порядку, а також посилаючись на п. 9.2 Договору, який містить вичерпний перелік умов, за яких спірний договір може бути припинено достроково, вважає, що жодна з умов для дострокового припинення Договору не мала місця станом на момент фактичної односторонньої відмови відповідача за первісним позовом від зобов»язання за Договором.

Позивач за первісним позовом стверджує, що тільки 12.04.2010 року отримав від відповідача за первісним позовом лист від 02.04.2010 р., в якому останній повідомляв, що у зв»язку з виробничою необхідністю та частковою зміною сітки мовлення, Національна телекомпанія України відповідно до п. 9.2 Договору № 1678-24 від 21/12/2009 про розміщення програм телеторгівлі просить погодити припинення дії Договору № 1678-24 від 21/12/2009 року, при цьому до наведеного листа була додана Угода про припинення дії Договору № 1678-24 від 21/12/2009 року, зокрема, з 05.04.2010 р. (надалі –лист від 02.04.2010 р.).

Таким чином, на думку позивача за первісним позовом, відмова відповідача за первісним позовом від спірного зобов»язання сталася не внаслідок непереборної сили, а у зв»язку з виробничою необхідністю та частковою зміною сітки мовлення.

У відповідь на лист від 02.04.2010 р., позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом лист № 28 від 14.04.2010 р. (отриманий останнім 21.04.2010 р. за вх. № 1028/3), згідно якого повідомив про неможливість погодитись на дострокове припинення дії Договору № 1678-24 від 31/12/2009 року у зв»язку з укладенням позивачем за первісним позовом з ТОВ «Компанія Телемедіа»та ТОВ «Студіо Модерна»договорів, відповідно до яких позивач за первісним позовом взяв на себе зобов»язання з розміщення товарів зазначених товариств в ефірі НТКУ строком до 31.12.2010 р., а також, з огляду на відсутність передбачених пунктом 9.2 Договору підстав для дострокового припинення дії спірного договору. До вирішення спору в судовому порядку позивач за первісним позовом просив надати послуги з розміщення програм телеторгівлі за період з 05.04.2010 р. в узгоджений сторонами час.

Станом на час подання первісного позову до суду, відповідач за первісним позовом надання послуг не відновив, а тому позивач за первісним позовом, на його думку, поніс збитки у вигляді не отриманого ним прибутку у сумі 1821 782,00 грн. (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу), обґрунтований розрахунок яких доданий до первісного позову.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) також визначено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором абр законом, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов»язання передбачені приписами ст. 611 ЦК України, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України визначено право особи на відшкодування збитків.

Збитками, у відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України, є:

втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Крім того, нормами ГК України також передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько – правову відповідальність лише за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Частиною 1 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 3 ст. 226 ГК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Частиною 4 ст. 226 ГК України визначено, що не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

З наведених правових норм вбачається, що для того, щоб мати право на стягнення завданих збитків, потерпіла особа повинна довести їх наявність та розмір. Крім того, для визначення розміру неодержаних доходів (упущеної вигоди) кредитор повинен також довести, що він вжив всіх необхідних заходів для того, щоб не допустити їх настання.

Отже, предметом спору за первісним позовом є вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом збитків (не одержаних доходів), завданих позивачу за первісним позовом внаслідок порушення відповідачем господарського зобов»язання, передбаченого умовами Договору № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р.

За таких обставин вбачається, що доведенню у даній справі підлягають факти невиконання або неналежного виконання відповідачем за первісним позовом господарського зобов»язання, передбаченого умовами спірного договору, зокрема, факт наявності або відсутності підстав для дострокового припинення з боку відповідача за первісним позовом даного договору, а рівно факт наявності у позивача за первісним позовом збитків (не отриманих доходів) та їх розміру внаслідок такого припинення дії спірного договору.

Зібрані у справі докази, свідчать, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав та обов»язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Зокрема визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).

Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов»язання (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов‘язання.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено протиправність дії чи бездіяльності відповідача за первісним позовом у порушенні договірного зобов‘язання з огляду на наступне:

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач за первісним позовом отримав від відповідача за первісним позовом лист від 02.04.2010 р., в якому останній повідомляв, що у зв»язку з виробничою необхідністю та частковою зміною сітки мовлення, Національна телекомпанія України відповідно до п. 9.2 Договору № 1678-24 від 21/12/2009 про розміщення програм телеторгівлі просить погодити припинення дії Договору № 1678-24 від 21/12/2009 року, при цьому до наведеного листа була додана Угода про припинення дії Договору № 1678-24 від 21/12/2009 року, зокрема, з 05.04.2010 р. (лист від 02.04.2010 р.).

Суд враховує, що відповідно до пункту 6.1 Договору жодна із Сторін не нестиме відповідальності за цим Договором у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажор), як-то: стихійні лиха, землетрус, пожежа, громадські заворушення, страйк, вибух, військові дії, дії або законні вимоги органів державної влади, рішення про повну або часткову зміну сітки мовлення Виконавця, які стануться після підписання цього Договору та які зашкодять здатності Сторін виконувати зобов'язання за цим Договором.

Таким чином, умовами Договору Сторони чітко визначили перелік обставин непереборної сили (форс-мажор), до складу яких, зокрема, входить рішення про повну або часткову зміну сітки мовлення Виконавця.

Наявна в матеріалах справи копія наказу генерального директора НТКУ № 128 від 29.03.2010 р. «Про підготовку та проведення трансляції Кубка Світу з футболу FIFA 2010»приймається судом у якості «рішення про повну або часткову зміну сітки мовлення Виконавця», на підставі якого відповідач за зустрічним позовом і направив відповідачу вищенаведений лист від 02.04.2010 р.

Суд погоджується з позицією ВГСУ, викладеною в оглядовому листі від 09.09.2001 р. № 01-2.2/279, відповідно до якої категорії непереборної сили та форс –мажору мають зовнішній характер впливу на причинно –наслідковий зв»язок ланок діяльності учасників конкретних правовідносин, проте не є тотожніми.

Так, категорія непереборної сили втілює в собі лише стихійні природні явища, тоді як категорія форс –мажору охоплює лише виняткові події громадського життя, які сторони самі на диспозитивних підставах визначають в договорі як право на звільнення від подальшого виконання зобов»язань по угоді, якщо такі події будуть мати місце в період дії договору.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача за первісним позовом стосовно того, що рішення про повну або часткову зміну сітки мовлення Виконавця безпосередньо визначено умовами п. 9.2 Договору у якості форс – мажорної обставини, а рівно є підставою для звільнення відповідача за первісним позовом від відповідальності у разі припинення останнім своїх зобов»язань за спірним договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. У разі, коли дія форс-мажорних обставин триває більш, як 30 (тридцять) днів і не дає можливості Сторонам виконувати зобов'язання за цим Договором, кожна із Сторін має право на припинення дії цього Договору за умови, що вона повідомить про це іншу Сторону письмово.

Як свідчать умови п. 9.2 Договору, Сторони передбачили можливість дострокового припинення Договору з огляду на настання події, передбаченої п. 6.3 цього Договору.

Враховуючи наведені умови Договору, суд прийшов до висновку, що наявний в матеріалах справи лист від 02.04.2010 р. з повідомленням позивача за первісним позовом про настання обставини, передбаченої п. 6.3 Договору, є правомірною підставою для дострокового припинення відповідачем за первісним позовом дії Договору, оскільки така обставина визначена Сторонами безпосередньо в Договорі.

Частиною 4 ст. 226 ГК України визначено, що не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача за первісним позовом про несвоєчасний характер повідомлення його відповідачем у листі від 02.04.2010 р. за первісним позовом про припинення дії Договору з 05.04.2010 р., адже належних доказів на підтвердження отримання позивачем за первісним позовом листа від 02.04.2010 р. тільки 12.04.2010 р. позивач за первісним позовом суду не надав. Крім того, з огляду на припинення відповідачем за первісним позовом розміщення Програм телеторгівлі в ефірі Першого Національного вже 05.04.2010 р., позивач за первісним позовом не надав суду належних доказів, які б свідчили про направлення ним у цей час (з 05.04.2010 р. по 12.04.2010 р.) відповідачу за первісним позовом відповідних претензій (заперечень), пропозицій про проведення переговорів, а також доказів, які б свідчили про звернення позивача за первісним позовом у відповідності до п. 7.1, 7.2 Договору до господарського суду для вирішення спору по суті.

