Рішення № 12270342, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/28029.10.10

За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська Житлосервіс»

Про                              стягнення 424801,44 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Марковська В.В., довіреність № Д/07/2009/12/31-13 від 31.12.2009р.

від відповідача           Бабенко С.В., довіреність № 32 від 29.03.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська Житлосервіс»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 424801,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1310461 від 02.11.2005 р.

Ухвалою суду від 30.08.2010р. порушено провадження у справі № 1/280 та призначено розгляд на 08.10.2010р.

08.10.2010р. представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача повідомив суд про часткову сплату заборгованості, про що надав копії платіжних доручень.

Представник позивача проти сплати часткової заборгованості заперечив, оскільки вважає що відповідачем сплачено кошти лише за поточну заборгованість.

Суд відклав розгляд справи на 29.10.2010 для підписання акту звірки.

29.10.2010 представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав платіжні доручення, згідно яких вважає частково погасив борг.

Представник позивача проти часткової сплати заперечив.

Суд приймає у якості доказів часткової сплати заборгованості, надані відповідачем платіжні доручення.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2005р. № 1310461.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до умов договору нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячі воді по приладах обліку за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням КМДА.

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов’язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.

Згідно умов п.2.3 договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа.

Однак свої зобов’язання за зазначеним договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 01.05.2008 по 01.08.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.08.2010 становить 372462,93 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 424801,44 грн. боргу, а саме: 372462,93 грн. –основного боргу, 40033,28 грн. – інфляційних втрат, 12305,23 грн. –3% річних та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

29.10.2010 у судовому засіданні представник відповідача повідомив суд про часткову сплату основного боргу у розмірі 205666,89, про що надав оригінали платіжних доручень № 1199 від 10.09.2010, № 1329 від 07.10.2010, № 1396 від 18.10.2010, № 1361 від 12.10.2010, представник відповідача просив суд відмовити позивачу в стягненні штрафних санкцій, або зменшити їх

Судом роз’яснено представнику відповідача, що оскільки частину боргу сплачено вже після порушення провадження у справі , суд позбавлений права зменшувати наведені штрафні санкції згідно ст. 625 ЦК України, тому ці вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 4248,01 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м.Київ, вул. Володимирська 51-А, код ЄДРПОУ 26187970) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 166796 (сто шістдесят шість тисяч сімсот дев’яносто шість) грн. 04 коп. –основного боргу, 40033 (сорок тисяч тридцять три) грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 12305 (дванадцять тисяч триста п’ять) грн. 23 коп. –3% річних, держмито в розмірі 4248 (чотири тисячі двісті сорок вісім)грн. 01 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 205666,89 грн. – провадження припинити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 05.11.2010р.)