Ухвала суду № 12270206, 12.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 41/43912.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трикутник-2000» ДоАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

Провизнання недійсним рішення комісії та визнати безпідставним нарахування штрафних санкцій в розмірі 37627,56 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Безкоровайний В.М. – дов. № б/н від 01.06.2010р.;

від відповідача: Буженко Ю.А. –дов. № Д07/2010/07/20-2 від 20.07.2010р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трикутник-2000»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про визнання недійсним рішення комісії відповідача оформлене протоколом від 08.09.2010 року № 559 та визнання безпідставним нарахування штрафних санкцій в розмірі 37627,56 грн.

Ухвалою від 24.09.2010 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.

В судовому засіданні 18.10.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 18.10.2010 року клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 12.11.2010 року.

09.11.2010 року через канцелярію суду представник позивача подав уточнену позовну заяву, згідно якої просив визнати недійсним рішення комісії відповідача оформлене протоколом від 29.09.2010 року № 585 та визнання безпідставним нарахування штрафних санкцій в розмірі 71353,50 грн.

Зазначена уточнена позовна заява судом не прийнята, оскільки позивач змінив предмет позову, що відповідно до ст. 22 ГПК України допускається лише до початку розгляду справи по суті.

12.11.2010 року в судовому засіданні представник відповідача подав заяву про припинення провадження по справі, так як рішенням комісії відповідача, яке оформлене протоколом № 31 від 21.10.2010 року, визнано таким, що втратило чинність рішення комісії відповідача оформлене протоколом від 08.09.2010 року № 559, що є предметом оскарження по справі № 41/439.

Розглянувши подану заяву, господарський суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 п. 6.42 Правил користування електричною енергією, споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Як встановлено вище, рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом від 08.09.2010 року № 559, та є предметом спору по даній справі, втратило чинність на підставі рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом № 31 від 21.10.2010 року.

Таким чином, предмет спору в частині визнання недійсним рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом від 08.09.2010 року № 559 відсутній, а тому на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню, а судові витрати по даній вимозі покладаються на відповідача в сумі 203 грн., з яких 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Разом з тим, провадження по справі в частині позовних вимог про визнання безпідставним нарахування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 37627,56 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1. ч. 1 ст. 80 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про визнання безпідставним нарахування штрафних санкцій, по суті є встановлення юридичного факту і до компетенції господарського суду щодо їх розгляду, зазначеними вище правовими нормами не віднесено.

Відповідно до ч. 1 п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи те, що даний спір в частині зазначених вимог не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження у справі підлягає припиненню.

Крім того, згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

З огляду на вищевикладене, сплачене держане мито в розмірі 630,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 п. 13 Постанови КМУ № 1258 від 21.12.2005 року «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»повернення коштів для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

З огляду на вищевикладене, сплачені витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1, ч. 1-1, п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.          Припинити провадження у справі № 41/439.

2.          Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р –н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикутник-2000»(місцезнаходження: 02166, м. Київ, Деснянський р –н, пр. Лісовий, 25-А, код ЄДРПОУ 31090911) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          На підставі даної ухвали повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трикутник-2000»(місцезнаходження: 02166, м. Київ, Деснянський р –н, пр. Лісовий, 25-А, код ЄДРПОУ 31090911) з Державного бюджету України сплачене державне мито в розмірі 630 (шістсот тридцять) грн. 00 коп., яке перераховане квитанціями від 22.09.2010 року та від 04.11.2010 року та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, які сплачені квитанцією від 22.09.2010 року (оригінали квитанцій залишити в матеріалах справи).

Суддя           Спичак О.М.