За наведених обставин, позивачем за первісним позовом не доведено суду факт несвоєчасного повідомлення НТКУ про настання форс –мажорних обставин та з порушенням умов п. 6.2 Договору.

Суд також звертає увагу на відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження здійснення позивачем за первісним позовом дій з метою запобігання виникнення у нього збитків.

Згідно ч. 3 ст. 226 ГК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Натомність, суд не погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом, що додатковою обставиною для припинення надання ним спірних послуг за Договором слід вважати порушення позивачем за первісним позовом пункту 4.3 спірного договору стосовно оплати наданих йому відповідачем за первісним позовом послуг за актом прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. на суму 380650,00 грн.

Дійсно, відповідно до п. 3.2.2 Договору Виконавець має право відмовити у Розміщенні Програм Телеторгівлі у випадку, якщо Замовник не оплатив вартість Послуг в терміни, що зазначені у розділі 4 цього Договору. Отже, фактично наявність неоплати спірних послуг умовами Договору визначена у якості підстави для припинення їх надання.

Проте, як свідчать матеріали справи, станом на час направлення відповідачем позивачу за первісним позовом листа від 02.04.2010 р. про дострокове припинення дії Договору, строк здійснення відповідачем за первісним позовом розрахунків за актами прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. та від 05.05.2010 р. був таким, що не настав.

Крім того, суд враховує, що Сторони спірного Договору визначили строк його дії (п. 9.1 Договору) та термін надання Послуг (п. 3 додаткової угоди № 3 від 29.01.2010 р. до Договору № 1678-24 від 31.12.2009 року).

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно –правовими актами.

Фактично строк дії Договору був визначений Сторонами у п. 9.1 та становить період з дати підписання Сторонами Договору по 31.12.2010 р.

Згідно п. 4.1 Договору передбачено, що кількість, черговість і строки Розміщення Програм Телеторгівлі узгоджуються Сторонами у відповідних Додатках до Договору, які є його невід'ємними частинами.

З огляду на наведений пункт Договору, 29.01.2010 р. Сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору № 1678-24 від 31.12.2009 року, відповідно до п. 3 якої встановили термін надання Послуг з 02.02.2010 р. по 31.05.2010 р.

З урахуванням зазначеного, слушним є зауваження відповідача за первісним позовом стосовно того, що фактично правовідносини Сторін в частині терміну надання послуг за спірним договором були врегульовані лише до 31.05.2010 р.

А тому суд вважає, що факт укладення позивачем за первісним позовом 04.01.2010 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» договору № 4-01/2010 про надання послуг, а 02.06.2009 р. –з Товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»договору № 10 про надання послуг по розміщенню програм телеторгівлі, а рівно договорів, виконання обов»язків за якими Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»безпосередньо залежало від умов спірного Договору № 1678-24 від 31.12.2009 року та без відповідних на то застережень, суд вважає здійсненням господарської діяльності позивачем за первісним позовом на власний ризик та розсуд.

Крім того, позивач за первісним позовом уклав Договір № 10 про надання послуг по розміщенню програм телеторгівлі з ТОВ «Студіо модерна»02.06.2009 р., т.т. раніше, ніж сторони даного спору уклали спірний договір 31.12.2009 р.

Отже, системний аналіз матеріалів справи свідчить, що позивачем за первісним позовом не доведено суду протиправність дій або бездіяльності відповідача за первісним позовом, а відповідач за первісним позовом довів суду відсутність його вини при достроковому припиненні ним зобов»язань за спірним договором.

Оскільки відповідальність за порушення господарського зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає лише за наявності сукупності умов (складових частин правопорушення у сфері господарювання), а саме: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника, то вищевстановлені судом обставини справи свідчать про відсутність підстав для господарсько –правової відповідальності відповідача за первісним позовом у вигляді відшкодування збитків.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»про відшкодування збитків у вигляді не отриманого прибутку у сумі 1821 782,00 грн. у зв”язку з невиконанням НТКУ зобов”язань за Договором № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р. є необґрунтованими, а тому в задоволенні первісного позову належить відмовити повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

На підставі ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита в розмірі 18036,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. при відмові в первісному позові покладаються на позивача за первісним позовом..

