Рішення № 12270018, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/12509.11.10 За позовом Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Літа"

про зобов'язання поновити планування нежитлових приміщень

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Яснець С.Ю. - за довіреністю № 06/5-11 жс від 11.01.10;

від відповідача: не з’явився.

09.11.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Літа" про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Літа" за власні кошти у місячний строк з дня набрання рішення законної сили поновити планування нежитлових приміщень з №1 по №6 (групи приміщень №37) у будинку за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика №6 (літ.А), загальною площею 187,10 кв.м. у первинний стан відповідно до поверхового плану забудови будинку.

Ухвалою суду від 01.03.10 було порушено провадження у справі № 40/125, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.04.10.

Ухвалою суду від 22.04.10 призначено по даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, у зв'язку з призначенням експертизи провадження у справі №40/125 зупинено, витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача.

Листом № 15/3845/10-15 від 24.09.10 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд, що відповідачем не була виконана попередня оплата за проведення експертизи, тому у відповідності до п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 р. № 53/5 надані матеріали справи № 40/125 повертаються на адресу суду, а ухвала від 22.04.10 залишається без виконання.

Ухвалою суду від 28.09.10 поновлено провадження у справі № 40/125 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.10.10.

Ухвалами суду від 14.10.10 та 26.10.10 відкладено розгляд справи на 26.10.10 та 09.11.10 відповідно у зв'язку з неявкою відповідача.

У судове засідання, призначене на 09.11.10, представник позивача з’явився, надав докази для залучення їх до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 26.10.10 не виконав, про причини неявки суд не повідомив. хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача: 01024 м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд.. 6, що вказана в позовній заяві та в витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/1676, який наявний в матеріалах справи. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи – учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

На підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.04.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик. Т.М., та зареєстрованого КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” 08.05.2008 року за № 5798-П, відповідач набув право приватної власності на нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 37) у будинку за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, № 6 (літ.А), загальною площею 187,10 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом від 29.04.08 приймання-передачі нежилого приміщення до договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.04.08 продавець – товариство з обмеженою відповідальністю консалтингова компанія „Кібр” передав, а покупець – товариство з обмеженою відповідальністю „Дари Літа” прийняв у власність нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 37) у будинку за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, № 6 (літ.А), загальною площею 187,10 кв.м.

Судом встановлено, що відповідно до п. 6.1 Розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації „Про реєстрацію комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс” та заходи, пов’язані з його створенням” від 28.10.2003 року № 1600 за позивачем було закріплено на праві оперативного управління об’єкти нерухомого майна згідно з додатком 1, в тому числі і будинок за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 6, загальною площею 3146,60 кв.м. (пункт 369 додатку 1 розділ 1.1а –житловий фонд).

25.01.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача припис-попередження, відповідно до якого відповідача було зобов’язано надати позивачу проект по переплануванню приміщень та відповідний дозвіл Печерської райдержадміністрації узгоджений у встановленому порядку або привести приміщення у відповідність до поповерхового плану забудови будинку.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на вказаний припис-попередження, так само як і виконання вимог, що в ньому містяться.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів обстеження нежитлового приміщення першого та підвального поверхів в буд. № 6 по вул. П.Орлика, яке на праві власності належить ТОВ „Дари Літа”, від 28.01.10 та 08.11.10, складених за участю працівників КП „Липкижитлосервіс”, відповідачем самовільно без відповідного дозволу здійснювались роботи по переплануванню нежитлового приміщення першого та підвального поверхів, а саме:

-          влаштовано примусову вентиляційну систему у приміщенні 1-го та підвальних поверхів з виходом на дворовий фасад будинку;

-          демонтовано цегляну перегородку на першому поверсі між приміщеннями;

-          демонтовані перегородки в санвузлі;

-          проведено заміну труб каналізаційної системи, холодного та гарячого водопостачання та центрального опалення;

-          в підвальному приміщенні виконано перепланування з влаштуванням додаткових приміщень не передбачених проектом забудови будинку.

Доказів на спростування зазначених обставин справи відповідачем надано не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.1 Статуту Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс", затвердженого рішенням печерської районної у місті Києві ради від 09.10.03 № 15, основною метою підприємства є, зокрема, забезпечення утримання та експлуатації житлового фонду, що належить до комунальної власності територіально громади Печерського району м. Києва і переданий підприємству в оперативне управління, здійснення контролю за виконанням власниками житла у будинках, що обслуговуються підприємством, діючих правил, норм та інших нормативних і розпорядчих документів, що стосуються питань утримання житла.

