Рішення № 12269812, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/8902.11.10 За позовом          Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"

до                    Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

                    "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про                    стягнення 136 869,59 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Остроух М.В. (Дов.)

Від відповідача:          Загарук В.Є. (Дов.)

У судовому засіданні 02.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 136869,59 грн. (130512,90 грн. основного боргу, 2414,49 грн. пені, 1957,69 грн. збитків від інфляції, 1984,51 грн. 3% річних) заборгованості за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування № 02/09 від 05.01.2009р., 1368,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань щодо сплати перестрахувальної премії відповідно до договору облігаторного пропорційного квотного перестрахування № 02/09 від 05.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 р. порушено провадження у справі № 57/89 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010р. відкладено розгляд справи № 57/89 на 19.10.2010р.

19.10.2010р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 02.11.2010р.

27.10.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого Позивач просив стягнути з Відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 136869,59 грн. (130512,90 грн. основного боргу, 2375,33 грн. пені, 1957,69 грн. збитків від інфляції, 1984,51 грн. 3% річних) заборгованості за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування № 02/09 від 05.01.2009р., 1368,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02.11.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшло клопотання про витребування у Позивача додаткових документів по справі, а саме: копій Бордеро ризиків та збитків (з № 1 по № 9 включно) до договору облігаторного пропорційного квотного перестрахування № 02/09 від 05.01.2009р.

02.11.2010р. у судовому засіданні представник Позивача надав суду витребувані Відповідачем документи (Бордеро ризиків та збитків за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року до договору облігаторного пропорційного квотного перестрахування № 02/09 від 05.01.2009р.), підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

02.11.2010р. у судовому засіданні представник Відповідача відзив на позов не надав, в усних поясненнях просив суд відкласти розгляд справи, але будь-яких доказів на підтвердження своїх пояснень суду не надав. Враховуючи вищевикладене, пояснення Відповідача не приймаються судом до уваги.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009 року між Позивачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт" та Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" був укладений договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування № 02/09 (далі - Договір).

Предметом Договору є облігаторне пропорційне квотне перестрахування Перестраховиком (Позивачем) страхових ризиків за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в подальшому - Договори страхування), укладеними Перестрахувальником (Відповідачем) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до умов п. 2.1. Перестрахувальник (Відповідач) передає у перестрахування зазначені у п. 1.1. Договору страхові ризики за Договорами страхування на умовах передачі на користь Перестраховика (Позивача) частки нарахованої у період перестрахування премії за Договорами страхування за участі Перестраховика (Позивача) у збитках, сплачених Перестрахувальником (Відповідачем) у період перестрахування на умовах Договору.

Період перестрахування за Договором становить 05.01.2009р. - 04.01.2010р. (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору сторони у бордеро ризиків та збитків визначають суму премії до сплати Перестраховику (Позивачу), суму збитків до сплати Перестрахувальнику (Відповідачу), розмір взаємних грошових вимог, що підлягає припиненню шляхом зарахування та суму, яка підлягає до сплати одній із сторін за результатами зарахування.

Згідно Бордеро ризиків та збитків № 10 Відповідачем було передано у перестрахування Позивачу 61605 Договорів страхування за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009р. Загальний розмір перестрахувальної премії за звітний період становив 3491362,72 грн.

Відповідно до п. 3.1.6. Відповідач (Перестрахувальник) зобов’язувався перераховувати перестрахувальну премію, належну Позивачу (Перестраховику) за Договорами страхування за звітний період, авансовими платежами протягом місяця.

Згідно п. 4.3. Договору грошові зобов’язання за погодженим бордеро збитків та ризиків виконуються сторонами протягом 10 банківських днів з дня підписання бордеро.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" виконав зобов’язання щодо сплати перестрахувальної премії Позивачу частково в розмірі 3360849,82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за у нього виникла заборгованість по сплаті перестрахувальної премії згідно Бордеро ризиків та збитків № 10 в розмірі 130512,90 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.03.2010р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

07 липня 2010 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією вих. № 119 на суму 136678,30 грн., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 130512,90 грн. - заборгованості по сплаті перестрахувальної премії за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування № 02/09 від 05.01.2009р.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо сплати перестрахувальної премії 130512,90 грн. Відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 130512,90 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, за порушення виконання грошового зобов’язання Позивач просив стягнути з Відповідача пеню, збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно з уточненим розрахунком Позивача розмір пені становить - 2375,33 грн., збитків від інфляції - 1957,69 грн., 3% річних - 1984,51 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 4.5 Договору у випадку порушення умов розрахунків цього Договору однією із сторін, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі 0,01%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, коли вступила в силу умова оплати пені, за кожний наступний день з дати порушення зазначених цим Договором термінів від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з уточненим розрахунком Позивача розмір пені становить - 2375,33 грн., збитків від інфляції - 1957,69 грн., 3% річних - 1984,51 грн.

Розрахунок пені та 3% річних перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 2375,33 грн. та 3% річних в розмірі 1984,51 грн.

Перевірка розрахунків збитків від інфляції показала наявність помилок, що їх припустився Позивач при здійсненні розрахунку, тому позовні вимоги про стягнення з Відповідача збитків від інфляції підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду в сумі 1696,67 грн.

Отже, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 2375,33 грн. пені, 1696,67 грн. збитків від інфляції та 1984,51 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код 24175269; р/р 2650301032248 в АТ "БМ Банк" м. Київ, МФО 380913; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10; ідентифікаційний код 25005889; р/р 265090231089 в АТ "БМ Банк" м. Київ, МФО 380913) 130512 (сто тридцять тисяч п’ятсот дванадцять) грн. 90 коп. основного боргу, 2375 (дві тисячі триста сімдесят п’ять) грн. 33 коп. пені, 1696 (одна тисяча шістсот дев’яносто шість) грн. 67 коп. збитків від інфляції, 1984 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят чотири) грн. 51 коп. 3% річних, 1365 (одна тисяча триста шістдесят п’ять) грн. 70 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 08.11.2010р.