Позивач за зустрічним позовом звернувся з вимогою про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 427800,00 грн. заборгованості на підставі Договору № 1678-24 про розміщення програм телеторгівлі від 31.12.2009 р.

На твердження позивача за зустрічним позовом, ним на виконання умов Договору в період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. були надані відповідачу за зустрічним позовом Послуги на суму 380650,00 грн., що підтверджується ефірною довідкою про розміщення рекламних відеоматеріалів на Першому Національному за вказаний період та актом прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. до Договору № 1678-24 від 31.12.2009 р. Крім того, в період з 01.04.2010 р. по 03.04.2010 р. відповідачу за зустрічним позовом були надані Послуги на суму 47150,00 грн., що підтверджується ефірною довідкою про розміщення рекламних відеоматеріалів на Першому Національному за вказаний період та актом прийому –передачі послуг від 05.05.2010 р. до Договору № 1678-24 від 31.12.2009 р.

Отже, загальна заборгованість відповідача за зустрічним позовом за наведеними актами прийому –передачі послуг становить 427800,00 грн., оскільки в порушення п.п. 2.1.2, 4.1, 4.2, 4.3 Договору відповідач позивачу (за зустрічним позовом) не оплатив. При цьому, факт направлення відповідачу за зустрічним позовом вищенаведених ефірних довідок та актів прийому –передачі послуг з відповідними рахунками –фактурами, позивач за зустрічним позов підтверджує копіями фіскальних чеків № 5097 від 29.04.2010 р., № 5493 від 07.05.2010 р., копіями реєстрів на відправку цінних листів та описів вкладення у цінний лист.

Судом встановлено, що між Сторонами по справі укладений Договір № 1678-24 від 31.12.2009 року, предметом якого визначено розміщення програм телеторгівлі в ефірі телеканалу «Перший Національний».

Відповідно до п. 2.1.2. Договору Замовник зобов»язався здійснювати оплату Послуг відповідно до умов розділу 4 Договору.

Згідно п. 4.1. Договору кількість, черговість і строки Розміщення Програм Телеторгівлі узгоджується Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору Сторони узгодили, що оплата послуг здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Виконавця на підставі Акта приймання-передачі послуг, а відповідно п. 4.3. Договору визначено, що Замовник здійснює розрахунок упродовж 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання відповідного акта, але в будь-якому випадку не пізніше наступного місяця, який слідує за тим, в якому були фактично надані послуги.

29.01.2010 р. сторони по справі підписали Додаткову угоду № 3 до Договору № 1678-24 від 31.12.2009 р., відповідно до п. 1 якої визначили, що вартість 1 (однієї) хвилини послуг є договірною та становить 230,00 грн.

Крім того, у п. 2 вищенаведеної Додаткової угоди № 3 узгоджено, що фактичний обсяг надання Послуг визначаться на підставі ефірних довідок та оформляється відповідним актом приймання-передачі Послуг.

Згідно п. 4.2 Договору, Додаткова угода № 3 є невід»ємною частиною спірного Договору.

Враховуючи наведені умови Договору, суд погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом стосовно того, що відповідач за зустрічним позовом повинен був здійснити розрахунок за отримані у період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. та у період з 01.04.2010 р. по 03.04.2010 р. послуги упродовж 3-х банківських днів з моменту підписання відповідного акту прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. та від 05.05.2010 р., але в будь –якому випадку не пізніше наступного місяця, який слідує за тим, в якому фактично були надані послуги.

Отже, у випадку оплати послуг, наданих в період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. згідно акту прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. на суму 380650,00 грн., відповідач за зустрічним позовом зобов»язаний був здійснити оплату не пізніше 30.04.2010 р., а у випадку оплати послуг, наданих в період з 01.04.2010 р. по 03.04.2010 р. згідно акту прийому –передачі послуг від 05.05.2010 р. на суму 47150,00 грн., відповідач за зустрічним позовом зобов»язаний був здійснити оплату не пізніше 31.05.2010 р.

Станом на час розгляду зустрічного позову по суті, строк оплати за отримані відповідачем за зустрічним позовом на підставі Договору № 1678-24 від 31.12.2009 року послуги є таким, що настав.

При цьому суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи вищенаведені акти прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. та від 05.05.2010 р. не містять підпису уповноваженого представника відповідача за зустрічним позовом.