Пунктом 3.2 Статуту позивача передбачено, що предметом діяльності позивача є, серед іншого, забезпечення належного утримання і експлуатації жилих і нежилих будинків, облік земельних ділянок, наданих у тимчасове користування окремим громадянам, та контроль за їх використанням, проведення робіт по благоустрою території, озелененню та зносу непридатних до експлуатації будівель і споруд, підготовка матеріалів та звернень від імені підприємства у судові органи на звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок тощо.

Згідно із ст. 24 Житлового кодексу Української РСР для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Враховуючи те, що нежитлове приміщення, що належить на праві власності відповідачу, розташоване в житловому будинку і Житловим кодексом передбачені обов’язки щодо громадян, проте іншими нормативно-правовими актами не передбачені зобов’язання щодо юридичних осіб, слід застосовувати аналогію права (ст.8 ЦК України).

Відповідно до ст.10 Житлового кодексу України переобладнання житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Статтею 100 Житлового кодексу Української РСРпередбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Статтею 179 Житлового кодексу України передбачені обов’язки громадян стосовно дотримання правил користування приватними квартирами в житловому будинку, дбайливого ставлення до конструкційних елементів будинку (ст..10) порядку переобладнання та перепланування квартир (ст.152).

Пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 76 (далі Правила), визначено умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень.

Відповідно до підпункту 1.4.1 Правил переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Згідно підпунктом 1.4.4 Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків , жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання окремих громадян у будинку не допускається.

Підпунктом 1.4.6. Правил встановлено, що власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Крім того, відповідно до п. 8.1.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005р. № 11/2587, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства надається за принципом організаційної єдності за встановленою формою, наведеною у додатку 7, за заявою замовника (забудовника), складеною за формою, наведеною у додатку 8, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 N 273 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.12.2000 N 945/5166.

В пункті 8.2 зазначених Правил встановлено, що будівельні роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення без оформлення дозволу на виконання будівельних робіт не допускається.

Згідно з п. 10.1 Правил забудови міста Києва дозвіл на перепланування квартир та нежитлових приміщень надається Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і, як правило, за погодженням з відповідною районною в м. Києві державною адміністрацією.

У відповідності до ст. 154 Житлового кодексу України контроль за утриманням будинків, що належать на праві приватної власності, здійснює виконавчий комітет місцевих Рад народних депутатів.

Будинок по вул. Пилипа Орлика, 6 у м. Києві належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва та закріплено на праві оперативного управління за КП „Липкижитлосервіс”.

Рішенням Печерської районної в м. Києві ради від 31.01.2002р. № 25 делеговано балансоутримувачам будинків, що належать до територіальної громади району, переставляти та захищати інтереси громади в разі порушення власниками жилих приміщень порядку утримання і користування зазначеними приміщеннями.

Позивач відповідно до своєї статутної діяльності, забезпечує обслуговування будинків територіальної громади району, здійснює контроль за утриманням приміщень, місць загального користування.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем самовільно без відповідного дозволу виконано роботи по переплануванню нежитлового приміщення першого та підвального поверхів в будинку № 6 по вул. П.Орлика, а саме:

-          влаштовано примусову вентиляційну систему у приміщенні 1-го та підвальних поверхів з виходом на дворовий фасад будинку;

-          демонтовано цегляну перегородку на першому поверсі між приміщеннями;-          демонтовані перегородки в санвузлі;

-          проведено заміну труб каналізаційної системи, холодного та гарячого водопостачання та центрального опалення;

-          в підвальному приміщенні виконано перепланування з влаштуванням додаткових приміщень не передбачених проектом забудови будинку.

про що свідчать відповідні акти від 28.01.10р. та 08.11.10р.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач належних доказів отримання та погодження у встановленому чинним законодавством порядку дозвільної документації на здійснені ним перепланування та надбудови суду не надав.

Частиною 3 ст. 100 Житлового кодексу України передбачено, що наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення в попередній стан.

Оскільки, як встановлено судом, відповідач здійснив перепланування приміщень без наявності чинної дозвільної та затвердженої проектної документації, вимоги позивача про зобов’язання відповідача за власні кошти в місячний строк поновити планування нежитлових приміщень з №1 по №6 (групи приміщень № 37) у будинку за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, № 6 (літ. А), загальною площею 187,10 кв.м., в первинний стан відповідно до поверхового плану забудови будинку, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Дари Літа” (01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 6, код ЄДРПОУ 25641042) за власні кошти в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили поновити планування нежитлових приміщень з № 1 по № 6 (групи приміщень № 37) у будинку за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика № 6 в (літері А), загальною площею 187,10 кв.м., в первинний стан відповідно до поверхового плану забудови будинку.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари Літа” (01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 6, код ЄДРПОУ 25641042) на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс” (01021, м. Київ, пров Мар’яненка, 7, код ЄДРПОУ 05756837) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 15.11.2010р.