З цього приводу суд зазначає наступне:

Зі змісту п. 2.1.3 Договору вбачається обов»язок Замовника (відповідача за зустрічним позовом) підписувати та скріпляти печаткою Акти, отримані від Виконавця (позивача за зустрічним позовом) та повертати Виконавцю один підписаний примірник Акту протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання відповідних актів від Виконавця

У випадку відмови у підписанні Актів (Акту), Замовник в строк зазначений в п. 2.1.5. направляє Виконавцю рекомендованим листом та факсом письмові обґрунтовані пояснення про причини такої відмови (п. 2.1.4 Договору).

У разі невиконання Замовником п. 2.1.4 цього Договору та ненадходження від Замовника письмових пояснень у строк згідно п. 2.1.6 цього Договору Послуги вважатимуться прийнятими Замовником та Замовник зобов'язується підписати отриманні Акти (п. 2.1.5 Договору). Зі змісту залучених до матеріалів справи копій листів НТКУ № 8-02-13/1212 від 08.06.2010 р. та ТОВ «Телевізійний клуб «Україна»№ 58 від 12.05.2010 р., № 60 від 25.06.2010 р.) вбачається, що відповідач за зустрічним позовом не підписав акт прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. у зв»язку з тим, що НТКУ розмістила програми телеторгівлі в ефірі із скороченням часу та виключенням важливої їх складової –інформації про можливість придбати товар. Враховуючи зазначене, ТОВ «Телевізійний клуб «Україна»звернулося до НТКУ з пропозицією внести зміни щодо вартості спірних послуг, гарантуючи їх оплату, проте відповіді на дану пропозицію ТОВ «Телевізійний клуб «Україна» станом на 25.10.2010 р. не отримало.

В той же час, як свідчать матеріали справи, сам факт отримання спірних послуг у період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. та з 01.04.2010 р. по 03.04.2010 р. відповідач за зустрічним позовом не оспорив, а рівно не надав суду обґрунтованого контррозрахунку із зазначенням відповідних доказів стосовно загальної суми заборгованості за спірним Договором у вказаний період.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 3 фактичний обсяг надання Послуг визначаться на підставі ефірних довідок та оформляється відповідним актом приймання-передачі Послуг.

А тому суд приймає у якості належних доказів по справі наявні в матеріалах справи ефірні довідки за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. та за період з 01.04.2010 р. по 03.04.2010 р. із зазначенням фактичного хронометражу трансляції програм телеторгівлі відповідача за зустрічним позовом у якості належних доказів по справі, а рівно приймає до уваги у якості належних доказів по справі і складені на їх підставі акти прийому –передачі послуг від 12.04.2010 р. та від 05.05.2010 р., за якими підтверджується надання позивачем відповідачу за зустрічним позовом послуг за Договором у загальній сумі 427800,00 грн. (380650,00 грн. + 47150,00 грн. = 427800,00 грн.).

З урахуванням вищевикладеного, доводи відповідача за зустрічним позовом з приводу не підписання ним наведених актів суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, зібрані у справі докази свідчать, що відповідач за зустрічним позовом отримав спірні послуги в період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. та в період з 01.04.2010 р. по 03.04.2010 р., однак в порушення п.п. 1.2, 2.1.2, 4.2, 4.3 Договору зобов‘язання по оплаті цих послуг у загальній сумі 427800,00 грн. та у передбачений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за зустрічним позовом у наведеній сумі (основний борг).

За таких обставин, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми основного боргу в розмірі 427800,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

А тому, сплачене позивачем за зустрічним позовом державне мито у розмірі 4278,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 16, 20, 22, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 901, 903, 1166 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218, 224, 226 ГК України, ст.ст. 22, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійний клуб «Україна»(04080, м. Київ, вул. Терьохіна, 4 кв., 57, ідентифікаційний код 23719780, рахунок № 2600847010273 в ПФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 380139), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Національної телекомпанії Україна (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42; ідентифікаційний код 23152907; р/р 35223016000821 в УДК м. Києва, МФО 820019) 427800,00 грн. (чотириста двадцять сім тисяч вісімсот гривень 00 коп.) основного боргу, 4278,00 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят вісім гривень) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 16.11.2010 р.